13.5. Україна в процесах міжнародної міграції робочої сили

Міжнародний ринок трудових ресурсів є невід’ємною складовою сучасного світового ринку, тому подальша інтеграція України в систему світогосподарських зв’язків залежить від ефективності її міграційної політики. Проблемами трудової міграції в Україні почали займатись недавно. До 1998 року Україна підписала міждержавні угоди про регулювання трудової міграції з Росією, Білоруссю, Вірменією, Молдовою, Польщею, Литвою, Чехією. У табл. 13.4 наведені дані щодо міжнародних міграційних потоків України.

Таблиця 13.4

Міжнародні міграційні потоки

Показники	2007 рік			2006 рік
	Кількість прибулих, чол.	Кількість вибулих, чол.	Міграційне сальдо, чол.	Кількість прибулих, чол.	Кількість вибулих, чол.	Мігра-ційне сальдо, чол.
Внутрішньо регіональна міграція	435844	435844	0	440898	440898	0
міжрегіональна міграція	275941	275941	0	280757	280757	0
міждержавна міграція	46507	29669	+16838	44227	29982	+14245
З них:
З країнами СНД	34960	20342	+14618	33972	21270	+12702
З іншими країнами	11547	9327	+2220	10255	8712	+1543

Згідно з цими даними, Україна має позитивне міграційне сальдо, яке у 2007 році порівняно з 2006 роком збільшилось на 2593 чоловіка, або на 18,2%, тобто чисельність іммігрантів у країну перевищує чисельність емігрантів. У 2007 році імпортна квота в Україні становила 7 300 чоловік, а іммігрувало на 39 207 чоловік більше.

Окрім цього, відповідно до світових стандартів Міжнародної організації праці (МОП) чисельність іммігрантів у країні не повинна перевищувати 0,1% чисельності її населення. Згідно з отриманими результатами офіційно в Україні перебуває допустима кількість іноземних робітників, але за даними Державного комітету зі справ національностей та міграції в Україні знаходиться близько 1 млн нелегальних мігрантів, що суттєво впливає на ситуацію на національному ринку праці в бік її погіршення.

Однією з важливих проблем є проблема контролю за обсягами та напрямами еміграції українців, яка в нашій країні не вирішується. За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ) за кордоном працює 781 000 українців. У 2006 році 117 000 українців опинились у трудовому рабстві, з них 62 500 чоловік працювали на будівництві, в промисловості та сільському господарстві, 39 000 – прибиральниками, нянями, 15 500 – опинились у сексуальному рабстві. Серед країн, в яких українці опинились у трудовому рабстві – Росія, Туреччина, Польща, Чехія. За результатами проведеного МОМ опитування було виокремлено наступні мотиви еміграції з України:

1) низька заробітна плата в країні – 81% респондентів;

2) проблеми з працевлаштуванням – 60,8%;

3) бажання заробити “швидкі гроші” – 45,2%;

4) проблеми з житлом – 24,5%;

5) очікування “легкого життя” – 17,9%;

6) за порадою родичів – 10,3%;

7) створити родину – 5,3%;

8) помандрувати - 4,8%;

9) сімейні проблеми – 3,9%;

10) етнічна дискримінація – 1,6%.

Прискорення освоєння Україною світового ринку праці обумовлене також збільшенням масштабів безробіття в країні. На початок 2007р. в Україні було не зайнято 2,3 млн робочих місць, при чому 59% роботодавців пропонували заробітну плату менше 500 гривень і тільки 5% - 1000 гривень. У 2007 році рівень безробіття склав 6,0% економічно активного населення у віці від 15 до 70 років, в той час як у 2006 р. – 6,8%, 2005 р. – 7,2%, в 2004 – 8,4%, в 2003 – 9,1%. У зв’язку з поглибленням світової фінансової кризи на 2008 рік прогнозуються невтішні показники безробіття на рівні 9,5%, кожен п’ятий українець через скорочення обсягів виробництва та погіршення фінансового стану багатьох вітчизняних підприємств може втратити роботу.