5 “Деталь” проекту або індивідуальна науково-дослідна тема

Тема розділу повинна бути направлена на рішення актуальної проблеми вагонного господарства чи вагонобудування. Передусім вивчається існуюча організація та технологія ремонту у вагонному депо або технічний стан вагона, пошкодження його деталей. Проводиться аналіз прогресивного зарубіжного і вітчизняного досвіду, досягнень науки по даній проблемі.

Розробляються пропозиції щодо вдосконалення технології ремонту, реструктуризації, реконструкції чи технічного переозброєння депо, поліпшенню конструкції вагона, підвищенню його надійності.

6 Охорона праці

В основному цей розділ пов’язаний з дільницею депо, що є “вузлом” проекту.

Аналізуються потенційні небезпеки на дільниці.

На підставі виконаного аналізу пропонуються заходи по створенню безпечних умов праці.

Виконуються окремі розрахунки освітлення, вентиляції робочих місць, розробляються заходи по захисту навколишнього середовища [4], [5].

Завдання на розділ “Охорони праці” студенту встановлює консультант цієї частини проекту.

7 Економічні розрахунки

Питання, що підлягають освітленню в цій частині проекту, також визначає консультант проекту.

Найбільш поширений перелік таких питань:

• капітальні втрати на побудову (реконструкцію) депо, дільниці або на впровадження технічного засобу;

• калькуляція собівартості ремонту вагона, вузла чи деталі;

• обґрунтування економічної ефективності прийнятих технічних рішень;

• техніко-економічні показники проекту.

Список вжитих джерел (список літератури)

Додатки

5 Зміст основної частини розрахунково-пояснювальної записки на тему “Вагонне депо (реструктуризація, реконструкція чи технічне переозброєння його) з ремонту пасажирських вагонів”. Вказівки до її виконання

Вступ

Для цього варіанту теми у вступі треба відобразити стан пасажирських вагонів, роль пасажирського господарства у сучасних умовах роботи залізничного транспорту України. Слід зазначити задачі по забезпеченню пасажирських перевезень справним вагонним парком.

1 Організація технічного обслуговування пасажирських вагонів

1.1 Призначення та класифікація виробничих підрозділів для технічного обслуговування пасажирських вагонів

Слід звернутися до [1], [6], [7], [11], [23], [30].

1.2 Види технічного обслуговування пасажирських вагонів

Необхідна інформація міститься у [1], [7], [10], [11], [30]..

1.3 Основні вихідні дані ПТО пасажирської станції

Передусім треба вивчити і систематизувати напрямки та категорії пасажирських поїздів на пасажирській станції, де знаходиться пасажирське депо переддипломної практики. Звести у табличну форму такі дані поїздів: номер поїзда та його категорія (швидкий, пасажирський, місцевий); довжина та час руху (туди і назад); час перебування у пунктах формування та обороту; кількість різних типів вагонів.

1.4 Визначення оборотів пасажирських поїздів, кількості составів для них [1], [11]

1.5 Розрахунок робочого та інвентарного парків пасажирських вагонів [1], [11]

1.6 Встановлення потреби вагонів у планових ремонтах [1], [11]

Спочатку треба визначити кількість вагонів, які щорічно підлягають капітальному ремонту. Звичайно, строки міжремонтних періодів для різних типів вагонів не однакові. Орієнтовно, можна прийняти коефіцієнт циклічності цього ремонту рівним .

А потім залишок від інвентарного парку буде потребою у деповському ремонті.

Така методика розрахунку є спрощеною.

Більш точно задача вирішується з урахуванням термінів планових видів ремонту, що міститься у наказах Укрзалізниці № 550-Ц від 29.10.2002 р.

1.7 Технологія підготовки пасажирських составів до рейсу на ПТО пасажирської станції [1], [7], [10]

1.8 Визначення потреби в поїзних бригадах, чисельності робітників для підготовки пасажирських составів до рейсу.[1], [11]

2 Організація планового ремонту пасажирських вагонів у депо

2.1 Загальна характеристика проектованого чи базового депо, що підлягає реструктуризації, реконструкції або технічному переозброєнню

2.2 Аналіз існуючої організації та технології ремонту вагонів у базовому депо

2.3 Заходи щодо реструктуризації, реконструкції чи технічного переозброєння базового депо

2.4 Призначення, виробничі програми та площі і розміри окремих дільниць депо

2.5 Розрахунок потрібного технологічного обладнання депо [1], [12], [15], [31]

2.6 Визначення чисельності робітників депо [1], [12], [15], [31]

2.7 Забезпечення депо матеріальними та запасними частинами, потреба в енергоносіях [1], [5], [15], [30]

3 Схема генерального плану депо

3.1 Компонування та взаємозв’язок споруд і будівель на території депо

3.2 Інженерні мережі та транспортні комунікації

3.3 Озеленення та благоустрій території

4 Проектування заданої дільниці в обсязі технічного проекту (“вузол” проекту)

