6. Інтерактивне банківське обслуговування

Діяльність банків в Internet. Основними функціями комерційних банків є:

– посередництво в платежах («поштова» функція);

– фінансове посередництво першого типу (фінансо­ве інтермедіанство): кредит-депозит; купівля-продаж цінних паперів і валюти;

– фінансове посередництво другого типу (фінансо­ве мідельменство) – розміщення цінних паперів емі­тента на ринку (банк може бути емісійним платіжним агентом або андерайтером).

Від якості й різноманітності цих послуг залежить стан економіки загалом, ступінь задоволення клієнта і рівень прибутку самого банку. Сучасні Internet-техно­логії дають змогу банкам частину своїх послуг перевес­ти на новий рівень, привертаючи нових клієнтів і зни­жуючи витрати на їх обслуговування. Усі платежі, що здійснюються в мережі між продавцем і покупцем, по­в’язані з банківськими структурами. Останнім часом для організації платежів між сторонами банки надають клієнтам можливість доступу до свого рахунка через Internet.

Однак діяльність банків у мережі не обмежується організацією платіжних систем в Internet і забезпе­ченням прямого доступу до рахунка. Деякі з них на­дають брокерські послуги (Internet-трейдинг) і забез­печують можливість отримання кредиту безпосеред­ньо через Internet (фінансове посередництво першого типу). Що стосується фінансового посередництва дру­гого типу, то й тут теоретично можлива присутність банків в Internet у формі розповсюдження інформації про ІРО ( Initial Public Offering – первинну пропози­цію компанії щодо продажу своїх акцій, коли їй потріб­но зібрати капітал) і організації первинного ринку з продажів акцій через мережу.

Internet-банкінг і рс-банкінг

Прийнято ототожнювати поняття послуги Internet-банкінгу з наданням клієнту можливості прямого до­ступу до банківського рахунка через Internet з допомо­гою звичайного комп’ютера і з використанням стан­дартного браузера.

Intemet-банкінг – можливість здійснювати всі стандартні опе­рації, до яких може вдаватися клієнт в офісі банку (за винятком операцій з готівкою) через Internet.

Internet-банкінг надає користувачам такі можливості:

– здійснювати всі комунальні платежі (за електро­енергію, газ, телефон, теплопостачання, квартплату);

– оплачувати рахунки за зв’язок (ІР-телефонія, стільниковий і пейджинговий зв’язки, Internet) й інші послуги (супутникове телебачення, освіту тощо);

– здійснювати грошові перекази, в тому числі в іно­земній валюті, на будь-який рахунок у будь-якому банку;

– переказувати кошти по рахунках за товари, в то­му числі придбані через Internet-крамниці;

– купувати і продавати іноземну валюту;

– поповнювати або знімати грошові кошти з рахун­ків пластикової картки;

– відкривати різноманітні види рахунків (терміно­вий, ощадний, пенсійний) і вкладати на них кошти;

– одержувати виписки про стан рахунка за певний період у різноманітних форматах;

– одержувати інформацію про платежі, які надійшли в режимі реального часу;

– одержувати інформацію про здійснені платежі та за необхідності відмовлятися від неоплаченого платежу;

– отримувати інші послуги: передплачувати журна­ли і газети, брокерське обслуговування (купівля-продаж цінних паперів), створювати інвестиційний портфель, бра­ти участь у формуванні пайових фондів банку, у торгах.

Банки під час переходу на надання послуги Internet-банкінгу можуть використовувати свою стару систему РС-банкінг.

РС-банкінг – послуга, за якої з допомогою комп’ютера із спе­ціальним програмним забезпеченням і модему клієнт під’єдну-єтьсядо спеціальної банківської системи типу «клієнт-банк» для управління своїм рахунком.

Однак при цьому переході слід брати до уваги кіль­ка особливостей:

1. Послуга Internet-банкінгу здійснюється з вико­ристанням іншого протоколу зв’язку, ніж РС-банкінг.

