3.1.3. Степова зона
На південь від лісостепу до Кримських гір і берегів Чорного та Азовського морів широкою смугою простяглася степова зона.
займає близько 40% території України. В основному рівнинна поверхня території зони має загальне зниження до морів. Південна частина території рівнини розчленована мало, північна має хвилястий рельєф.
Клімат степової зони - найбільш континентальний на території України. Середня температура січня від 0...-10 /у Криму/ до -7° /на північному сході/, липня відповідно +7,5° /Старобільщина/ до +11° /Ізмаїл/. Опадів /переважно у вигляді злив/ за рік буває від 300 мм у Причорномор’ї до 450 мм на півночі.
Ландшафт зони формується в умовах недостатньої кількості вологи, іноді суховії знижують вологість повітря на 30% і дмуть без перерви 15 днів, швидкість вітру досягає 15 м/сек., а під час пилових бур - 30 м/сек.
Грунти у північній частині степу - звичайні чорноземи, глибина гумусового шару в цих грунтах досягає 1 м. На півдні зони чорноземи переходять у солонцюваті грунти.
під ріллею зайнято близько 75% земель, що становить майже 48% орних земель України. Під зерновими культурами зайнято близько 50% оброблюваних земель.
Для збереження у природному стані степових ділянок, їх рослинності і тваринного світу організовано заповідники: Асканія Нова, Український степовий (Хомутівський степ, Кам'яні могили).
Степовий біосферний заповідник Асканія-Нова утворено у 1898 р., статусу заповідника набув у 1921 р., займає площу 33307 га. Природне ядро заповідника складає 11054 га, охоронна зона – 4800 га, зона регульованої господарської діяльності – 17453 га. Охоронна та господарська зони призначені для досліджень природних та господарських процесів в умовах заповідного режиму та їх змін під впливом господарської діяльності.
3.1.4. Українські Карпати
Фізико-географічна обдасть Українські Карпати розташована на Південному Заході України.
Територіальне займає Карпатські гори, Передкарпаття і Закарпатську низовину.
Найбільшу площу становлять Карпатські гори. Вони складені пісковиками, сланцями, вапняками, мергелями, які порівняно легко вивітрюються, тому вершини гір /за винятком Горган/ округлі. Вершини Горган круті, гостроверхі, підносяться зубчастими піками.
Клімат Карпат дуже вологий, з порівняно низькими річними температурами повітря. Середньорічна температура - +6°.
Карпати - область з найбільшою в Україні щільністю опадів: 800...900 мм у передгір'ях і 1000...1200 мм у верхній частині гір. Перший сніг випадає у жовтні - листопаді.
У Карпатах виділяється 6 вертикальних кліматичних поясів:
передгір"я /до 600 м над рівнем моря/,
низькогір"я /600...1200 м/;
середній гірський /1200...1400 м/;
підверховинний /1400...1500 м/;
верховина /1500...800 м/;
альпійський /1800 м і вище/.
У Карпатах бере початок багато річок, серед них: Стрий, Дністер, Тиса, Прут, Черемош, Надвірнянська і Солотвинська Бистриці. Течія їх стрімка, вони несуть велику кількість уламкового кам'яного матеріалу, який відкладають у своїй нижній течії.
Особливо небезпечні гірські річки під час повені, що підтвердилося під час катастрофічних повеней 1997 р. та 2008 р. у долині Тиси на Закарпатті.
Рослинність змінюється з висотою.
У передгір'ях - мішані ліси, діброви з домішкою бука, граба і ялини, вище від 600 м - букові, ще вище - буково-ялинові.
В середньому гірському поясі /1200...1400 м/ вони змінюються смереково-ялиновими, а у підверховинному - чистими смерековими.
У верхньому поясі гір /1400...1500 м/ росте криволіся з карликової смереки і гірської сосни.
На вершинах гір розташовані альпійські луки /полонини/ з низькорослою травою.
У Івано-Франківській області у 1980 р. утворено Карпатський природний національний парк площею 50300 га. Основна мета його утворення – збереження унікальних для Центральної Європи природних ландшафтів, що відзначаються багатим генофондом, наявністю рідкісних пралісових екосистем і значним рекреаційним потенціалом.