- •В.В. Тарасова, а.С. Малиновський, м.Ф. Рибак метрологія, стандартизація і сертифікація
- •1.1. Метрологія як наука, що вивчає вимірювання 9
- •2.2. Організація робіт з стандартизації і вимоги
- •1.1.1. Суть, предмет, об'єкт і завдання метрології
- •1.1.2 .Метрологічна служба і метрологічна система України
- •1.1.3. Міжнародне співробітництво в галузі метрологічної діяльності
- •Вимірювання і метрологічні характеристики. Забезпечення єдності вимірів
- •1.2.1. Фізичні величини
- •1.2.2. Одиниці фізичних величин. Міжнародна система одиниць 51
- •1.2.3. Вимірювання: основні поняття і характеристики
- •1.2.4. Забезпечення єдності вимірів
- •Похибки вимірів і засобів вимірювальної техніки
- •1.3.1 Поняття про похибки вимірювань, класифікація похибок
- •За характером виявлення
- •За способом виразу
- •1.3.2. Випадкові та систематичні похибки
- •1.3.3. Похибки вимірювань параметрів навколишнього середовища
- •Обробка результатів вимірювання
- •1.4.1. Попередня обробка результатів вимірювань
- •1.4.2. Врахування граничної похибки.
- •1.4.3. Виявлення та виключення грубих похибок
- •1.4.4. Обробка результату багаторазових прямих вимірювань
- •Рекомендована література
- •1. Дати поняття метрології.
- •2. Назвати предмет і об'єкт метрології
- •Назвати метрологічні характеристики вимірювальних приладів
- •8. Назвати види вимірювань
- •9. Як поділяють вимірювання за класом точності ?
- •10. Назвати склад і завдання державної метрологічноїслужби України
- •11. Дати поняття еталону, повірки і калібрування
- •12. Сутність і види похибок
- •13. Дати поняття фізичної величини
- •14. Які форми вираження мають відносні величини ?
- •15. Назвати основні одиниці 51
- •16. Дати поняття про систематичні і випадкові похибки.
- •17. Способи виявлення і усунення систематичних похибок
- •18. Як визначається гранична похибка ?
- •19. Як визначаються довірчі межі граничної похибки ?
- •20. Як визначається критерій розподілу Пірсона?
- •21. Як визначаються довірчі межі результату вимірювання ?
- •2.1.1. Суть, принципи, мета і завдання стандартизації
- •2.1.2. Види стандартизації і стандартів
- •2.1.3. Правові основи стандартизації
- •2.1.4 Основні поняття та їх визначання
- •Організація робіт з стандартизації і вимоги до змісту нормативних документів
- •2.2.1. Організація робіт з стандартизації
- •2.2.2. Нормативні документи і порядок їх розроблення
- •2.2.3. Правила позначення нормативних документів
- •2.2.4. Зміст стандартів та технічних умов
- •2.3.1. Міжнародні стандарти серії 180 9000,10000 і 14000
- •2.3.2. Європейські стандарти серіїЕм29000 і ем 45000
- •2.3.3. Стадії розробки міжнародних стандартів
- •2.3.4. Порядок розроблення міждержавних стандартів
- •2.4.1. Комплекси стандартів та нормоконтроль технічної документації
- •2.4.2. Система засадних основоположних стандартів
- •2.4.3. Система стандартів з якості
- •Система стандартів з захисту довкілля
- •2.5.1. Система екологічних стандартів
- •2.5.2. Система стандартів з управління навколишнім середовищем
- •2.5.3. Система стандартів з якості об'єктів природного середовища.
- •2.6.1. Стандартизація професійної безпеки та промислової гігієни.
- •2.6.2. Стандартизація безпеки праці і захист від шумового та вібраційного забруднення
- •2.6.3. Безпека праці і захист від електромагнітного забруднення
- •Система стандартів в галузі радіаційної безпеки
- •2.7.1. Стандартизація з безпеки праці і захист відрадіаційного забруднення
- •2.7.2. Безпека праці і захист від іонізуючого випромінювання
- •2.7.3. Безпека праці і захист від інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювання
- •Рекомендована література
- •1. Назвати суть стандартизації
- •2. Назвати предмет, об'єкти і суб'єкти стандартизації
- •3. Назвати основні принципи стандартизації
- •4. Дати визначення національної системи стандартизації, комплексноїстандартизації, нормативного документа, стандар- тизації, стандарту:
- •Які стандарти встановлюють терміни та визначення основних понять в сфері стандартизації:
- •7. Які стандарти розглядають зміст, викладення та оформ- лення ту ?
