Завдання

1. Пояснити символіку назви повісті (письмово).

2. Законспектувати статтю: Колесниченко – Братунь Н. “Старший боярин” Т.Осьмачки і традиції європейської прози // Дзвін. - 1995. - № 4. - С. 59-63.

Основна література

1. Колесниченко-Братунь Н. “Старший боярин” Т.Осьмачки і традиції Європейської прози // Дзвін. - 1995. - № 4. - С. 59-63.

2. Кондратюк А. Читаючи Тодося Осьмачку (фрагменти із повісті-есе) // Українська мова та література. - 1997. - Ч. 39. - С. 7-10.

3. Костюк Г. Зустрічі і прощання. Спогади. Тодось Осьмачка здалеку і зблизька (Спостереження, зустрічі й діалоги) // Кур'єр Кривбасу. - 2000. -№ 124 (березень). - С. 67-72.

4. Осьмачка Тодось. “Старший боярин” // Дзвін.-1995. - № 4. - С.19-59; Кур'єр Кривбасу. – 1998. - № 93-98.

5. Чернюк С. Образ духовної України в творчості Тодося Осьмачки // Слово і час. - 2001. - № 3. - С.65-72.

6. Шерех Ю. Над Україною дзвони гудуть // Дивослово. - 1995. - № 1. - С. 6

Додаткова література

1. Антологія світової літературно-критичної думки XX ст. / За ред. Марії Зубрицької. - Л., 1996. - С. 19.

2. Гундорова Т. Проявлення слова: Дискурсія раннього українського модернізму: Постмодерна інтерпретація. - Львів, 1997. - С. 233.

3. Донцов Д. Модерна література розкладу // Дві літератури нашої доби. - Львів, 1991. - С. 286-295.

4. Зборовська Ніла. “Танцююча зірка” Тодося Осьмачки. - К., 1996. - С. 4-5.

5. Маринкевич С. Апокаліптичність поетичних візій Тодося Осьмачки // Молода нація. - 1999. - № 12.- С. 239-243.

6. Павличко Соломія Дискурс модернізму в українській літературі. - К., 1997.-С. 174.

7. Свідзинський А. Це складне національне питання. - К., 1994. – С 34.

8. Штонь Г. Духовний простір української ліро-епічної прози .- К., 1998. - С.66.

Практичне заняття № 16

“Ніколи не сміявся без любові” : гуманізм усмішок

Остапа Вишні План

1. Вплив життєвої біографії Остапа Вишні на тематичне спрямування творів. Світобачення митця.

2. Жанрова своєрідність творів О.Вишні. Специфіка жанру усмішки. Складники гумору письменника.

3. Ідейно-художній аналіз усмішок Остапа Вишні.

3.1.Автобіографічні усмішки (“Як ми колись учились”, “Отак і пишу”,

“Великомученик О.Вишня”, “Все життя з Гоголем”, “Панська ялинка”).

Мистецькі пласти “Моєї автобіографії”.

3.2.Українська ментальність у фокусі сатирика (“Чухрен”, “Чухраїнці”,

“Дещо з українознавства” та ін.). Актуальність цих творів сьогодні.

3.3.Мисливські усмішки О.Вишні як синтез народного анекдоту і пейзажної

лірики (“Відкриття охоти”, “Заєць”, “Лисиця”, “Ружжо”, ”Як засмажити

коропа”, “Екіпіровка мисливця”, “Як варити і їсти суп із дикої качки” та ін.)

3.4.Засоби комічного в “Зенітці” (застосування військової термінології,

русизми , комізм ситуацій тощо).

4. Образ оповідача в усмішках гумориста.

5. О.Вишня – “король українського тиражу” 20-х років XX століття.

Завдання

1. Виписати визначення понять: гумор, сатира, іронія, усмішка, фейлетон, гумореска (За книгою: Літературознавчий словник-довідник . - К., 1997).

2. Добрати із текстів усмішок пейзажні описи. Чим вони характерні?

3. Законспектувати статтю: Вірний Б. Остап Вишня. Усмішки // Слово і час. -1990. - № 10. - С.15.