- •В.В. Тарасова, а.С. Малиновський, м.Ф. Рибак метрологія, стандартизація і сертифікація
- •1.1. Метрологія як наука, що вивчає вимірювання 9
- •2.2. Організація робіт з стандартизації і вимоги
- •1.1.1. Суть, предмет, об'єкт і завдання метрології
- •1.1.2 .Метрологічна служба і метрологічна система України
- •1.1.3. Міжнародне співробітництво в галузі метрологічної діяльності
- •Вимірювання і метрологічні характеристики. Забезпечення єдності вимірів
- •1.2.1. Фізичні величини
- •1.2.2. Одиниці фізичних величин. Міжнародна система одиниць 51
- •1.2.3. Вимірювання: основні поняття і характеристики
- •1.2.4. Забезпечення єдності вимірів
- •Похибки вимірів і засобів вимірювальної техніки
- •1.3.1 Поняття про похибки вимірювань, класифікація похибок
- •За характером виявлення
- •За способом виразу
- •1.3.2. Випадкові та систематичні похибки
- •1.3.3. Похибки вимірювань параметрів навколишнього середовища
- •Обробка результатів вимірювання
- •1.4.1. Попередня обробка результатів вимірювань
- •1.4.2. Врахування граничної похибки.
- •1.4.3. Виявлення та виключення грубих похибок
- •1.4.4. Обробка результату багаторазових прямих вимірювань
- •Рекомендована література
- •1. Дати поняття метрології.
- •2. Назвати предмет і об'єкт метрології
- •Назвати метрологічні характеристики вимірювальних приладів
- •8. Назвати види вимірювань
- •9. Як поділяють вимірювання за класом точності ?
- •10. Назвати склад і завдання державної метрологічноїслужби України
- •11. Дати поняття еталону, повірки і калібрування
- •12. Сутність і види похибок
- •13. Дати поняття фізичної величини
- •14. Які форми вираження мають відносні величини ?
- •15. Назвати основні одиниці 51
- •16. Дати поняття про систематичні і випадкові похибки.
- •17. Способи виявлення і усунення систематичних похибок
- •18. Як визначається гранична похибка ?
- •19. Як визначаються довірчі межі граничної похибки ?
- •20. Як визначається критерій розподілу Пірсона?
- •21. Як визначаються довірчі межі результату вимірювання ?
- •2.1.1. Суть, принципи, мета і завдання стандартизації
- •2.1.2. Види стандартизації і стандартів
- •2.1.3. Правові основи стандартизації
- •2.1.4 Основні поняття та їх визначання
- •Організація робіт з стандартизації і вимоги до змісту нормативних документів
- •2.2.1. Організація робіт з стандартизації
- •2.2.2. Нормативні документи і порядок їх розроблення
- •2.2.3. Правила позначення нормативних документів
- •2.2.4. Зміст стандартів та технічних умов
- •2.3.1. Міжнародні стандарти серії 180 9000,10000 і 14000
- •2.3.2. Європейські стандарти серіїЕм29000 і ем 45000
- •2.3.3. Стадії розробки міжнародних стандартів
- •2.3.4. Порядок розроблення міждержавних стандартів
- •2.4.1. Комплекси стандартів та нормоконтроль технічної документації
- •2.4.2. Система засадних основоположних стандартів
- •2.4.3. Система стандартів з якості
- •Система стандартів з захисту довкілля
- •2.5.1. Система екологічних стандартів
- •2.5.2. Система стандартів з управління навколишнім середовищем
- •2.5.3. Система стандартів з якості об'єктів природного середовища.
- •2.6.1. Стандартизація професійної безпеки та промислової гігієни.
- •2.6.2. Стандартизація безпеки праці і захист від шумового та вібраційного забруднення
- •2.6.3. Безпека праці і захист від електромагнітного забруднення
- •Система стандартів в галузі радіаційної безпеки
- •2.7.1. Стандартизація з безпеки праці і захист відрадіаційного забруднення
- •2.7.2. Безпека праці і захист від іонізуючого випромінювання
- •2.7.3. Безпека праці і захист від інфрачервоного, ультрафіолетового та лазерного випромінювання
- •Рекомендована література
- •1. Назвати суть стандартизації
- •2. Назвати предмет, об'єкти і суб'єкти стандартизації
- •3. Назвати основні принципи стандартизації
- •4. Дати визначення національної системи стандартизації, комплексноїстандартизації, нормативного документа, стандар- тизації, стандарту:
- •Які стандарти встановлюють терміни та визначення основних понять в сфері стандартизації:
- •7. Які стандарти розглядають зміст, викладення та оформ- лення ту ?