- •8. Що визначають Міжнародні стандарти і5о серії 9000, 10000 і 14000 ?
- •9. Що регламентують Європейські стандарти серії ем 29000 і ем 45000 ?
- •Сутність та завдання сертифікації
- •3.1.1. Предмет, об'єкт і завдання сертифікації
- •3.1.2. Види, органи і функції системи сертифікації
- •3.1.3. Загальна схема, правила та порядок проведення сертифікації
- •3.1.4. Тенденції розвитку діяльності України в галузі сертифікації
- •3.2.1. Знак відповідності і правила його застосування
- •3.2.2. Маркування товарів
- •3.2.3. Міжнародні знаки відповідності продукції
- •3.3.1. Сутність, мета і об'єкти екологічної сертифікації
- •3.3.2. Екологічна сертифікація в західноєвропейських країнах
- •3.3.3. Екологічне маркування
- •Рекомендована література
- •Модуль 3 „Сертифікація" Завдання для блочно-модульного контролю
- •1. Суть сертифікації, її предмет і об'єкт:
- •2. Мета, завдання і значення сертифікації:
- •4. Розмежувати поняття «відповідність», «посвідчення відповідності», «сертифікат відповідності», «знак відповідності»:
- •5. Порядок проведення сертифікації продукції:
- •6. Коли, згідно якого документу і в яких випадках встановлені такі
- •В.В. Тарасова, а.С. Малиновський, м.Ф. Рибак метрологія, стандартизація і сертифікація підручник
2.3.4. Порядок розроблення міждержавних стандартів
Порядок розроблення міждержавних стандартів регламентується нормативними документами:
ДСТУ 3281-95. Державний стандарт України. Порядок розроблення міждержавних стандартів.
Г0СТ 1.0:2003. Національна стандартизація. Основні положення
ДСТУ 1.2-2003. Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів.
Г0СТ 1.5-2003. Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.
ПМГ 03-93. Порядок реєстрації і підготовки до видання міждержавних нормативних документів з стандартизації.
КНД 50-013-93. Порядок укладання договорів на розроблення нормативних документів.
КНД 50-040-95. Порядок проведення експертизи та підготовки до затвердження проектів державних (міждержавних) стандартів та змін до них.
Ці нормативні документи встановлюють порядок розроблення, узгодження, експертизи, редагування та видання міждержавних стандартів в Україні, їх вимоги є обов'язковими.
Загальні положення. Міждержавні стандарти розробляють згідно з планом державної стандартизації України (міждержавної частини). Технічне завдання (далі - ТЗ) розробляють згідно з ДСТУ 1.2-2003 (узгоджується тільки з організаціями, що діють в Україні). Технічне завдання на розроблення стандарту слід узгоджувати з органами державного нагляду, напрямки діяльності яких стосуються вимог стандарту. Проект міждержавного стандарту та пояснювальну записку до нього на всіх етапах розробляють російською мовою. З остаточною редакцією розробником надається і автентичний текст проекту міждержавного стандарту українською мовою. Вимоги до побудови, викладення та оформлення визначені Г0СТ 1.5, порядок узгодження і затвердження -ДСТУ 1.2, Г0СТ 1.0 та ДСТУ 3281, реєстрації ПМГ-03. Останню сторінку проекту стандарту виконують відповідно до додатка А. ДСТУ 3281. Пояснювальну записку оформляють згідно з ДСТУ 1.2. Нормативні посилання на ДСТУ та інші нормативні акти, затверджені органами державного нагляду України, в міждержавному стандарті не допускаються.
Стандарт отримує статус міждержавного за умови прийняття його Міждержавною радою із стандартизації, метрології, сертифікації (далі -МДР), а в галузі будівництва - Міждержавною науково-технічною ко
місією із стандартизації і технічного нормування в будівництві (далі -МНТКС). Такий стандарт дістає позначення Г0СТ. Прийнятий Г0СТ видається російською мовою з автентичним текстом українською мовою. До переліку організацій (підприємств), яким проект стандарту буде направлений на відгук, залежно від об'єкта стандартизації та виду стандарту включають організації України з якими проект стандарту потрібно узгодити та головні організації (підприємства), що розробляють і виготовляють продукцію, яка є об'єктом стандартизації, за умови, що вони не є розробниками стандарту.