4.1 Призначення дільниці. Розрахунок її виробничої програми

4.2 Виробнича структура, система управління

4.3 Обґрунтування методу ремонту вагона, вузла чи деталі його

4.4 Розрахунок технологічних параметрів дільниці

4.5 Технологічний процес ремонту відповідно вагона, вузла чи деталі на дільниці (її відділеннях)

4.6 Визначення кількості технологічного обладнання дільниці

4.7 Конструкційні особливості прийнятого нестандартизованого обладнання

4.8 Розрахунок лінійних розмірів дільниці

4.9 Розрахунок контингенту дільниці

5 “Деталь” проекту або індивідуальна науково-дослідна тема

6 Охорона праці

6.1 Аналіз потенційних небезпек на дільниці

6.2 Заходи по створенню безпечних умов праці

6.3 Розрахунок щодо охорони праці

7 Економічні розрахунки

Список літератури

Додатки

Зауваження! Коли базове депо розташовано на станції, де існує поруч вагонна пасажирська дільниця, (Київ-Пас., Харків-Сорт.), то розділ “1” виконується частково, тобто окремі його підрозділи за вказівкою керівника проекту.

6 Зміст основної частини розрахунково-пояснювальної записки на тему “Пасажирська технічна станція”

Вступ

Окрім попередніх порад для написання вступу, треба більш докладно висвітлити значення комплексної підготовки пасажирських поїздів до рейсу в пунктах їх формування на сучасному рівні технічного регламенту.

1 Відомості про пасажирські технічні станції (ПТС)

1.1 Призначення та типові схеми ПТС

1.2 Комплекс інженерних споруд та комунікацій на ПТС

1.3 Склад виробничих підрозділів ПТС, їх призначення

Література до п. 1 – [1], [7], [10], [11].

2 Організація комплексної підготовки пасажирських поїздів до рейсу на проектованій ПТС

2.1 Аналіз існуючої технології підготовки пасажирських поїздів до рейсу на базовій пасажирський станції

2.2 Обґрунтування необхідності створення ПТС, загальна характеристика її

2.3 Маршрутна технологія підготовки состава до рейсу [7], [23]

2.4 Виробнича структура ремонтно-екіпірувального депо (РЕД). Організація роботи основних дільниць за їх призначенням

Треба охарактеризувати такі основні дільниці [7]:

• зовнішнього ремонту;

• ремонту внутрішнього обладнання;

• ремонту електрообладнання;

• ремонту редукторно-карданних приводів;

• ремонту радіоапаратури;

• зовнішньої обмивки вагонів, спорядження вагонів водою і паливом.

2.5 Контроль готовності состава перед відправленням його у рейс

3 Розрахунки основних показників ПТС [1], [7], [11], [13], [23], [30]

3.1 Вихідні дані для розрахунків

3.2 Визначення оборотів пасажирських поїздів, кількості составів та вагонів

3.3 Визначення робочого та інвентарного парку вагонів

3.4 Розрахунок потрібної кількості поїзних бригад та їх чисельного складу

3.5 Визначення необхідної кількості колій для ПТС

4 Призначення та функції лінійної бази обслуговування пасажирів (контори обслуговування пасажирів)

5 Технологія екіпірування вагонів постільними речами, знімним інвентарем

6 Призначення, структура та технічне оснащення прального комбінату

Коли проектування прального комбінату здійснюється в обсязі “вузла” дипломного проекту, то докладно потрібно розробити ще такі питання:

• технологія підготовки білизни до прання (зняття білизни з поїздів, передача її у прання);

• технологія прання білизни, відповідна технологічна оснастка;

• прасування білизни, комплектування відпресованої та передача її до дільниці екіпірування;

• організація роботи відділення екіпірування;

• відділення хімічної підготовки води;

• технологія підготовки миючого розчину;

• дезинфекційне відділення.

7 Проектування заданої дільниці в обсязі “вузла” проекту

8 “Деталь” проекту або індивідуальна науково-дослідна тема

9 Охорона праці

10 Економічні розрахунки

Список літератури

Додатки

7 Зміст основної частини розрахунково-пояснювальної записки на тему “Удосконалення організації підготовки пасажирських составів до рейсу”. Вказівки до її виконання

Вступ

Окрім попередніх порад для написання вступу, треба більш докладно висвітлити значення комплексної підготовки пасажирських поїздів до рейсу в пунктах їх формування на сучасному рівні технічного регламенту.

