- •Семеног Олена Миколаївна
- •Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук
- •Розділ 1 теоретико-методологічні основи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.1. Проблеми підготовки вчителя української мови і літератури в сучасних соціокультурних умовах
- •1.2. Методологічні основи компетентнісно-орієнтованого підходу в системі професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.1. Системний аналіз у професійній підготовці майбутніх учителів української мови і літератури
- •1.2.2. Професійна компетентність учителя української мови і літератури
- •Визначення понять "компетенція" і "компетентність"
- •Учитель української мови і літератури як компетентний фахівець-дослідник і культуромовна особистість
- •Висновки до розділу 1
- •Мета професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •2.1. Становлення і розвиток національної системи професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •2.1.1. Підготовка вчителів словесності в кінці хіх ст. – у 30-х р. Хх століття
- •2.1.2. Професійна підготовка майбутніх учителів української мови і літератури в 40-60 - х рр. Хх століття
- •2.1.3. Розвиток професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 70 – 80-х рр. Хх ст.
- •2.1.4. Тенденції професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в 90-х роках хх ст. Та на початку третього тисячоліття
- •2.2. Особливості підготовки вчителів рідної мови і літератури в зарубіжних країнах: сша, Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія, Польща
- •Висновки до розділу 2
- •3.1. Готовність майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •Компоненти готовності майбутнього вчителя української мови і літератури до педагогічної діяльності
- •3.2. Формування професійної готовності майбутніх учителів української мови і літератури
- •3.2.1. Філологічна підготовка в системі шкільної освіти
- •3.2.2. Формування професійної компетентності вчителя української мови і літератури на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у педагогічному університеті
- •3.3. Стан підготовки майбутніх учителів української мови і літератури в умовах вищого педагогічного навчального закладу
- •Висновки до розділу 3
- •4.1. Навчально-пізнавальна діяльність майбутніх учителів української мови і літератури як основа формування професійної компетентності
- •4.1.1. Формування професійної компетентності студентів-філологів при вивченні психолого-педагогічних курсів
- •4.1.2. Розвиток професійної компетентності студентів-філологів у процесі вивчення лінгвістичних дисциплін
- •4.1.3. Удосконалення професійної компетентності студентів-філологів засобами літературознавчих курсів
- •4.1.4. Поглиблення професійної компетентності студентів-філологів при вивченні методичних курсів
- •4.2. Науково-дослідна робота студентів-філологів як засіб удосконалення професійної компетентності
- •Підготовка майбутнього вчителя української мови і літератури як дослідника
- •4.3. Практика – невід'ємна складова апробації професійної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури
- •Система безперервної практики студентів-філологів у педагогічному університеті
- •Майбутніх учителів української мови і літератури
- •Висновки до розділу 4
- •5.1. Інтеграція в навчальних курсах філологічної, психолого-педагогічної, методичної підготовки
- •5.1.1. Інтегративні знання в курсі “Український фольклор”
- •5.1.2. Інтегративні знання в курсах сучасної української мови і народознавства
- •5.1.3. Інтегративні знання в курсі “Вступ до слов'янської філології”
- •5.1.4. Філологічний аналіз тексту в системі професійної підготовки майбутніх учителів-словесників
- •Наприклад, пропонується виконати філологічний аналіз тексту, з′ясувати історико-культурологічні коментарі до слів "козацької тематики", визначити, з якого художнього твору поданий уривок.
- •5.1.5. Формування культури педагогічного спілкування засобами української літератури
- •5.2. Інтегровані спецкурси у професійній підготовці студентів-філологів
- •5.3. Інтеграція сучасних інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх учителів української мови і літератури
- •5.3.1. Структурні і змістові аспекти інтерактивних навчальних книг
- •5.3.2. Електронний навчально-методичний комплекс "Словесник"
- •5.4. Науково-дослідна лабораторія як форма інтеграції навчальної, наукової, освітньо-виховної роботи зі студентами-філологами
- •Висновки до розділу 5
- •Розділ 6
- •В умовах дослідно-експериментального навчання
- •6.1. Організація і методика проведення дослідно-експериментальної роботи
- •6.2. Вияв сформованості базових компетентностей мабутніх філологів на допрофесійному етапі
- •6.3. Динаміка сформованої готовності майбутніх учителів української мови і літератури до педагогічної діяльності в умовах експерименту
- •6.3.1. Ефективність навчально-пізнавальної діяльності студентів-філологів
- •Зростання науково-дослідної роботи
- •Динаміка формування готовності майбутніх учителів української мови і літератури до виконання наукових досліджень, у %
- •Вияв професійних умінь студентів-філологів на педагогічній практиці (5 курс), у %
- •6.4. Експертиза навчально-методичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
- •Зведена таблиця якості навчальних посібників (у балах)
- •Висновки до розділу 6
- •Загальні висновки
Мета професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури
К О М П О Н Е Н Т И С И С Т Е М И
Навчально-пізнавальна
підготовка
Науково-дослідна
підготовка
Практика
Виховна робота
соціально-
навчально- навчально-
аудиторна
гуманітарна
дослідницька пошукова (фольклорна,
діалектологічна,
українознавча науково- етнографічна) позааудиторна
дослідницька педагогічна
лінгвістична
Умова функціонування
системи: органічне
поєднання компонентів професійної
підготовки вчителя УМіЛ з метою
формування професійної компетентності
психолого-
педагогічна
м етодична
інформаційно-
технологічна
Учитель української мови і літератури як компетентний фахівець-дослідник і культуромовна особистість
Рис.1.1. Модель професійної підготовки майбутнього вчителя
української мови і літератури
Висновки до розділу 1
Аналіз наукової літератури підтверджує, що система професійної підготовки вчителів української мови і літератури виступає частиною системи вищої професійної освіти й розвивається під впливом провідних світових тенденцій, соціально-економічних, суспільно-політичних та культурних змін в Україні, тенденцій у розвитку філології, педагогіки, психології. Система професійної підготовки вчителів-словесників динамічна. Її динамічність зумовлена зв′язком із системою загальної освіти.