Додатково розробник може включити до переліку організацій, яким стандарт має бути направлений на відгук, організації та підприємства (за умови попередньої домовленості з ними) країн-учасниць Угоди про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації (далі - Угода), які виявили зацікавленість у стандарті, і секретаріат Міждержавного технічного комітету із стандартизації (далі - МТК), якщо він діє в іншій країні.
Якщо стандарт розробляє Міждержавний технічний комітет із стандартизації, секретаріат якого веде Україна, до переліку організацій, яким стандарт буде направлений на відгук, розробник включає національний ТК країн-учасниць Угоди, що виявили зацікавленість у стандарті.
Перелік організацій України, з якими потрібно узгодити проект стандарту, складають відповідно до ДСТУ 1.2. Додатково до нього включають секретаріат МТК (що діє в їхній країні), а також національні органи із стандартизації країн-учасниць Угоди, які виявили зацікавленість у розробленні стандарту та зазначені в плані міждержавної стандартизації, і Технічний секретаріат Міждержавної Ради (секретаріат МНТКС) для інформації. До переліку організацій, з якими необхідно узгодити проект стандарту, включають органи державного нагляду, напрямки діяльності яких стосуються вимог стандарту.
• Організація-розробник розробляє проект міждержавного стандарту і супровідні документи до нього згідно з вимогами ДСТУ 3281. Першу редакцію проекту стандарту і пояснювальну записку направляють на відгук в організації та підприємства згідно з переліком, наведеним у ТЗ. 3 урахуванням обгрунтованих зауважень та пропозицій, надісланих організаціями і підприємствами України та інших країн, розробляють остаточну редакцію проекту міждержавного стандарту, зведення відгуків на першу редакцію російською мовою та уточнюють пояснювальну записку.
Остаточну редакцію проекту міждержавного стандарту з пояснювальною запискою і зведенням відгуків направляють на узго
дження в організації України згідно з переліком, наведеним у ТЗ. Доопрацьовану за результатами узгодження в Україні редакцію проекту міждержавного стандарту разом із пояснювальною запискою та зведенням відгуків (за умови розсилання першої редакції в організації, національні ТК із стандартизації інших країн) направляють на узгодження в секретаріат МТК (який діє в іншій країні) та на розгляд у національні органи із стандартизації країн-учасниць Угоди, що виявили зацікавленість у розробленні стандартів, згідно з переліком, наведеним у ТЗ, а також у Технічний секретаріат МДР (секретаріат МНТКС) для інформації. Один примірник проекту міждержавного стандарту направляють у Видавництво стандартів Держстандарту Росії на видавниче редагування.
Проект міждержавного стандарту розробник направляє в інші країни із супровідним листом Держстандарту України (Держкоммістобу-дування в Україні), підписаним заступником Голови Держстандарту України (Держкоммістобудування України).
Реєстраційний номер листа складається із номера Управління Держстандарту (Держкоммістобудування), через тире - номери договору між організацією-розробником та науково-дослідним інститутом Держстандарту України (Держкоммістобудування України), на який покладено функції координації робіт із розроблення та експертизи стандартів (далі - НДІ), а через дріб - номера теми в плані міждержавної стандартизації. Супровідний лист організації-розробнику надає НДІ.
Держстандарт України (Держкоммістобудування України) всі зауваження, пропозиції або бюлетені голосування щодо проекту міждержавного стандарту, одержані від національних органів із стандартизації країн - учасниць Угоди, і проект стандарту, що пройшов видавниче редагування, у дводенний термін з дня надходження направляє в НДІ для подальшої роботи. НДІ розглядає їх і в десятиденний термін направляє розробнику цей проект стандарту і копії вищезазначених матеріалів (крім бюлетенів голосування).
За наявності обгрунтованих зауважень та пропозицій до міждержавного стандарту від інших країн-учасниць Угоди, МТК (що діє в іншій країні), які змінюють характеристики та показники об'єкта стандартизації, розробник (у разі згоди із зауваженнями та пропозиціями) доопрацьовує проект стандарту, зведення відгуків, уточнює пояснювальну записку, і вдруге надсилає на узгодження і розгляд в організації України, національні органи інших країн, секретаріат МТК одночасно.
У цьому разі проект міждержавного стандарту в Технічний секретаріат МДР (секретаріат МНТКС) не направляють.
