- •Моніторинг довкілля тексти лекцій
- •Моніторинг геологічного середовища План
- •1.1 Геологічне середовище як частина навколишнього природного середовища
- •1.2 Основні форми техногенного порушення і забруднення геологічного середовища
- •1.3 Критерії оцінки еколого-геологічного стану територій
- •1.4 Загальна структура моніторингу геологічного середовища
- •1.5 Методи вивчення техногенних змін геологічного середовища
- •1.6 Особливості проведення моніторингу геологічного середовища в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2. Моніторинг забруднення ґрунтів План
- •2.1 Основні фактори та показники техногенного порушення і забруднення ґрунтового покриву
- •2.2 Критерії оцінки стану ґрунтів
- •Віднесення хімічних речовин, що надходять у ґрунт, до класів небезпеки
- •2.3 Загальні принципи організації спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунтів
- •Організація спостережень за забрудненням ґрунтів важкими металами
- •Організація спостережень за забрудненням ґрунтів пестицидами
- •2.6 Представлення результатів моніторингу забруднення ґрунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Критерії якості підземних вод
- •3.3 Організація моніторингу забруднення підземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •4.2 Порівняльна характеристика методів аналізу природних об’єктів
- •Загальна характеристика методів аналізу об’єктів природного середовища
- •4.3 Особливості аналітичного контролю природних об’єктів
- •5.1. Види і техніка відбору проб природних вод
- •5.2 Консервація, транспортування та зберігання проб води
- •5.3 Визначення хімічних інгредієнтів у розчиненому стані, колоїднодисперсній формі та в зависях
- •5.4 Концентрування мікрокомпонентів
- •5.5 Усунення речовин, що заважають аналізу
- •Питання для самопідготовки
- •Література
- •6. Аналітичний контроль атмосферного повітря План
- •6.1 Особливості аналітичного контролю атмосферного повітря
- •6.2 Відбір проб атмосферного повітря
- •6.3 Підготовка проб повітря до аналізу
- •Питання для самопідготовки
- •7.1 Особливості аналітичного контролю ґрунтів та донних відкладів
- •7.2 Відбір проб ґрунтів та донних відкладів
- •7.3 Підготовка проб ґрунтів та донних відкладів до аналізу
- •Основні етапи аналізу ґрунтів та донних відкладів
- •8. Біологічний моніторинг
- •8.5 Методи біоіндикації наземних екосистем.
- •8.2 Біологічний моніторинг як складова екологічного моніторингу
- •8.3 Біоіндикація і біотестування
- •8.4 Біоіндикаторні характеристики біосистем різного рангу
- •8.4.1. Організм і суборганізменні структури.
- •8.4.2. Популяції.
- •8.4.3 Багатовидові біосистеми (співтовариства; екосистеми).
- •8.4.3.1 Характеристики співтовариств, які використовуються при біоіндикації.
- •2. Динамічні характеристики співтовариства.
- •8.4.3.2 Стійкість екосистеми (співтовариства) до впливу. Біоіндикаційна роль видового складу співтовариств.
- •8.4.4 Біоіндикація за акумуляцією (використання накопичуючих біоіндикаторів).
- •8.5 Методи біоіндикації наземних екосистем
- •8.6 Біоіндикація водних екосистем
- •Питання для самопідготовки
- •Література
- •Список літератури
- •Моніторинг довкілля тексти лекцій
2.2 Критерії оцінки стану ґрунтів
Нормування забруднення ґрунтів з розробкою науково обґрунтованих ГДК забруднюючих речовин – задача складна і ще далеко не вирішена як в Україні, так і в інших країнах.
Основним критерієм гігієнічної оцінки небезпеки забруднення ґрунту шкідливими речовинами є гранично допустима концентрація (ГДК) хімічних речовин у ґрунті. Крім ГДК використовуються ОДК, які визначаються розрахунковим шляхом.
ГДК – це такий вміст техногенних хімічних речовин у ґрунті, про якому прямий контакт з шкірою людини або надходження в організм по ланцюжках „ґрунт-рослинність-людина”, „ґрунт-рослинність-тварина-людина”, „ґрунт-вода-людина” та ін. гарантує відсутність негативного впливу на здоров'я, не порушує процеси самоочищення ґрунту та не впливає на санітарні умови життя.
