43. Методи боротьби зі стресом.

Стрес - сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі людини у відповідь на вплив різних несприятливих чинників (стресорів). Методи боротьби зі стресом.

1) Релаксація — це метод, за допомогою якого можна частково чи цілком рятуватися від фізичного чи психічного напруження. Досягається за допомогою виконання спеціальних вправ, що зменшують напругу м’язів зменшують психологічне напруження.

2) Концентрація – це метод, за допомогою якого підвищується сконцентрованість людини.

3) Ауторегуляция дихання – цей метод полягає в у виконанні проти стресових дихальних вправ. Людина має можливість, свідомо управляючи диханням, використовувати його для заспокоєння, для зняття напруження - як м'язового, так і психічного.

44. Основні стилі та прийоми керівництва.

Стиль керівництва – це звична манера поведінки керівника щодо підлеглих. Основними стилями керівництва є автократичний, демократичний, ліберальний. Автократичний стиль – це поведінка керівника, який має достатній обсяг влади для нав’язування своєї волі підлеглим. Позитивні характеристики: відданість, ризикованість, оперативність, настирливість тощо. Негативні характеристики: надмірна централізація влади, свідоме обмеження контактів з підлеглими, нетерпімість до заперечень, перевищення меж законів тощо. Демократичний стиль – це поведінка керівника, який намагається не нав’язувати свою волю підлеглим, а створює клімат у колективі, де працівники мотивують себе самі до праці через потреби вищого рівня. Позитивні характеристики: справедливість, повага до підлеглих, турбота про них, делегування другорядних питань підлеглим, прислуховування до думок підлеглих, доведення вказівок підлеглим у вигляді пропозицій, порад і навіть прохань, інформування колективу про стан справ та перспективи розвитку організації тощо. Ліберальний стиль – це поведінка керівника, який надає своїм підлеглим майже повну волю у виборі завдань та контролю за ними. Позитивні характеристики: ввічливість, добродушність до підлеглих, готовність вислуховувати пропозиції і навіть критику підлеглих тощо. Негативні характеристики: відсутність ініціативи, очікування вказівок зверху, невпевненість, легкість впливу оточуючих, невимогливість до підлеглих, легко роздає нереальні обіцянки, безконтрольність, якщо вказівка не виконується підлеглим, може виконувати її сам тощо.

45. Процесуальні теорії мотивації:

Врум. Процесуальні теорії мотивації: теорія очікування Врума. Ця Теорія базується на припущенні, що в багатьох ситуаціях індивіди свідомо оцінюють альтернативні лінії поведінки, а потім обирають ту, яка, на їх думку, приведе до потрібних для них результатів. (рис. – модель мотивації за Вруном)

1)Очікування можна розглядати як оцінку даною особою вірогідності певної події. Аналізуючи мотивацію до праці, теорія очікувань підкреслює важливість трьох взаємозв'язків: витрати праці - результати; результати - винагорода і валентність (задоволення винагородою). Очікування по відношенню до витрат праці — результатів (3-Р) - це співвідношення між докладеними зусиллями і одержаними результатами. Робітник на заводі може сподіватися, що, якщо він буде виробляти продукцію високої якості з мінімальною кількістю відходів сировини, це дозволить йому підвищити свій розряд. 2)Очікування по відношенню до результатів — винагороди (Р → В) - це очікування на певну винагороду або заохочення у відповідь на досягнутий рівень результатів. Робітник може сподіватися, що, підвищивши свій розряд, він отримає більш високу заробітну плату або стане бригадиром. 3)Третій фактор, що визначає мотивацію в теорії сподівань - це валентність або цінність заохочення або винагороди. Якщо цінність одержаної винагороди для людини не дуже велика, то теорія очікувань передбачає, що мотивація трудової діяльності і в цих випадках буде слабнути. Для ефективної мотивації менеджер повинен встановити стале співвідношення між досягнутими результатами і винагородою: необхідно давати винагороду тільки за ефективну роботу.

46. Поняття, види конфліктів Конфлікт - це зіткнення сторін, думок, сил, інтересів, позицій, поглядів, в основі якого лежить непримиренне протиріччя, що вимагає свого негайного вирішення. Конфліктна ситуація включає або суперечливі позиції сторін з якогось приводу, протилежні цілі чи засоби їх досягнення, або розбіжність інтересів, бажань, потягів опонентів. Види конфліктів:

1)По відношенню до суб'єкта виділяються наступні типи конфліктів:

а) Внутрішньо особистісний конфлікт, який виражається боротьбою протиріч всередині людини, супроводжуваної емоційною напруженістю. 

б) Міжособистісний конфлікт - Конфлікт між особистостями може виявлятися як зіткнення людей з різними рисами характеру, поглядами і цінностями.

в)Конфлікт між особистістю і групою може виникнути, якщо ця особистість займе позицію, відмінну від позиції групи. Упроцесі функціонування групи виробляються групові норми, стандартні правила поведінки, яких дотримуються її учасники. 

г) Міжгрупові конфлікти, які часто виникають через відсутність чіткого узгодження між групами.

2)За формами конфлікти можна розділити на:

а) повномасштабний - відкрита соціальна боротьба, в якій чітко представлені протиборчі сторони, їхні інтереси, об'єкт боротьби, стратегія і тактика поведінки.

б) неповний конфлікт - залучає менша кількість учасників, у нього слабко структуровані інтереси і склад сторін, він меншою мірою легалізований і не відрізняється відкритим поведінкою.

3)За тривалістю всі конфлікти діляться на:короткочасні та тривалі.

4) За природою виникнення виділяють:

а)ділові конфлікти - мають виробничу основу і виникають у зв'язку з пошуком шляхів вирішення складних проблем, з відношенням до наявних недоліків, вибору стилю керівника і т.д.

б) емоційні конфлікти - мають суто особистісну природу. Джерело цих конфліктів криється або в особистісних якостях опонентів, або в їх психологічної несумісності.

Також бувають такі конфлікти:

1)«Горизонтальний» конфлікт. Задіяні особи не перебувають у підпорядкуванні один до одного

2)«Вертикальний» конфлікт. Задіяні особи, що знаходились у підпорядкуванні один до одного (вчитель - учень)

3)Конструктивний конфлікт. Опоненти не виходять за рамки етичних норм, ділових відносин і розумних аргументів

4)Деструктивний конфлікт. Одна зі сторін вперто й жорстко наполягає на своїй позиції, вдаючись часом до морально засудженим методів боротьби

5)Об'єктивний конфлікт. В основі конфлікту лежать об'єктивні причини

6)Суб'єктивний конфлікт В основі конфлікту лежать суб'єктивні причини

7)Діловий конфлікт Конфлікти, що виникають у сфері ділових відносин на виробництві, у школі тощо

8)Особистісно-емоційний конфлікт Конфлікти, що виникають у сфері особистісно-емоційних відносин.