Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0923374_FEEF2_semenog_o_m_sistema_profesiyno_pi...doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Мета професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури

К О М П О Н Е Н Т И С И С Т Е М И

Навчально-пізнавальна підготовка

Науково-дослідна підготовка

Практика

Виховна робота

соціально- навчально- навчально- аудиторна

гуманітарна дослідницька пошукова (фольклорна,

діалектологічна,

українознавча науково- етнографічна) позааудиторна

дослідницька педагогічна

лінгвістична

Умова функціонування системи:

органічне поєднання компонентів професійної підготовки вчителя УМіЛ з метою формування професійної компетентності

літературознавча

психолого-

педагогічна

м етодична

інформаційно-

технологічна

Учитель української мови і літератури як компетентний фахівець-дослідник і культуромовна особистість

Рис.1.1. Модель професійної підготовки майбутнього вчителя

української мови і літератури

Висновки до розділу 1

Аналіз наукової літератури підтверджує, що система професійної підготовки вчителів української мови і літератури виступає частиною системи вищої професійної освіти й розвивається під впливом провідних світових тенденцій, соціально-економічних, суспільно-політичних та культурних змін в Україні, тенденцій у розвитку філології, педагогіки, психології. Система професійної підготовки вчителів-словесників динамічна. Її динамічність зумовлена зв′язком із системою загальної освіти.

Нові підходи до змісту шкільних курсів української мови і літератури загострили проблеми формування культуромовної особистості вчителя як головного носія національної мови, культури й духовності. Її основу складають національно-культурні традиції, мовна свідомість і самосвідомість, соціальні, соціолінгвістичні, психологічні характеристики мовного колективу, національний характер, мовна, комунікативна, лінгвокультурознавча компетенції.

Потреби в модернізації змісту філологічного навчання, поява шкіл нового типу (гімназій, ліцеїв, коледжів, колегіумів), що вимагають творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності, виявили недоліки в існуючій моделі професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури, яка має лише знанієцентричний характер і виявляється малопродуктивною для оновленої школи, яка орієнтується на особистість. Компетентнісно-орієнтований підхід дозволяє змінити предметно-орієнтовану систему підготовки вчителів української мови і літератури на особистісно-діяльнісну і при цьому зберегти її традиційну фундаментальність та універсальність.

На основі літературних джерел професійну підготовку майбутніх учителів української мови і літератури охарактеризовано як єдність змісту, структури, мети навчання і виховання, сукупність психологічних і моральних якостей особистості, знань, умінь, навичок, оволодіння якими дає можливість викладати філологічні предмети в загальноосвітніх закладах різних типів. Її структуру складають такі підсистеми: навчально-пізнавальна, науково-дослідна, виховна, підсистема практик, кожна з яких теж є системою. До навчально-пізнавальної підсистеми входять соціально-гуманітарна, мовна, літературна, українознавча, психолого-педагогічна, методична складові. Зокрема лінгвістична підготовка спрямовується на формування культуромовної особистості, метою літературної освіти є виховання високої естетичної культури, формування здатності цілісно сприймати літературну спадщину. Психолого-педагогічна підготовка забезпечує ґрунтовну обізнаність із скарбницею педагогічної мудрості рідного народу, інноваційними педагогічними технологіями, методична підготовка покликана допомогти опанувати освітні технології у викладанні мови і літератури. Умовою функціонування такої системи визначено доцільне поєднання підсистем підготовки на засадах компетентнісно-орієнтованого підходу, а системостворюючою визначено науково-дослідну діяльність.

Висловлено припущення, що професійна підготовка майбутніх учителів-словесників відповідатиме сучасному рівню тоді, коли зміст, форми і методи навчально-пізнавальної, науково-дослідної, практичної діяльності будуть спрямовані на формування культуромовної особистості педагогів, їх професійної компетентності. Аналіз наукових джерел, власне бачення проблеми дали можливість визначити професійну компетентність як інтегральну особистісну якість, яка включає сукупність професійних компетенцій. Професійні компетенції є складовою професійної компетентності і відповідають за певний напрям професійної підготовки. Відповідно до суспільних вимог і особистісних якостей в розділі з′ясовано сутність педагогічної, психологічної, методичної, лінгвістичної, мовної, мовленнєвої, комунікативної, фольклорної, літературної, етнокультурознавчої, інформаційної, дослідницької компетенцій.

Виявлені проблеми підготовки майбутніх учителів-словесників, побудова професійної підготовки з урахуванням компетентнісно-орієнтованого підходу, потреби внесення якісних змін у навчально-пізнавальну, науково-дослідну діяльність, комплес практик зумовлюють необхідність звернення до історичного вітчизняного та зарубіжного досвіду. Про це йдеться в наступному розділі.

Положення цього розділу висвітлені у 5-ох наукових публікаціях [див. 476; 521; 533; 546; 547].

РОЗДІЛ 2

СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-СЛОВЕСНИКІВ

У НАЦІОНАЛЬНОМУ І СВІТОВОМУ КОНТЕКСТІ

У розділі на основі історико-системного методу схарактеризовано етапи становлення і розвитку професійної підготовки вчителя української мови та літератури в національному контексті, з урахуванням порівняльного методу здійснено аналіз зарубіжного досвіду підготовки вчителів рідної мови (США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Росії, Польщі) та можливості використання його прогресивних ідей у вищих педагогічних навчальних закладах України.