- •8. Що визначають Міжнародні стандарти і5о серії 9000, 10000 і 14000 ?
- •9. Що регламентують Європейські стандарти серії ем 29000 і ем 45000 ?
- •Сутність та завдання сертифікації
- •3.1.1. Предмет, об'єкт і завдання сертифікації
- •3.1.2. Види, органи і функції системи сертифікації
- •3.1.3. Загальна схема, правила та порядок проведення сертифікації
- •3.1.4. Тенденції розвитку діяльності України в галузі сертифікації
- •3.2.1. Знак відповідності і правила його застосування
- •3.2.2. Маркування товарів
- •3.2.3. Міжнародні знаки відповідності продукції
- •3.3.1. Сутність, мета і об'єкти екологічної сертифікації
- •3.3.2. Екологічна сертифікація в західноєвропейських країнах
- •3.3.3. Екологічне маркування
- •Рекомендована література
- •Модуль 3 „Сертифікація" Завдання для блочно-модульного контролю
- •1. Суть сертифікації, її предмет і об'єкт:
- •2. Мета, завдання і значення сертифікації:
- •4. Розмежувати поняття «відповідність», «посвідчення відповідності», «сертифікат відповідності», «знак відповідності»:
- •5. Порядок проведення сертифікації продукції:
- •6. Коли, згідно якого документу і в яких випадках встановлені такі
- •В.В. Тарасова, а.С. Малиновський, м.Ф. Рибак метрологія, стандартизація і сертифікація підручник
2.7.2. Безпека праці і захист від іонізуючого випромінювання
Іонізуюче випромінювання - це потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній негативні та позитивні іони. Основними документами, у відповідності до яких здійснюється радіаційний контроль за безпекою населення, є "Закон про радіаційну безпеку населення" і прийняті як його розвиток "Норми радіаційної безпеки України - НРБУ-97", санітарні правилами та нормами (СанПіН №5804-91), "Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань ОСП-72/87", гранично допустимі рівні випромінювання на робочих місцях, система стандартів з захисту від опромінення. Ці документи служать для забезпечення радіаційної без
пеки людини, безпечних умов праці персоналу, екологічних нормативів, які встановлювали б допустимі впливи на екосистеми, в галузі радіаційної безпеки не існує.
Система стандартів з безпеки праці і захисту від іонізуючого, випромінювання
ДСТУ 180 10703-2001 Визначення об'ємної активності радіонуклідів 180 10703:1997 методом гамма- спектрометрії з високою
роздільною здатністю.
ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Злектромагнитньїе поля радиочастот.
Допустимьіе уровни на рабочих местах и требования к
проведению контроля. ГОСТ 12.2.034-78 ССБТ. Аппаратура скважинная геофизическая с
источниками ионизирующих излучений. Общие
требования радиационной безопасности. ГОСТ 12.4.120-83 ССБТ. Средства коллективной защитьі от
ионизирующих излучений. Общие технические
требования.
ГОСТ 16950-81 Техника радиационно-защитная. Терминьї и
определения.
Усі види іонізуючого випромінювання можна поділити на дві групи - корпускулярне і фотонне (електромагнітне).
Корпускулярне ІВ - це потік частинок з масою спокою, відмінною від нуля, які утворюються при радіоактивному розпаді або ядерних перетвореннях. До нього належать альфа-, бета-частинки, нейтрони, електрони, протони, мезони та ін. Корпускулярне випромінювання, яке складається з потоків заряджених частинок (альфа-, бета-частинок, протонів, електронів) належать до класу безпосереднього ІВ, а корпускулярне випромінювання, що являє собою потоки незаряджених частинок (нейтрони та інші елементарні частинки), називають непрямими ІВ.
Фотонне ІВ - це короткохвильова ділянка електромагнітного випромінювання, до якого належать рентгенівське та гамма-випромінювання, а також хвильова компонента космічного випромінювання. Здатність ядер деяких хімічних елементів спонтанно перетворюватися в ядра інших хімічних елементів з виділенням енергії у вигляді іонізуючого випромінювання називається радіоактивністю. При розпаді різних нуклідів, які існують у природі, основними видами випромінювання є: альфа (а), бета (Р), гамма (у) і нейтронне (п0) випромінювання.
Альфа-випромінювання - це потік позитивно заряджених частинок з величиною заряду 2 і масою, яка дорівнює 4 (по суті - це ядра гелію), що рухається зі швидкістю 20000 км-с-1.
Цей вид випромінювання легко поглинається будь-яким середовищем (від альфа-випромінювання можна захиститись навіть аркушем щільного паперу або картоном). Однак надходження джерела альфа-випромінювання всередину живого організму може викликати трагічні для нього (організму) наслідки.
