- •1. Вплив синтетичних мийних засобів на людину та довкілля. Вимоги до показників їх безпечності
- •78.63% Опитуваних скаржаться на суб'єктивне погіршення стану здоров'я під час використання смз, з них 35.36% за рахунок комбінованої та 43.27% — комплексно-комбінованої дії пар.
- •Фізико-хімічні показники порошків за дсту 2972 (гост 25644-95)
- •2. Вплив засобів захисту рослин на людину та довкілля
- •3. Безпечність парфумерно-косметичних товарів
- •Дерматологічна характеристика деяких пар
- •Обмеження і вимоги до застосування консервантів у косметичній промисловості
- •Вміст фталатів у парфумерній продукції
3. Безпечність парфумерно-косметичних товарів
Призначення косметики – надати шкірі обличчя та рук, зубам, волоссю та нігтям привабливого вигляду, сповільнити процес старіння, запобігти їх захворюванням тощо. Водночас косметичні засоби – це сукупність речовин, які мають певний токсичний ризик для людини.
понад 10 % дорослих людей потерпають від реакцій організму на косметичні та гігієнічні засоби у вигляді свербіння, сухості шкіри, виникнення вугрів, контактного дерматиту, фотодерматиту, алергічних реакцій тощо. Ці явища зумовлені дією у 56 % випадків - очищувачів шкіри (креми, косметичне молочко), 13 % - засобів догляду за нігтями, 8 % - парфумів, 6 % - засобів догляду за волоссям, 17 % - інших засобів.
Основними вимогами до косметичних препаратів і засобів догляду за тілом є безпека їх застосування (відсутність будь-яких побічних дій). Препарати і засоби проходять ретельну клініко-експериментальну перевірку перед промисловим виробництвом. Разом з тим у процесі широкого застосування цих продуктів можуть виявитися явища алергічних і токсичних ускладнень.
Косметичні засоби найчастіше містять: спирти, спиртоводні екстракти рослин, жирні кислоти, вищі спирти, воски, триацилгліцероли, сіліційорганічні сполуки, гелеутворюючі агенти, поверхнево-активні сполуки, консерванти, ароматичні речовини, барвники та пігменти, вітаміни та біологічно-активні сполуки. Токсикологічні ефекти можуть викликати застосування: пропіленгліколю, погано очищеного ланоліну, лужного мила, консервантів (парабени, формалін тощо), ароматизаторів, поверхнево-активних сполук, наприклад, лаурилсульфат натрію. В останні роки у людей зростають прояви токсичних ефектів під впливом дії індивідуальних для них алергенів у складі косметичних засобів.
Мила містять близько 80 % солей вищих жирних карбонових кислот, переважно натрієвих (тверді туалетні мила) та калієвих (рідкі туалетні мила). Зростає використання мила у вигляді розчинів. Встановлено, що під впливом мила змінюється проникність шкірних капілярів. Зразки мила, які містять понад 15 % кокосової олії, викликають більш виражені зміни, що зумовлює передхворобливий стан шкіри. Цей факт підтверджується багаторічними клінічними спостереженнями дерматологів, які вказують на загострення процесу у хворих на дерматоз після миття шкіри милом.
Порівняння дії природних жирних кислот різного фракційного складу у складі мила на шкіру показало, що довгі вуглецеві ланцюги (С17-С20) майже не викликають порушення проникності капілярів шкіри, тоді як короткі (С10—С16) порушують проникність. Жирні кислоти, зазвичай ряду (C10-C16), становлять 40 % компонентів господарського мила.
Усі види мила при тривалому застосуванні викликали слабо виражені зміни нормальної гістоморфологічної картини шкіри тварин. Зміни характеризувалися проліферацією епідермісу та клітинних елементів у верхній частині дерми. У деяких ділянках спостерігались незначні ексудативні зміни (зростання чутливості шкіри до дії подразників). Спостерігалась також запальна реакція при застосуванні мила на основі ряду жирних кислот (C10-C16), навіть на тих ділянках шкіри, де мило не наносилося.