Нові підходи до змісту шкільних курсів української мови і літератури загострили проблеми формування культуромовної особистості вчителя як головного носія національної мови, культури й духовності. Її основу складають національно-культурні традиції, мовна свідомість і самосвідомість, соціальні, соціолінгвістичні, психологічні характеристики мовного колективу, національний характер, мовна, комунікативна, лінгвокультурознавча компетенції.
Потреби в модернізації змісту філологічного навчання, поява шкіл нового типу (гімназій, ліцеїв, коледжів, колегіумів), що вимагають творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності, виявили недоліки в існуючій моделі професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури, яка має лише знанієцентричний характер і виявляється малопродуктивною для оновленої школи, яка орієнтується на особистість. Компетентнісно-орієнтований підхід дозволяє змінити предметно-орієнтовану систему підготовки вчителів української мови і літератури на особистісно-діяльнісну і при цьому зберегти її традиційну фундаментальність та універсальність.
На основі літературних джерел професійну підготовку майбутніх учителів української мови і літератури охарактеризовано як єдність змісту, структури, мети навчання і виховання, сукупність психологічних і моральних якостей особистості, знань, умінь, навичок, оволодіння якими дає можливість викладати філологічні предмети в загальноосвітніх закладах різних типів. Її структуру складають такі підсистеми: навчально-пізнавальна, науково-дослідна, виховна, підсистема практик, кожна з яких теж є системою. До навчально-пізнавальної підсистеми входять соціально-гуманітарна, мовна, літературна, українознавча, психолого-педагогічна, методична складові. Зокрема лінгвістична підготовка спрямовується на формування культуромовної особистості, метою літературної освіти є виховання високої естетичної культури, формування здатності цілісно сприймати літературну спадщину. Психолого-педагогічна підготовка забезпечує ґрунтовну обізнаність із скарбницею педагогічної мудрості рідного народу, інноваційними педагогічними технологіями, методична підготовка покликана допомогти опанувати освітні технології у викладанні мови і літератури. Умовою функціонування такої системи визначено доцільне поєднання підсистем підготовки на засадах компетентнісно-орієнтованого підходу, а системостворюючою визначено науково-дослідну діяльність.
Висловлено припущення, що професійна підготовка майбутніх учителів-словесників відповідатиме сучасному рівню тоді, коли зміст, форми і методи навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної діяльності будуть спрямовані на формування культуромовної особистості педагогів, їх професійної компетентності. Аналіз наукових джерел, власне бачення проблеми дали можливість визначити професійну компетентність як інтегральну особистісну якість, яка включає сукупність професійних компетенцій. Професійні компетенції є складовою професійної компетентності і відповідають за певний напрям професійної підготовки. Відповідно до суспільних вимог і особистісних якостей в розділі з′ясовано сутність педагогічної, психологічної, методичної, лінгвістичної, мовної, мовленнєвої, комунікативної, фольклорної, літературної, етнокультурознавчої, інформаційної, дослідницької компетенцій.
Виявлені проблеми підготовки майбутніх учителів-словесників, побудова професійної підготовки з урахуванням компетентнісно-орієнтованого підходу, потреби внесення якісних змін у навчально-пізнавальну, науково-дослідну діяльність, комплес практик зумовлюють необхідність звернення до історичного вітчизняного та зарубіжного досвіду. Про це йдеться в наступному розділі.
Положення цього розділу висвітлені у 5-ох наукових публікаціях [див. 476; 521; 533; 546; 547].
РОЗДІЛ 2
СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-СЛОВЕСНИКІВ
У НАЦІОНАЛЬНОМУ І СВІТОВОМУ КОНТЕКСТІ
У розділі на основі історико-системного методу схарактеризовано етапи становлення і розвитку професійної підготовки вчителя української мови та літератури в національному контексті, з урахуванням порівняльного методу здійснено аналіз зарубіжного досвіду підготовки вчителів рідної мови (США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Росії, Польщі) та можливості використання його прогресивних ідей у вищих педагогічних навчальних закладах України.