ГДК є комплексним показником нешкідливого для людини змісту хімічних речовин у ґрунті, тому що критерії, які використаються при їхньому науковому обґрунтуванні, враховують усі можливі шляхи опосередкованого впливу забруднювачів на контактуючі середовища, біологічну активність ґрунту і процеси його самоочищення. Кожний зі шляхів впливу оцінюється кількісно з обґрунтуванням припустимого рівня вмісту шкідливих речовин за кожним з показників шкідливості. Найменший з обґрунтованих рівнів вміст є лімітуючим та приймається за ГДК.
При санітарно-гігієнічному нормуванні враховуються наступні лімітуючі показники шкідливості: транслокаційний (К1) – лімітуючий перехід нормованої ЗР у рослину; міграційний водний (К2) - лімітуючий перехід нормованої ЗР у водне середовище; міграційний повітряний (К3) - лімітуючий перехід нормованої ЗР у повітряне середовище; загальносанітарний (К4) - оцінюючий здатність ґрунту до самоочищення і ґрунтовий мікробоценоз.
За ступенем небезпеки хімічні речовини, які забруднюють ґрунтовий покрив, підрозділяються на 3 класи (ГОСТ 17.4.1.02-83): 1 – високо небезпечні, 2 – задовільно небезпечні, 3 – мало небезпечні (табл. 2.1), за наступними критеріями (табл. 2.2).
Таблиця 2.1
Віднесення хімічних речовин, що надходять у ґрунт, до класів небезпеки
(за ГОСТ 17.4.1.02-83)
Клас небезпеки |
Хімічна речовина |
1 |
Миш'як, кадмій, ртуть, свинець, селенів, цинк, фтор, бенз(а)пірен |
2 |
Бор, кобальт, нікель, молібден, мідь, сурма, хром |
3 |
Барій, ванадій, вольфрам, марганець, стронцій, ацетофенон |
Таблиця 2.2
Критерії класів небезпечності хімічних речовин в ґрунтах
Показник |
Норма для класів небезпеки |
||
1-го класу |
2-го класу |
3-го класу |
|
1. Токсичність, ДЛ50, мг/кг |
200 |
200-1000 |
1000 |
2. Персистентність в ґрунті, міс. |
12 |
6-12 |
6 |
3. ГДК в ґрунті, мг/кг |
0,2 |
0,2-0,5 |
0,5 |
4. Міграція |
мігрують |
слабо мігрують |
не мігрують |
5. Персистентність в рослинах, міс. |
3 |
1-3 |
1 |
6. Вплив на харчову цінність сільськогосподарської продукції |
сильне |
помірне |
немає |
За ступенем шкідливості хімічні речовини, на які розроблено ГДК складають наступний умовний ряд (по зменшенню негативного впливу): пестициди і їх метаболіти (ДДТ і ДДЕ) - важкі метали - нафтопродукти - сіркоорганічні сполуки.
Оцінка небезпеки ґрунтів, забруднених хімічними речовинами, проводиться диференційовано для ґрунтів різного характеру землекористування з урахуванням господарського використання територій (ґрунти населених пунктів, сільськогосподарські угіддя, рекреаційні зони і т.д.) та найбільш значимих для цих територій шляхів впливу забруднення ґрунту на людину.
Оцінки на основі ГДК мають ряд недоліків, зокрема, вони не враховують ефекти накопичення ЗР у результаті переходу з одного середовища в інше, у міру переміщення по трофічному ланцюзі, а також процеси трансформації при міграції. Тому оцінка рівня хімічного забруднення ґрунтів інколи проводиться за показниками, розробленими при сумісних геохімічних і геогігієнічних дослідженнях навколишнього середовища міст.
Оцінка рівня аномальності вмісту хімічного елементу проводиться за коефіцієнтом концентрації (Кс), що розраховується як відношення вмісту елемента i-го виду в досліджуваному об'єкті (Сi) до фонового значення (Сф):
Кс = Сi / Сф (2.1)
Замість фонового значення ЗР можна використовувати його величину ГДК; у цьому випадку визначається коефіцієнт техногенного геохімічного навантаження (Кi ):
Кi = Сi / СГДК, (2.2)
де Сi - концентрація компонента i-го виду;
СГДК – ГДК компонента i-го виду.