ІБета-випромінювання відрізняється корпускулярною природою і є спрямованим потоком електронів та позитронів.
їх швидкість прямує до швидкості світла. Бета-випромінюванню властива досить мала проникаюча здатність. Захиститися від бета-випромінювання від зовнішнього джерела порівняно не складно. У принципі, бета-частинки можуть затримуватись навіть неушкодженою шкірою. Однак при надходженні всередину організму бета-активні радіонукліди випромінюють бета-частинки, які легко поглинаються тканинами організму. Виникаючі при цьому руйнування в організмі значно перевищують руйнування, викликані гама-випромінюванням.
ІГама-випромінювання - це електромагнітне короткохвильове випромінювання високої енергії, якому властива найбільша проникаюча здатність. Відповідно, захист від зовнішнього гама-випромінювання зумовлює складність розв'язку цієї проблеми.
IНейтронне випромінювання - потік нейтральних частинок, що не є носіями електричних зарядів, проникаюча здатність яких дуже висока. Вони можуть вільно проникати через тіло людини і більш щільне середовище. У повітрі довжина пробігу досягає декількох сотень метрів.
Процеси радіоактивного розпаду (перехід радіоактивного елементу в інший хімічний елемент) завжди супроводжується випромінюванням одного або декількох видів.
Кількісні характеристики джерела випромінювання: ♦ Активність, яка виражена кількістю радіоактивних перетворень за одиницю часу. В СІ одиницею активності речовини є бекерель (Бк), який визначений як один розпад за секунду. Іноді використовують позасистемну одиницю кюрі (Кі), яка відповідає активності 1 г радію. Співвідношення цих одиниць визначається як:
1 (Кі ) = 3,7 • 1010 (Бк).
Інтенсивність альфа- та бета-випромінювання може бути охарактеризована активністю речовини на одиницю площі, а інтенсивність гама-випромінювання характеризують потужністю експозиційної дози.
Експозиційна доза вимірюється за іонізацією повітря і дорівнює кількості електрики, яка утворена дією гама-випромінювання в 1кг повітря. В СІ експозиційна доза виражається в кулонах на кілограм (Кл-кг-1). Досить часто використовується також позасистемна одиниця експозиційної дози - рентген (Р). Рентген - це доза гама-випромінювання, при якій в 1 • 10-6 м3 (см3) повітря за нормальних фізичних умов (температура - 0°С, тиск - 760 мм рт. ст.) утворюється 2,08 •Ю9 пар іонів, які несуть одну електростатичну одиницю кількості електрики.
Потужність експозиційної дози відображає швидкість накопичення дози і виражається в Кл-(кгс-1) в СІ, або в позасистемній одиниці - год-1(рентген на годину).
Най адекватнішим способом описування ступеня радіоактивного забруднення місцевості є щільність забруднення.
Щільність забруднення - це активність на одиницю площі. Цей спосіб, однак, досить трудомісткий, потребує значного обсягу лабораторних аналізів і не завжди може бути використаний для оперативної оцінки. Як правило, така оцінка виконується за допомогою методів польової дозиметрії. Використовувані для такої оцінки прийоми, методи та одиниці вимірювання залежать від типу забруднення. Мірою забруднення гама-випромінювачами є потужність експозиційної дози; бета-забруднення характеризується щільністю потоку бета-частинок. Оцінка ступеня забруднення альфа-випромінювачами в польових умовах неможлива.
Як правило, при техногенному забрудненні в оточуюче середовище надходить суміш радіонуклідів, серед яких є всі види випромінювачів. Тому, в першому наближенні ступінь небезпеки може бути оцінений за рівнем гама-фону. Однак, в ряді випадків така оцінка не є адекватною реальній ситуації. Якщо у скидах підприємств містяться, головним чином, бета-випромінюючі радіонукліди, то радіаційна ситуація не може бути охарактеризована через величину експозиційної дози навіть на якісному рівні. Наприклад, забруднення русла річки, в яке здійснено скидання забруднюючих речовин з хімічного комбінату, характеризується досить високими рівнями бета-випромінювання, у той час як гама-фон, в основному, наближений до нормального.
У той же час населенню, як правило, в якості характеристики забруднення повідомляють (в основному через засоби масової інформації) лише потужність експозиційної дози. Ця характеристика, однак, є
лише однією з характеристик радіаційної ситуації. Існує безліч штучно створених ізотопів, які практично не випромінюють гама-квантів, однак при цьому є досить небезпечними джерелами випромінювання. Потужність експозиційної дози, яка визначається за допомогою гама-дозиметра, не може відобразити ступеня забрудненості такими ізотопами.