1 Виробнича структура вагонної дільниці

1.1 Ремонтно-екіпірувальний парк пасажирської станції

1.2 Пункт технічного обслуговування пасажирських вагонів

1.3 Лінійна база обслуговування пасажирів (контора обслуговування пасажирів)

1.4 Резерв провідників

1.5 Спеціалізовані колії для технічного обслуговування та екіпірування вагонів-ресторанів

1.6 База відстою резерву пасажирських вагонів

2 Види й обсяги технічного обслуговування пасажирських вагонів

2.1 Види та терміни технічного обслуговування

2.2 Технічне обслуговування ТО-1

2.3 Технічне обслуговування ТО-2

2.4 Технічне обслуговування ТО-3 і ЄТР

3 Комплексний розрахунок пасажирської технічної станції

3.1 Аналіз схеми пасажирської станції

3.2 Визначення приписаного та робочого парків пасажирських вагонів

3.3 Розрахунок кількості працівників, що здійснюють технічне обслуговування та екіпірування пасажирських вагонів

3.4 Вибір засобів механізації та автоматизації для технічного обслуговування та екіпірування пасажирських вагонів

3.5 Розрахунок лінійних розмірів пристроїв для технічного обслуговування та екіпірування пасажирських составів

4 Організація технічного обслуговування та екіпірування пасажирських составів

4.1 Технологія обробки пасажирських составів

4.2 Організація роботи виробничих дільниць

4.3 Санітарна обробка пасажирських вагонів

5 Удосконалення організації технічного обслуговування пасажирських вагонів

5.1 Цілі та задачі створення АРМ оператора

5.2 Структура АРМ оператора при технічному обслуговувані пасажирських вагонів

6 Охорона праці

7 Економічні розрахунки проекту

Список літератури

Додатки

8 Зміст та вимоги до графічної частини проекту

Графічна частина проекту складається з 8 – 10 креслень (залежно від форматів креслень).

Пропанується такий перелік графічного матеріалу

1. Схема сортувальної станції (пасажирської технічної станції) з розміщенням об’єктів вагонного господарства.

2. Схема генерального плану вантажного чи пасажирського депо.

3. План основного виробничого корпусу (з вагоноскладальною дільницею) депо або ремонтно-екіпірувального депо ПТС.

4. План та розрізи дільниці або відділення, що розробляється як “вузол” проекту.

5. Графік технологічного процесу ремонту або інші технологічні документи.

6. Нестандартизована технологічна оснастка, обладнання, пристрої щодо автоматизації та механізації виробничого процесу на “вузловій” дільниці (декілька креслень).

7. Графічне оформлення індивідуальної науково-дослідної теми.

8. В окремих випадках (при узгодженні керівником проекту) може бути виконаним креслення згідно питань по охороні праці та екології.

Графічна частина проекту виконується у вигляді таких конструкторських документів:

• креслення загального вигляду (ВО);

• креслення складальне (СБ);

• креслення теоретичне (ТЧ);

• креслення деталі;

• специфікації (до складального креслення).

Креслення виконується на листах відповідних форматів (А1; А2; А2*3; А2*4; та ін.) в установлених масштабах. Останні узгоджуються обов’язково з керівником проекту.

Оскільки схемою генерального плану охоплюються порівняно великі території, то використовуються масштаби: 1:1000; 1:500. Креслення планів депо, дільниць та відділень рекомендується виконувати в масштабах 1:200, 1:100, 1:50. Кожний формат креслення повинен мати основний надпис (штамп). Довжина його 185 мм, а наноситься він як уздовж довгої, так і уздовж короткої сторони листа.

Доля заповнення листа кресленням (включаючи розрізи, перерізи, текст, таблиці) повинна складати не менше 80-85%. Текст і таблиці на полі листа з кресленням розміщають паралельно основному напису. Технічні вимоги, згори до низу, розміщають над основним написом у вигляді колонки. Ширина її не повинна перевищувати 185 мм. Між текстом технічних вимог і основним надписом не повинно бути ніякого зображення, окрім таблиць з найменуванням складових частин виробу. Заголовок “Технічні вимоги” над текстом не пишуть, коли відсутня технічна характеристика. Текст із технічною характеристикою розміщають окремо на вільному полі листа зі своєю наскрізною нумерацією та надписом над текстом “Технічна характеристика”. Заголовки “Технічні вимоги” і “Технічна характеристика” не підкреслюються.

Найменування таблиць (аплікацій) на кресленні розміщується вгорі над таблицею. Якщо таблиць декілька, то вони розміщуються зліва направо або згори униз на вільному полі листа праворуч від креслення чи під ним. Забороняється поєднувати таблиці зі штампом або рамкою креслення. Висота рядків таблиць 8-10 мм, а головки –15-17 мм. На кресленнях загального виду чи теоретичних таблиця з найменуванням складових частин повинна складатися з граф: “Позиція”, “Найменування”, “Кількість”, “Примітка”. Вона розміщується на відстані 15 мм від основного надпису. Номери позицій складових частин повинні бути вказані на полицях ліній-виносок згідно з таблицею.