- •1. Завдання курсового проектування
- •1.1. Мета і завдання курсового проекту
- •1.2. Завдання на курсовий проект
- •1.3. Основні елементи курсового проекту
- •1.4. Структура і зміст пояснювальної запискидо курсового проекту
- •1.5. Вимоги до оформлення пояснювальної записки до курсового проекту
- •1.6. Організація курсового проектування
- •2. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту
- •2.1. Аналіз якості дизайну мультимедійного інтерфейсу
- •2.2. Створення мультимедійного продукту
- •2.2.1 Аналіз процесу проектування
- •2.2.2 Розробка організаційних і технологічних схем сценаріїв мультимедіа додатків
- •2.2.3 Розробка функціонального опису інтерфейсу окремих сторінок видання
- •2.2.4 Вибір інструментального середовища розробки
- •2.3. Розробка сайту
- •2.3.1 Створення сайту
- •2.3.2 Тестування сайту
- •2.4. Розробка і проектування елементів бази даних
- •Рекомендована література
- •Додатки
- •Лист завдання (1 сторінка) харківський національний економічний університет
- •Лист завдання (2 сторінка)
- •Титульна сторінка
- •Комплексний курсовий проект
- •Харків, 201__
2.3. Розробка сайту
2.3.1 Створення сайту
Створення сайту – це достатньо складний багатоетапний проект. Практика, що склалася, дозволяє розглядати його як послідовність наступних етапів:
визначення цілей і завдань проекту;
позиціонування проекту, тобто визначення його ролі і аудиторії;
розробка загальної Web-стратегії проекту;
розробка Технічного Завдання (ТЗ) на сайт, підсумкового кошторису і календарного плану робіт;
розробка дізайн-концепції сайту;
вибір технології створення сайту;
розробка макета (ескізу) головної сторінки ;
розробка макетів (ескізів) внутрішніх сторінок;
розробка елементів оформлення (логотипи, флеш, шрифти і так далі);
HTML-верстка сайту;
розробка додаткового функціонала (скрипті, "движки" і тому подібне);
контент-наповнення сайту (наповнення БД) ;
запуск пілотної версії (бета-версії) сайту, тестування, усунення помилок;
перенесення сайту на хостінг, тестування, відкриття сайту.
Цілі і завдання проекту формулюються в ході роботи із замовником, етап неформальний і дуже відповідальний. Результат має бути конкретним, але залишати творчу свободу розробникові.
В ході позиціонування проводиться аналіз діяльності замовника (що він пропонує), визначення аудиторії (на кого розрахований), шукаються і аналізуються аналоги (проводиться їх аналітика). За наявності ресурсів (коштів) для визначення можливої аудиторії (кола користувачів) можуть проводиться соціологічні дослідження
До Web-стратегії повинна увійти інформація про цілі і завдання ресурсу, проведений аналіз конкурентів, мають бути присутніми рекомендації щодо структури і функціональному наповненню сайту, а також розроблений зразковий план подальшого просування ресурсу (аналіз дій конкурентів, реклама, розкручування, зразкові заходи і бюджети). Складання подібної стратегії істотно допомагає на всіх стадіях життєвого циклу проекту. Іноді (якщо є можливість) має сенс замовляти розробку стратегії зовнішній, за відношенням до підрядчика, експертній структурі.
ТЗ повинне в міру можливості повно специфікувати всі елементи розробки. Це основа для планування, тестування і здачі проекту. Задача ТЗ – максимально детально визначити всі аспекти робіт на сайті, створити єдине бачення (це дуже важливо) проекту і замовника і виконавця.
Дизайнерська концепція, макети сторінок – це роботи, що виконуються з урахуванням художніх підходів і законів, вони "живуть своїм життям".
При виборі технології створення сайту рекомендується орієнтуватися на базові (HTML, CSS, Jscript на стороні клієнта і сервера) із застосуванням відповідних засобів створення, яки вивчені в дисципліні "Технології WEB-дизайну".
Подальші етапи достатньо "технічні", залежать від вибраної технології і результатів попередніх етапів.
Обов'язково повинні враховуватися моменти, пов'язані з підготовкою необхідної інформації і узгодження етапів роботи, що особливо виконуються різними виконавцями.
2.3.2 Тестування сайту
Тестування – це процес, який полягає в перевірці відповідності сайту заявленим характеристикам і вимогам (вимогам експлуатації в різних оточеннях, з різними навантаженнями, вимогам по безпеці, вимогам за ергономіки і зручності використання).
При цьому всі перевірки можна розділити на три великі групи: технічні, ергономічні і відповідність цільовому призначенню.