Видалення забруднень зі шкіри за допомогою мийних засобів, як правило, супроводжується одночасним видаленням природних ліпідів з поверхні шкіри та зміною її pH. На шкірі за нормою знаходиться 100-160 мг/см2 ліпідів. При звичайному вмиванні чистою водою зі шкіри видаляється до 80 % ліпідів, і її pH не змінюється. Мийні засоби з високим вмістом жирних складових видаляють ліпіди зі шкіри меншою мірою, ніж вода, звичайні видаляють до 97 % ліпідів. Важливою характеристикою мила є час відновлення після миття рівня ліпідів до норми. Він становить для звичайних мийних засобів 90 хв, для засобів із високим вмістом жирів - 45 хв. Так, наприклад, з 41 зразка туалетного мила (широко представлених у Німеччині) найсильніше видаляють ліпіди (>90 %) мила марок: Clearasil, Sebamed, Kamil Blue Lotion, Biorence, Donge, Cadum, Fa, Baby Sebamed, Mira, Palmolive, Roge-cavailles, Minon, Neutrogena, Emulave. Достатньо довгий час не відновлюються параметри шкіри (>100 хв) після вживання таких марок мила, як Kamil Blue Lotion, Kim-beauty Soap, Fa, Biorence, Cetaphil Lotion, Neca, Silvan, Oilarum, Roc-savon Surgras, Kao, Neutrogena, Minon.
Після обробки поверхні шкіри милом відновлення pH її поверхні (після мила воно зазвичай становить 7,5-8,0) до норми (7,1-7,5) відбувається тільки через 72 години. Тобто спостерігається стійке порушення буферних систем поверхні шкіри.
Пропіленгліколь входить до великої кількості косметичних засобів. Слід зауважити, що він доволі легко проникає крізь шкіру. При цьому він пошкоджує мембрани клітин, викликає висип і свербіння шкіри. Крім того, пропіленгліколь здатний руйнувати клітини печінки і нирок, а при взаємодії з іншими речовинами косметичних препаратів може утворювати канцерогенні сполуки.
Ланолін - віск вовни, або тваринний віск, який отримують промиванням вовни овець. Це суміш сполук, яка складається з естерів 36 жирних кислот (міристинової, пальмітинової, церитинової тощо) з вищими спиртами (холестерином, ізохолестерином тощо) та вільних вищих спиртів. Ланолін широко застосовується у складі різних косметичних засобів, найчастіше кремів. Сам ланолін не має токсичних ефектів, але він практично завжди містить як домішки у своєму складі хлорорганічні, фосфорорганічні та піретроїдні пестициди. Саме домішки пестицидів у ланоліні викликають у споживачів алергію при використанні кремів з ланоліном. Високоочищений ланолін не має алергенної дії на організм людей.
Поверхнево-активні речовини (ПАР) є одними з найважливіших компонентів косметичних засобів (шампуні, засоби для приймання душу або ванни, піни для гоління, зубні пасти тощо). Зазначимо, що не допускається використання однакових ПАР у косметичних засобах та засобах побутової хімії. ПАР здатні викликати токсичні ефекти у людей. Вони часто є алергенами. Крім того, вони взаємодіють з цитоплазматичною мембраною клітин, деполяризують її. Це призводить до зміни проникності мембрани для певних речовин та її руйнування. Можливе пероральне надходження синтетичних ПАР (у складі зубних паст, еліксирів тощо) та проникнення їх в організм людини навіть крізь непошкоджену шкіру. ПАР впливають на структурно-функціональний стан крові (гемоглобін, вміст еритроцитів, лейкоцитів, зміни в лейкоцитарній формулі). Доведено, що найбільша гемолітична активність по відношенню до еритроцитів щурів притаманна ПАР, які мають один поліоксіетиленгліколевий ланцюг з 16-18 атомами вуглецю. Показано, що ПАР також впливають на обмінні процеси та активність ряду ферментів в організмі тварин. Аніонні фосфоровмісні ПАР пригнічують синтез деяких гормонів та підсилюють процеси пероксидного окиснення ліпідів біологічних мембран. Швидкість надходження ПАР у організм залежить від їх фізико-хімічних властивостей, концентрації та тривалості контакту шкіри з ними. Слід зазначити, що в побутових умовах при використанні СМЗ, засобів особистої гігієни та парфумерно-косметичних речовин організм людини може зазнавати комплексної шкідливої дії ПАР.
Крім того, практично всі ПАР, які використовують у композиціях побутової хімії, зазвичай здатні видаляти з поверхні тіла всі жироподібні продукти, зокрема тонку захисну плівку, яку утворюють сальні та потові залози волосся та шкіри. Це було наведено у даних фірми Хенкель (табл. 2).
Таблиця 2