Якщо текст проекту стандарту зазнав значних змін, доопрацьовану редакцію проекту міждержавного стандарту також вдруге направляють у Видавництво стандартів Держстандарту Росії.
Термін видавничого редагування проекту міждержавного стандарту видавництвом Держстандарту Росії встановлений ПМГ 03. Термін розгляду і висилання зауважень або бюлетенів голосування національними органами із стандартизації країн-учасниць Угоди встановлений Г0СТ 1.0. Принципові розбіжності під час розгляду усуваються відповідно до Г0СТ 1.0. У разі відсутності зауважень та пропозицій від національного органу із стандартизації протягом трьох місяців з моменту одержання ним проекту міждержавного стандарту Держстандарт України, за звертанням до нього розробника, листом сповіщає (нагадує) національний орган, що згідно з Г0СТ 1.0 внаслідок відсутності відповіді проект міждержавного стандарту вважається узгодженим. Зауваження і пропозиції, що надійшли після зазначеного терміну, передаються Держстандартом України (Держкоммістобудування України) НДІ і далі розробнику для використання під час перегляду міждержавного стандарту або внесення в нього змін (копії повинні зберігатися у справі стандарту в НДІ).
Після узгодження проекту стандарту з організаціями згідно з переліком, наведеним у ТЗ, організація-розробник у разі необхідності доопрацьовує остаточну редакцію проекту міждержавного стандарту за результатами розгляду національними органами країн-учасниць Угоди та видавничого редагування і розробляє зведення відгуків російською мовою на проект стандарту за зауваженнями та пропозиціями національних органів, здійснює автентичний переклад тексту стандарту на українську мову і подає на розгляд та експертизу в НДІ справу стандарту, до якої входять два примірники проекту міждержавного стандарту російською мовою (один з них перший), а також примірник проекту, що пройшов видавниче редагування у Видавництві стандартів Держстандарту Росії; два примірники проекту міждержавного стандарту українською мовою (один з них перший); копія технічного завдання на розроблення міждержавного стандарту; перша редакція проекту міждержавного стандарту; зведення відгуків на першу редакцію проекту міждержавного стандарту від організацій України та інших країн й оригінали (копії)листів-відгуків; оригінали документів, що підтверджують погодження проекту міждержавного стандарту організаціями України МТК; протокол засідання ТК України або науково-технічної ради (НТР) організації-розробника.
Разом з цими документами подають такі документи у двох примірниках пояснювальну записку до проекту міждержавного стандарту; зведення відгуків на проект стандарту за результатами його розгляду національними органами країн-учасниць Угоди; копії листів розсилання на розгляд проекту стандарту до країн-учасниць Угоди, листів-нагадувань, якщо не одержана відповідь від національних органів із стандартизації.
Оформлення проекту міждержавного стандарту має відповідати вимогам 6.1 Г0СТ 1.5. НДІ приймає від розробника матеріали за 3.2.14 цього документа згідно з вимогами КНД 50-013 і в термін не більш як 1,5 місяця здійснює державну експертизу проекту міждержавного стандарту з підготовкою висновку на нього; видавниче редагування проекту міждержавного стандарту.
НДІ здійснює державну експертизу надісланих матеріалів згідно з КНД 50-048. Висновок на проект міждержавного стандарту оформляють згідно з додатком А КНД 50-049.
НДІ здійснює видавниче редагування остаточної редакції проекту міждержавного стандарту українською мовою і забезпечує його автентичність тексту російською мовою. Допускається вносити редакційні виправлення, які не змінюють вимог стандарту, і в текст російською мовою. Редактор вносить відповідні виправлення після погодження їх з експертом або розробником. Після видавничого редагування проект стандарту українською мовою (або окремі сторінки) і російською, якщо в нього внесені виправлення, передруковують. Передрук здійснює НДІ. Якщо проект стандарту з поважних причин не проходив видавничого редагування у Видавництві стандартів Держстандарту Росії, остаточна редакція проекту стандарту російською мовою після експертизи підлягає видавничому редагуванню в НДІ.
НДІ передає з супровідним листом Держстандарту України на розгляд та схвалення такі матеріали: висновок до проекту стандарту, проект міждержавного стандарту російською мовою; проект міждержавного стандарту українською мовою; пояснювальну записку до проекту міждержавного стандарту; копію ТЗ на розроблення міждержавного стандарту; зведення відгуків на проект міждержавного стандарту за результатами його розгляду національними органами країн-учасниць Угоди; оригінали документів, що підтверджують погодження проекту міждержавного стандарту організаціями України і МТК; проект міждержавного стандарту, що пройшов видавниче редагування у Видавництві стандартів Держстандарту Росії.