2. Слід посилювати безпеку передавання інформації. Незважаючи на те, іцо сучасні програми-браузери забез­печують значний рівень безпеки зв’язку, його недостат­ньо для ведення фінансової діяльності через мережу. То­му багато банків пропонують клієнтам встановити додат­кові програмні модулі криптографічного захисту передачі інформації. Всі вони, як правило, засновані на викорис­танні електронного цифрового підпису

3. Система повинна забезпечувати можливість здійснен­ня трансакцій в умовах електронної комерції, тобто мож­ливість оплати товарів або послуг, придбаних в Internet.

Схема підключення клієнта до системи Internet-бан­кінгу проста. Для цього достатньо мати доступ до гло­бальної мережі, встановлену на комп’ютері програму-браузер типу MS Internet Explorer; укласти угоду з пев­ним банком, який надає таку послугу, на обслуговування в системі Internet-банкінгу; зареєструватися і підклю­читися до системи через мережу.

Системи Internet-банкінгу, які діють в українському і російському сегментах мережі, як правило, складаються з банківської частини – програмних засобів і обладнання, встановлених у банку, і клієнтської частини – таких са­мих засобів і обладнання, встановлених у клієнтів банку.

На технічному обладнанні банківської частини роз­ташоване таке програмне забезпечення:

• Back-офіс – сервер баз даних. Він зберігає усі документи і відкриті ключі електронних цифрових під­писів клієнтів, усю інформацію про клієнтів і довідни­ки.

• Internet-сервер. Його відвідують клієнти банку для виконання операцій у системі. Тут реалізований протокол захищеної взаємодії, шифрування даних, ме­ханізм електронного цифрового підпису;

• шлюз до автоматизованої банківської системи (АБС). Він забезпечує обмін даними між системою Internet-банкінгу і АБС. Розповсюджений варіант взає­модії з АБС – через обмін текстовими файлами певного формату.

У пострадянських кра­їнах існує кілька систем Internet-банкінгу.

Система «Internet Клі-єнт-Банк» «Приватбанку» (www.pbank.dp.ua). З її до­помогою корпоративні клієнти, уклавши відпові­дну угоду з банком, мають можливість керувати сво­їм рахунком через Inter­net, а саме:

– здійснювати підго­товку внутрішньодер­жавних і міжнародних платежів і відправляти їх до банку в он-лайновому ре­жимі;

– отримувати в будь-який час виписки щодо стану рахунка;

– вести архів платіжних документів за певний пе­ріод з можливістю перегляду, копіювання, отримання звітних форм.

Електронні платежі за системою «Клієнт-Банк» у «Міжнародному комерційному банку» (МКБ) (м. Ки­їв). Автоматизована система «Клієнт-Банк» МКБ являє собою програмно-технічний комплекс, що забезпечує можливість здійснювати роботу з банком безпосеред­ньо зі свого офісу з використанням комп’ютерної тех­ніки і засобів телекомунікації телефонними каналами зв’язку, що комутуються.

Система орієнтована на роботу з одним користува­чем і припускає установку в клієнтів, що регулярно вза­ємодіють з банком.

Клієнт має можливість:

– підготувати, відкоригувати й роздрукувати пла­тіжні документи в національній валюті;

– відправити платіжні документи в банк для об­роблення операціоністами;

– здійснювати облік стану введених і відправлених у банк документів;

– після завершення операційного дня банку одержу­вати з банку за запитом виписки з особистих рахунків;

– оперативно контролювати поточний стан рахунка з урахуванням зовнішніх надходжень на нього;

– робити наприкінці дня архівну копію обробле­них документів і переглядати документи з архіву на необхідну дату;

– обмінюватися з банком нерегламентованими по­відомленнями і завантажувати файли, передані банком, передавати файли і переглядати передані.

