78.63% Опитуваних скаржаться на суб'єктивне погіршення стану здоров'я під час використання смз, з них 35.36% за рахунок комбінованої та 43.27% — комплексно-комбінованої дії пар.
Як показано на рис. 1, найбільша кількість скарг при комбінованій дії населення виявляється в зв'язку з подразненням органів дихання, трохи менша кількість скарг на подразнення шкіри після носіння випраного одягу (6.78%) та ще рідше (4.26%) відмічається подразнення шкіри кистей рук після безпосереднього контакту з водними розчинами СМЗ. Суб'єктивне відношення до комплексно-комбінованої дії ПАР характеризується одночасним подразненням шкіри органів дихання (31.75%), алергенними проявами одночасно з боку шкіри кистей рук та верхніх дихальних шляхів. 21.37% опитаних не висловлюють негативного суб'єктивного відношення до ПАР при комплексно-комбінованій їх дії.
В А Б
1 2 з
Рис. 1. Розподілення скарг населення на суб'єктивне погіршення стану здоров'я при використанні СМЗ
- при комбінованій дії ПАР: а) подразнення шкіри кистей рук після контакту з СМЗ; б) подразнення шкіри після носіння випраної білизни в СМЗ; в) подразнення органів дихання.
- при комплексно-комбінованій дії ПАР: а) алергічні прояви з боку шкіри та органів дихання; б) одночасне подразнення шкіри кистей рук та верхніх дихальних шляхів;
- відсутність скарг.
Перевищення величини концентрації СМЗ, ніж зазначено в інструкції з застосування, збільшення "стажу" контакту з мийними засобами в умовах побуту, а також збільшення частоти застосування та тривалості разового використання СМЗ вірогідно підвищують кількість суб'єктивних скарг населення на комплексно-комбіновану дію ПАР.
Серед респондентів, які виконували інструкції з застосування СМЗ, також були скарги, але їх менше. Так, кількість скарг на одночасне подразнення шкіри рук та органів дихання спостерігається вдвічі менше, ніж у тих, хто порушував інструкції з використання мийних засобів, тобто застосовував більш концентровані водні розчини.
Виявлені неприємні відчуття з боку органів дихання, що проявлялися переважно у вигляді подразнення в носоглотці, чхання, кашлю. Однак вони відмічалися лише під час використання СМЗ. Після закінчення контакту з ними ці прояви зникали.
Зміни з боку шкіри проявлялися у вигляді свербіння, сухості, лущення, гіперемії та могли зберігатися декілька годин після застосування мийних засобів. Деяка частина населення недостатньо споліскує білизну, що є причиною подразнення шкіри під час її носіння.
Приблизно 42% респондентів застосовують СМЗ кожного дня, 49% перуть вручну, тільки 43,4% враховують рекомендації щодо правильного застосування мийних засобів.
Переважним шляхом надходження ПАР в організм є непошкоджена шкіра (рис. 2). Однак при використанні порошковидних мийних та засобів для чищення посуду детергенти можуть надходити в організм інгаляційно та перорально. Згідно з одержаними даними значна кількість суб'єктивних скарг населення пов'язана з короткочасною інгаляційною та перкутантно-інгаляційною дією детергентів [133].
Рис. 2. Шляхи надходження та можливі негативні дії ПАР на організм людини в умовах побуту
Підвищеним несприятливим фактором виробничого середовища на підприємствах з випуску мийних порошків є пил (аерозолі) сировини та готового продукту. За допомогою поглиблених медоглядів встановлено, що більше 20% працюючих мають клінічні прояви захворювань шкіри, більше 40% — дихальних шляхів, до того ж більше ніж у 10% випадків спостерігаються одночасно два види патології.
Аерозолі детергентів, діючи на слизову оболонку та ендогенні поверхнево-активні речовини верхніх дихальних шляхів, викликають у працюючих з невеликим стажем (до 1 року) переважно катаральні прояви, які зі збільшенням стажу переходять у суб- та атрофічні зміни і призводять до розвитку вазомоторних порушень. При цьому утворюються умови для проникнення пилових часток у бронхіальне дерево та розвиток патології дихальної системи. Подразнююча дія пилу підтверджується різким підсиленням десквамації плоского та циліндричного епітелію. На виробництві сипучих мийних засобів у працюючих також виявляється значне збільшення випадків хронічного бронхіту, в тому числі з ознаками задухи.
аерозолі синтетичних ПАР можуть суттєво впливати на стан сурфактантної системи легенів та виникнення легеневої патології. Навіть незначні (слідові) концентрації детергентів у повітрі знижують в'язкість слизового покриву трахеї та бронхів. Подразнюючі концентрації (від 1 до 10 мг/м3) викликають гіперсекрецію бронхіальних залоз, пригніченість синтезу сурфактантів. Збільшення вмісту пилу синтетичних ПАР у повітрі від кількох десятків до 100 мг/м3 може стати причиною появи локальних некрозів, погіршення в'язко-еластичності легенів, порушення транспорту кисню через аерогематичний бар'єр. Це може призвести до гемодинамічних зрушень та перших ознак гіпоксії.
При розробці гігієнічних нормативів вмісту поверхнево-активних речовин у повітрі робочої зони та атмосферному повітрі населених місць лімітуючим показником є імунний статус організму тварин. Порогові концентрації детергентів при цьому становлять у більшості випадків 5-10 мг/м3.
Технічний регламент мийних засобів, затверджений Постановою КМУ від 20 серпня 2008 р. N 717 як основні вимоги до мийного засобу, використання якого може завдати шкоди навколишньому природному середовищу та здоров'ю споживача, встановлює:
здатність до первинного і повного біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до його складу;
його обов'язкове маркування.
Рівень здатності до повного біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу, повинен становити не менш як 60 (за двоокисом вуглецю) або 70 відсотків (за загальним органічним вуглецем).
У разі коли такий показник нижчий від зазначеного рівня, проводяться випробування на визначення здатності до первинного біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу.
Здатність до первинного біологічного розкладу поверхнево-активних речовин, що входять до складу мийного засобу, визначається їх залишковим рівнем у розкладеному біологічним шляхом розчині мийного засобу.
Показник, який визначає рівень такої здатності, повинен становити не менш як 80 відсотків.
У разі коли такий показник нижчий від 80 відсотків, мийний засіб не може вводитися в обіг.
За показниками безпеки застосування порошки повинні відповідати нормам, які зазначені у табл. 1.
Таблиця 1