Тема 3. Методологічні засади глобалістики

Поняття методології. Філософські, загальнонаукові, спеціальнонаукові методології аналізу і розв’язання глобальних проблем сучасності. Глобалістська парадигма і стиль мислення.

Плюралізм філософськіх методологій. Діалектика природи і історичний матеріалізм як методологія аналізу глобальних проблем сучасності (К. Маркс, Ф. Енгельс). Негативна діалектика (Т. Адорно, Ж.-П. Сартр) як методологія тотального критицизму. Можливості системно-структурного аналізу (Л. фон Берталан- фі), праксеології (Т. Котарбинський), тектології (О. О. Богда- нов), структуралізму (К. Леві-Стросс, У. Еко, М. Фуко, Р. Барт, Ж. Деррида), «відкритого суспільства» і критичного раціоналізму (К. Поппер, П. Фейєрабенд, Д. Агассі, (герменевтики (Г.-Г. Гадамер, П. Рікьор, Ю. Хабермас), філософії техніки (Х. Шельські, Ж. Еллюль) у тлумаченні глобальних проблем сучасності.

Учення про ноосферу (В. І. Вернадський), екологію розуму (Г. Бейтсон), синергетичну модель самоорганізації природи і су­спільства (І. Пригожин), коеволюцію (М. М. Мойсеєв) як методологічна база розв’язання глобальних проблем.

Тема 4. Глобалістика і прогностика

Футурологічний «бум». Прогностика і футурологія. Розвиток прогностики в Україні. Глобальне прогнозування. Соціальні, екологічні, економічні, політичні, науково-технічні прогнози. Тер­мінологія прогностики. Пошукове і нормативне прогнозування. Парадокси прогностики. Горизонти прогнозування. Методи прогнозування, їхня класифікація. Методи експертних оцінок, екстраполяції і моделювання. Метод історичних аналогій. Сценарний метод. Метод «дерева цілей». Морфологічний аналіз. Типова методика побудови комплексного прогнозу.

Проблема якості прогнозів. Алярмістські та апокаліптичні прогнози-попередження. «Ефект Едипа» як модель саморуйнування і самореалізації прогнозів. Глобальне прогнозування як необхідна передумова управління спрямованим розвитком.

Тема 5. Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності

Проблеми детермінації історії природничо-історичним процесом зміни суспільно-економічних формацій (К. Маркс), географічними умовами (Ш. Монтеск’є, Ф. Ратцель), сонячними циклами (О. Л. Чижевський, М. Д. Кондратьєв), релігійними зразками поведінки «економічної людини» (М. Вебер), круговоротом локаль­них цивілізацій (А. Тойнбі), моральними заборонами (З. Фрейд), ескалацією жорстокості (В. Енгельгард), проривом в інформаційних технологіях (Д. Белл, О. Тоффлер), стадіями «економічного зростання» (У. Ростоу), взаємодіями соціальних страт (Т. Парсонс), соціальною мобільністю (П. Сорокін), «пасіонарним вибухом» в етногенезі (Л. М. Гумільов), ноосферогенезом (В. І. Вернадський), конвергенцією протилежних соціально-еконо­мічних систем (Дж. Гелбрейт, А. Д. Сахаров).

Поняття цивілізації та цивілізаційних засад розвитку суспільства. Сучасна цивілізація та її технологічні характеристики. Техніка і цивілізація. Проблема кризи цивілізації та вибору шляхів виходу з неї. Людина як суб’єкт цивілізації. Базові цінності людського буття (А. Маслоу). Цінності як регулятори людської діяльності. Необхідність змін «людських якостей» (А. Печчеї). Складові нового гуманізму: почуття глобальності, справедливості, відмова від насильства. Екологічний імператив. Розуміння межі, за якою починається незворотний рух до загибелі людства. Перебудова міжнародного порядку. Світовий уряд. Інститути злагоди. «Ліміти зростання». Зміна приоритетів розвитку.

Стратегії виживання: категоричний імператив (І. Кант), об’єд­нання двох культур — гуманітарної і технічної (Ч. Сноу), свідоме культурне проектування (Б. Скіннер), соціальна інженерія (К. Поп­пер), співіснування за принципом «в одному човні» (А. Д. Сахаров), перехід у ноосферу (В.І. Вернадський), коеволюція системи «суспільство + природа» на принципах «екологічного імперативу» (М. М. Мойсеєв), повна деіндустріалізація суспільства, орієнтація його на сільське господарство (Дж. Байрем), перебудова існуючої «технологічної системи» на підставі нових ціннісних настанов і нової гуманної філософії любові до життя (Е. Фромм), побудова нового типу цивілізації, зменшення розриву між «багатими» і «бідними» країнами (Я. Тінберген), глобальна рівновага та ін. Проблематичний характер прогресу, його критерії.

Україна у світі глобальних трансформацій. Етноконфесійні, політичні, економічні і соціальні процеси в Україні в контексті глобалістики. Цивілізаційний вибір України. Світ і Україна в ХХІ ст.