Держстандарт України (Держкоммістобудування України) організовує розгляд поданих матеріалів в управліннях, чи на науково
технічній комісії із стандартизації (НТКС) Держстандарту України (Держкоммістобудування України) і приймає рішення щодо розробленого проекту стандарту. У разі наявності зауважень їх можна вирішувати з НДІ в робочому порядку або справу стандарту повертають у НДІ для доопрацювання проекту стандарту.
Після схвалення проекту стандарту Держстандартом України (Держкоммістобудування України) НДІ з супровідним листом Держстандарту України (Держкоммістобудування України) направляє до Технічного секретаріату Міждержавної Ради (секретаріат МНТКС) копію проекту стандарту російською мовою з пояснювальною запискою і бюлетенями голосування. Виготовлення копії здійснює НДІ.
Після прийняття стандарту Міждержавною Радою Технічний секретаріат (секретаріат МНТКС) надає інформацію Держстандарту України (Держкоммістобудування України) щодо позначення стандарту згідно з Г0СТ 1.5-93, переліку країн-учасниць Угоди, які приєднались до нього, а також номер протоколу засідання МДР (МНТКС), на якому стандарт прийнято. Цю інформацію передають у НДІ для подальшої роботи.
Міждержавному стандарту, прийнятому Міждержавною Радою, чинність в Україні надасться наказом Держстандарту України (Держкоммістобудування України). Після одержання інформації з Технічного секретаріату за 3.2.23 НДІ у термін не більш як один місяць виготовляє оригінал-макет стандарту двома мовами. На зворотному боці титульного аркуша ставлять штамп «До друку». Виготовляють примірник оригінал-макета стандарту російською мовою і додатково примірник титульного аркуша до нього, які з супровідним листом Держстандарту України (Держкоммістобудування України) НДІ надсилає в Технічний секретаріат Міждержавної Ради (секретаріат МНТКС) для реєстрації та виготовлення копій для забезпечення стандартом країн-учасниць Угоди. Видання міждержавного стандарту в Україні здійснюють після його реєстрації Технічним секретаріатом. Під час видання стандарту текст російською та автентичний тексту українською мовою брошурують в одній обкладинці, на якій наводять позначення і назву російською та українською мовами.
2.4
Національні системи стандартів
Національна система стандартизації спрямована на забезпечення реалізації єдиної технічної політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, захисту інтересів споживачів продукції, послуг, взаємозамінності та сумісності продукції, її уніфікації, економії всіх видів ресурсів. Залежно від специфіки об'єкта стандартизації встановлено такі види стандартів: основоположні (організаційно-методичні, загально технічні та термінологічні) стандарти; стандарти на методи (методики) випробовування (вимірювання, аналізування, контролювання); стандарти на продукцію; стандарти на процеси, на послуги; стандарти на сумісність продукції, послуг чи систем у їхньому спільному використовуванні; стандарти загальних технічних вимог. Згідно з рівнями суб'єктів стандартизації в Україні розрізняють національні стандарти та стандарти організацій. Стандарти національного рівня розробляють на об'єкти стандартизації державного значення та приймають на засадах консенсусу.
Система національних стандартів згідно з ДКНД (ДК 004) входить в такі групи нормативних документів (табл.2.4.1):
Таблиця
2.4.1
Згідно із усталених правил стандартизації національна стандартизація повинна: мати затверджені правила стосовно того, як розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати та скасовувати стандарти; застосовувати стандарти на добровільних засадах, якщо інше не встановлено законодавством, і розробляти їх за участі всіх зацікавлених сторін і приймати на засадах консенсусу; розробляти національні стандарти на основі відповідних міжнародних і регіональних стандартів чи їх проектів на завершальній стадії, а доцільність розроблення національних стандартів, положення яких відмінні від міжнародних, має бути зумовлено потребами захисту життя, здоров'я та майна людей, захисту тварин, рослин, охорони довкілля, кліматичними чи географічними чинниками або суттєвими технічними проблемами; створювати єдину систему забезпечування офіційною інформацією щодо програми робіт і чинних стандартів та самими стандартами - національний центр міжнародної інформаційної мережі І8СЖЕТ \¥ТО*.
