49. Суть лідерства.

Для того, щоб успішно здійснювати управлінські функції, потрібно менеджеру уміти вести за собою підлеглих. Лідер — істотна ланка соціальної групи. Як тільки на світ з'являється яка-нсбудь людська спільність, у її структурі народжується свій лідер. В міру розростання функцій групи і розширення сфери діяльності, складається ієрархія лідерів. Отут починають діяти і ''формальні", і "неформальні" лідери. Перші одержують повноваження керувати людьми з рук вишої інстанції, другі стають лідерами за визнанням навколишніх. Справжнім лідером, здатним вести за собою людей, стає той, хто знаходить у людей загальне визнання. Навколишні сприймають такого лідера за чотирма моделями: "Один з нас"Передбачається, що спосіб життя лідера ідентичний способу життя будь-якого члена соціальної групи; "Кращий з нас". Мається на увазі, що лідер — це приклад для всієї групи яклюдини і професіонала. У зв'язку зцим поведінка лідера стає предметом наслідування; "Утілення чеснот". Вважається, що лідер є носієм загальнолюдських норм мораіі. Лідер розділяє з групою її соціальні цінності і готовий їх відстоювати; "Виправдання наших очікувань". Люди сподіваються на сталість по-ведінкових дій лідера незалежно від мінливої обстановки. Вони хочуть, щоб лідер завжди був вірний слову, не допускав відхилень від схваленого групою курсу поведінки. Лідерство - це істотний компонент діяльності менеджера, його цілеспрямований вплив на поведінку окремих осіб чи цілої робочої групи; інструментами такого впливу виступають навички спілкування й особисті якості менеджера, що відповідають зовнішнім і внутрішнім потребам групи. Сьогодні суперничають дві точки зору на лідерські здібності. Перша стверджує, щолідером потрібно народитися і, що виховання лідера — справа безнадійна. Інша точка зору грунтується на тому, що лідерські здібності розвиваються. Правда, для цього необхідні визначені задатки психофізіологічного плану — гостра увага, гарна пам'ять, схильність до продуктивного мислення та ін. Такі задатки характерні для багатьох видів діяльності комунікативного профілю. Лідерські здібності й особливо лідерська майстерність розвиваються в процесі цілеспрямованої діяльності. Будучи призначеним чи обраним на посаду менеджера, молодий керівник повинен ознайомитися з арсеналом знань, якими повинен володіти лідер робочої групи.

50. Закон результату.

Ступінь задоволення, отриманий при досягненні поставленої мети, впливатиме па поведінку людини в аналогічних або подібних обставинах у майбутньому. Людина прагне повторити ту поведінку, що спричинила задоволені потреби й асоціюється з досягненням результату, і навпаки. Цей факт відомий як закон результату. Тобто, закон результату – це прагнення людей повторювати поведінку, що асоціюється у них з задоволенням потреби в минулому і уникати асоціюється з недостатнім задоволенням. Згідно закону, людина завжди прагнути в певній ситуації використовувати ті стратегії і моделі поведінки, застосування яких в минулому призвело до задоволення результатом. І також людям властиво уникати дій приводили до незадоволення. Очевидно, ключовий момент тут - це ступінь задоволеності підсумком діяльності, результатом, іншими словами успіхом або не успіхом. Ланцюжок факторів створюють результат виглядає наступним чином: результат <- дії <- мета <- мотив, стимул <- потреба <- результат. Найбільш доступний, як видно, для впливу етап - це створення найбільш ефективної системи мотивації і стимулювання як щодо себе, так і інших учасників процесу. Враховуючи факт наявності різноманітних теорій мотивацій (модель А. Маслоу, Ф. Герцберга, Д. МакКлелланда, В. Врума, Дж. С. Адамса, Портера і Лоулера та ін) вирішальним моментом ставати правильне визначення і усвідомлення потреб.