Технічні перевірки полягають в отриманні оцінок показників функціональності і порівнянні їх значень з тими, які зафіксовані в технічному завдані (частина з них також характеризує якість сайту). Як правило вони легко вимірювані і однозначні, наприклад:
проглядання сайту на моніторах з різною роздільною здатністю;
перевірка часу завантаження всіх сторінок сайту за заданою швидкістю з'єднання з Інтернет;
перевірка можливості проглядання сайту і правильності відображення кольорів при різній кількості кольорів, встановлених на моніторі;
перевірка сайту за проглядання його на різних браузерах і їх версіях;
перевірка гіперпосилань, пошук і усунення непрацюючих гіперпосилань;
перевірка правильності відображення шрифтів на різних браузерах і їх версіях;
перевірка завантаження всіх графічних матеріалів сайту (малюнки, фотографії і так далі);
перевірка заміщувальних написів графічних матеріалів;
перевірка працездатності лічильників і інших функціональних елементів, встановлених на сторінках сайту;
перевірка працездатності сайту на сервері при великому числі запитів; і тому подібне.
Ергономічні вимоги – це вимоги, пов'язані із зручністю використання (usability) сайту. Як правило їх безпосереднє вимірювання утруднене і для отримання використовуються експертні оцінки або опосередковані показники (п.п. 2.1).
Зручність використання (usability ) досліджується на прикладі групи випробовуваних або експертів: як користувач сприймає продукт, як він уявляє собі шляхи його використання, скільки часу витрачає на ту або іншу дію, які проблеми у нього виникають і чи в змозі він їх вирішити.
У мережі також є спеціальні ресурси, що виконують тестування Web-сайтів (www.crimea.bz, www.Ob1.ru, www.rbsgroup.ru).
Оцінка якості сайту (ступінь його відповідності цільовому призначенню) може вестись за такими напрямами:
якість контенту ;
функціональність контенту ;
якість навігаційної системи;
інтерактивність;
якість і функціональність коду;
читаність коду роботами пошукових систем;
культурна чутливість;
правова і ліцензійна чистота.
Якість контенту:
відповідність тематики текстів загальному семантичному напряму сайту;
відповідність об'єму і оформлення текстів загальноприйнятим методикам і рекомендаціям з написання текстів для інтернет-ресурсів;
відсутність лексичних, граматичних і пунктуаційних помилок;
відсутність в розділах, адресованих читачам, професійної лексики (особливо абревіатур);
посилання на базові документи, використовувані за формування контенту;
наявність розділу контактної інформації (як загальної, так і розширеної) за різними напрямами;
наявність варіантів сайту для різних середовищ (проглядання ПК, КПК, друк).
Функціональність контенту:
відсутність сторінок-заглушок у стадії розробки»;
наявність постійно обновлюваної новинної стрічки (в т.ч. RSS );
наявність у розділів, що періодично оновлюються, дати актуалізації;
наявність інформації про автора/авторах розділу (ФІО, посада, адреса електронної пошти), можливості звернення ;
можливість отримання довідки і підказок.
Якість навігаційної системи:
наявність цілісного або складеного меню;
наявність карти сайту;
наявність унікальних заголовків «title » для кожної сторінки;
відсутність додаткових вимог навігаційної системи до плагінів ;
цілісність посилань.
Інтерактивність:
наявність системи зворотного зв'язку, вбудованого в сайт;
наявність електронного замовлення з електронного каталогу;
наявність електронного формуляра або "кабінету користувача";
наявність форумів;
наявність на сайті відкритої системи статистики відвідин.
Якість і функціональність коду:
відсутність помилок в коді HTML або коді скриптів;
максимально ідентична інтерпретація коди різними сімействами браузерів ;
відповідність прямого коду, що генерується, міжнародним стандартам;
відсутність додаткових вимог до наявності опціональних надбудов браузера (за винятком Adobe Flash Player );
відсутність в прямому коді, що генерується, порожніх або дублюючих тегів.
Читаність коду роботами пошукових систем:
наявність правильно заповнених мета-тегів ;
впізнанність сайту провідними пошуковими системами;
наявність файлу заборонних інструкцій для пошукових і інших мережевих роботів (виключення з процесу індексування службових і інших неінформативних каталогів);
Культурна чутливість:
реакція змісту і оформлення сайту на крупні події суспільного і культурного життя цільової аудиторії;
наявність багатомовних варіантів контенту;
суспільна і культурна толерантність контенту.
Правова і ліцензійна чистота:
правова чистота змісту ;
відповідність послуг, що надаються сайтом, чинному законодавству;
наявність посилань на авторів статей, правомірно запозичених з третіх ресурсів.