У випадку полікомпонентної техногенної аномалії розраховується сумарний показник забруднення (СПЗ) за формулою:
n
СПЗ = Ki – (n –1), (2.3)
i=1
де Кс - коефіцієнт техногенного геохімічного навантаження;
n – число компонентів, що враховуються.
Як критерій оцінки еколого-геохімічного стану компонентів ОПС використовується сумарний показник вмісту токсикантів (Zc), що являє собою суму коефіцієнтів концентрацій металів, обумовлених при оцінці забруднення, за винятком числа металів, зменшеного на одиницю:
n
Zc = Kс – (n –1), (2.4)
i=1
де Кс - коефіцієнт концентрації;
n – число металів, що входять в асоціацію.
За значеннями Zc для важких металів запропонована оціночна шкала системи “ґрунт – людина”:
1) припустимий ступінь забруднення (Zc < 16);
2) помірний ступінь забруднення (Zc = 16-32);
3) небезпечний ступінь забруднення (Zc = 32-128);
4) надзвичайно небезпечний ступінь забруднення (Zc > 128).
При цьому не враховуються класи гігієнічної небезпеки; той самий ступінь забруднення може бути викликаний різними важкими металами.
Загальну оцінку ступеня забруднення ґрунтового покриву з виділенням класів (зон) екологічного стану ґрунтів можна проводити за критеріями, що прийнятні для поверхневої частини літосфери (табл. 2.3), або за вмістом забруднюючих речовин з урахуванням їх диференціації за класом небезпеки (табл. 2.4).
Таблиця 2.3
Класи (зони) екологічного стану ґрунтів
Показник |
Класи (зони) екологічного стану |
|||
З (Н) |
УЗ (Р) |
НЗ (К) |
К (Л) |
|
Родючість ґрунтів, % від потенційної можливості |
> 85 |
85-65 |
65-25 |
< 25 |
Вміст гумусу, % від початкового |
> 90 |
90-70 |
70-30 |
< 30 |
Вміст легкорозчинних солей, % от маси |
< 0,6 |
0,6-1,0 |
1,0-3,0 |
> 3 |
Вміст токсичних солей, % от маси |
< 0,3 |
0,3-0,4 |
0,4-0,6 |
> 0,6 |
Площа повторно засолених ґрунтів, % |
< 5 |
5-20 |
20-50 |
> 50 |
Вміст пестицидів в ґрунті, од. ГДК |
< 0,5 |
0,5-1,0 |
1-3 |
> 5 |
Вміст забруднювальних речовин, од. ГДК |
< 1 |
1-3 |
3-10 |
> 10 |
Залишковий вміст нафти і нафтопродуктів в ґрунті, % от маси |
< 1 |
1-5 |
5-10 |
> 10 |
Ступінь змитості ґрунтових горизонтів |
немає |
змитий горизонт А1 або 0,5 А |
змиті горизонт А і В і части- на АВ |
змиті горизон- ти А и В |
Глибина змитості ґрунтових горизонтів, % ґрунтового профілю |
< 10 |
10-30 |
30-50 |
> 50 |
Площа дефляції, % |
< 5 |
10-20 |
20-40 |
> 40 |
Площа рухомих пісків, % |
< 5 |
5-15 |
15-25 |
> 30 |
Таблиця 2.4
Загальна оцінка ступеня забруднення ґрунтів
Показник оцінювання |
Класи (зони) екологічного стану |
|||
З (Н) |
УЗ (Р) |
НЗ (К) |
К (Л) |
|
Концентрація всіх елемен- тів і сполук |
фонові чи 1ГДК |
компоненти 2 і 3-го класів небезпеки в межах 1-5 ГДК; 1 класу – на рівні 1ГДК |
компоненти 2 і 3-го класів небезпеки в межах 5-10 ГДК; 1 класу – 1-5 ГДК |
компоненти 2 і 3-го класів небезпеки 10 ГДК; 1 класу – 5 ГДК |
