2. Значення для науки і практики філософського осмислення глобальних проблем сучасності

У монографії «Глобалізація і безпека розвитку» авторського колективу на чолі з О. Г. Білорусом і Д. Г. Лук’яненком, котра вийшла друком у КНЕУ в 2001 р., визначено засадничі постулати сучасної глобалістики:

• світ і світове людство є єдиним глобальним організмом;

• глобалізація світу — це об’єктивне історичне явище і процес, на який можна впливати і яким можна керувати об’єд­наними, солідарними зусіллями людства;

• глобалізація несе в собі нові небачені можливості для розвитку людства і нові небачені загрози його існуванню;

• людство мусить солідаризуватись і об’єднатись перед феноменом глобальних загроз і для розв’язання глобальних проблем;

• глобальну кризу людства можна перебороти;

• глобальну катастрофу людства ще можна відвернути;

• глобальні проблеми — це не лише невиконані завдання, а й великі загрози всьому людству;

• глобальні інтереси треба ставити понад національні;

• глобальна інтеграція — це закономірність розвитку людства;

• сучасна людина як найвища соціальна цінність набула глобального характеру і стала в центрі процесів глобалізації;

• у майбутньому людство навчиться попереджувати виникнення глобальних проблем;

• у підвалини інтегрованих системних парадигм глобалістики може бути покладено концепцію ноосфери В.І. Вернадського.

На думку М. М. Мойсеєва, ідею ноосфери необхідно перетворити в теорію ноосферогенезу, яка допоможе людству попередити виникнення небезпечних глобальних проблем у майбутньому й обмежити негативні наслідки наявних, тобто зробити процес глобалізації керованим.

Глобалістика стимулює розвиток багатьох наук (екології, економіки, демографії, інформатики, математики, прогностики, соціології, політології, філософії) і сама акумулює досягнення названих наукових знань у своїй теорії і практиці постановки, аналізу і розв’зання глобальних проблем сучасності.

3. Основні вимоги до вивчення дисципліни

Для вивчення дисципліни надається один кредит (54 год), у тому числі: 10 год лекційних, 12 год семінарських, 32 год на самостійну роботу студентів (СРС). Курс становлять два модулі. Вивчення першого закінчується контрольною роботою на третьому семінарі; опанування другого модуля завершується науково-практичною конференцією на тему «Майбутнє України в дзеркалі глобалістики».

Структура самостійної роботи студентів передбачає виконання трьох домашніх тестів (на тест «Хто є хто?» відводиться 6 год, на тест «Основні проекти і моделі глобального розвитку» — 6 год, на тест «Визначення базових термінів» — 6 год). На підготовку реферату відведено 6 год, для чотирьох семінарів — 4 год, для контрольної роботи — 2 год, на конференцію — 2 год.

Залік ставиться за рейтингом: мінімальна кількість балів для заліку — 50 балів. Оцінювання здійснюється за такими критеріями: відвідування всіх занять — 5 балів, активність на заняттях — від 10 до 0 балів, контрольна робота — від 15 до 0 балів, три тести — від 15 до 0 балів, реферат — від 10 до 0 балів, участь у роботі конференції в ролі доповідача — 15 балів, співдоповідача — 10 ба­лів, ініціатора дискусії — 5 балів. Мінімальна оцінка — 20 балів.

Автори посібника сподіваються, що студенти після опанування запропонованої дисципліни мислитимуть глобальніше і, можливо, зосередяться в майбутній діяльності на дослідженні глобальних проблем економіки, політики, екології, демографіїї, щоб ліпше зрозуміти сучасні вимоги до обраної спеціальності.