Система «Телебанк» (banking.guta.ru/telebank). Ре­алізована у «Гута-банку»; дає змогу приватним особам самостійно керувати своїми рахунками по телефону, че­рез Internet і WAP. Ця система є спільною розробкою «Гута-банку» і компанії «Степ Ап» (www.stepup.ru). У моделі дистанційного банківського обслуговування, якої дотримується «Гута-банк», Internet є одним з можли­вих каналів банкінгу.

Створюючи «Телебанк», розробники прагнули, щоб клі­єнт міг керувати своїм рахунком з допомогою різнома­нітних каналів доступу. Нині через офіс, телефон та Internet клієнти можуть здійснювати абсолютно однако­ві операції. Через цю систему можна цілодобово купува­ти і продавати валюту, здійснювати грошові перекази, опе­ративно оплачувати комунальні послуги, міжнародні й міжміські дзвінки, стільниковий і пейджинговий зв’язок, рахунки провайдерам, рахунки Internet-крамниць тощо.

Безпека системи «Телебанк» у «Гута-банку» забез­печується електронним цифровим сертифікатом і усім, що з ним пов’язано.

Цифровий сертифікат – електронний ідентифікатор, який під­тверджує справжність користувача і містить інформацію про нього.

Система «Банк-Клієнт Онлайн» «Гута-банку». За­безпечує повноцінне розрахункове і депозитне обслуговування через Internet корпоративним клієнтам і дає змогу:

– одержувати інформацію про залишки на рахунку установи;

– здійснювати платежі; платежі, проведені через си­стему «Банк-Клієнт Онлайн» до тринадцятої години, здійснюються в той самий робочий день.

Для підключення установи до системи необхідно укла­сти договір з банком і отримати електронний сертифікат. Система «Банк-Клієнт Онлайн» може бути інтегрована з програмним забезпеченням бухгалтерського обліку, яке використовується у компанії, з метою зниження витрат на ведення обліку і укладення квартальної звітності.

Система Interbank компанії R-Style Software Lab (www.softlab.ru). Ця система – програмний комплекс, при­значений для дистанційного банківського обслуговуван­ня клієнтів. Interbank, як і «Телебанк», використовує різ­номанітні канали електронної взаємодії: телефон, глобаль­ну мережу Internet, електронну пошту, мобільні засоби зв’язку, займаючи позищю між автоматизованою банківсь­кою системою, яка функціонує в банку, і клієнтом.

В Україні послуги Internet-банку надаються ш;е «Кредитпромбанком», «ВАБанком», банком «Аваль» та інши­ми. Поширеність послуги особливо зросла за останній рік.

Отже, в Україні вже сформувався певний національ­ний ринок Internet-банкінгу. Його головною проблемою, з точки зору перспектив розвитку вітчизняної елект­ронної комерції, є неможливість здійснення банками опе­ративних дешевих платежів. Існує два напрямки вирі­шення цього завдання: перехід абсолютної більшості національних банків до масового використання систем Internet-банкінгу і вдосконалення тарифної політики банків, яка була б спрямована на врахування розміру платежів, ш;об клієнтам було доцільно здійснювати мікроплатежі.

Мікроплатіж – розрахунки в нижньому ціновому діапазоні (менше одного долара).

Щодо Internet-банкінгу існує кілька хибних поглядів. Перший: Internet-банк обслуговує клієнтів тільки у вір­туальному просторі, тобто існує в мережі й функціонує завдяки мінімізації своїх витрат. Насправді Internet-банкінг – одна з моделей роботи реальних банків, які в недалекому майбутньому стануть багатоканальними і будуть поєднувати різні канали доступу клієнтів: теле­фонний, через Internet, з допомогою стільникового зв’яз­ку тощо. Другий: Internet-банкінг усуне операціоністів з процесу обслуговування клієнтів, і всі процеси відбу­ватимуться автоматично. Однак у будь-якому випадку участь людини необхідна. І третій: Internet-банкінг – це остання стадія розвитку банкінгу. Проте це не так, тому що відбувається постійний розвиток як телекомунікацій, так і форм банківського обслуговування.