5. Центральні органи виконавчої влади

Центральними органами виконавчої влади є такі органи, які безпосередньо підпорядковані Кабінету Міністрів України.

Враховуючи неодноразове застосування в Конституції України формули «міністерства та інші центральні органи виконавчої влади», слід визнати, що міністерство є найважливішим видом центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ). І це не випадково, оскільки лише міністр є членом уряду. Що ж являють собою інші центральні органи виконавчої влади, то на це питання в Конституції безпосередньої відповіді немає.

Міністерства та інші центральні  органи  виконавчої  влади утворюються,  реорганізуються  та ліквідуються Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Члени   Кабінету   Міністрів   України   можуть    вносити Прем'єр-міністрові     України    пропозиції    щодо    утворення, реорганізації або  ліквідації міністерств  та  інших  центральних органів виконавчої влади.

Утворення,   реорганізація   та  ліквідація  міністерства, іншого  центрального  органу  виконавчої  влади   здійснюються   з урахуванням   завдань   Кабінету  Міністрів  України,  а  також  з урахуванням  необхідності  забезпечення   здійснення   повноважень органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень.

Міністерство,  інший  центральний  орган  виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу влади або в  результаті реорганізації  (злиття,  поділу,  перетворення)  одного чи кількох центральних органів виконавчої влади.

Міністерство,  інший центральний  орган  виконавчої  влади припиняється  шляхом  реорганізації (злиття,  приєднання,  поділу, перетворення) або ліквідації.

Міністерство очолює міністр України (далі - міністр), який є членом Кабінету Міністрів України. Міністерство є центральним органом виконавчої влади,  який забезпечує  формування  та  реалізує  державну політику в одній чи декількох визначених Президентом України сферах,  проведення  якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією.

Міністри особисто відповідають за розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначених сферах державного управління. Вони здійснюють управління в цих сферах, спрямовують і координують діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до їх відання.

Міністерства є єдиноначальними органами, тобто адміністративно-правовий статус міністерства уособлюється посадою міністра. Водночас міністр доручає здійснення частини своїх повноважень заступникам, які можуть виконувати їх від імені міністерства відповідно до затвердженого міністром розподілу службових обов'язків між заступниками.

Міністр як керівник міністерства:

1)      очолює міністерство, здійснює керівництво його діяльністю;

2)      визначає пріоритети роботи міністерства та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи міністерства, звіти про їх виконання;

3)      організовує  та  контролює  виконання апаратом  міністерства  і  територіальними  органами  законодавства України;

4)      забезпечує  виконання зобов'язань,  взятих за міжнародними договорами України;

5)      вносить   Прем'єр-міністрові   України   пропозиції   щодо призначення  на  посади  першого  заступника міністра,  заступника міністра  (у  разі  введення),  заступника  міністра  -  керівника апарату;

6)      затверджує  положення про самостійні структурні підрозділи апарату міністерства,  призначає на посади та звільняє з посад  їх керівників   і  заступників  керівників,  працівників  патронатної служби міністра;

7)      затверджує   структуру   апарату   міністерства   і   його територіальних органів;

8)      утворює,  ліквідовує,  реорганізовує  за   погодженням   з Кабінетом  Міністрів  України територіальні органи міністерства як структурні підрозділи апарату міністерства,  що не  мають  статусу юридичної особи;

9)      призначає  на  посади  керівників  територіальних органів міністерства  за  погодженням  з   головами   місцевих   державних адміністрацій та їх заступників і звільняє їх з посад;

10)    утворює,    ліквідовує,    реорганізовує    підприємства, установи,  організації,  що належить  до  сфери  управління  цього міністерства;

11)    притягує  до  дисциплінарної  відповідальності керівників державних підприємств,  установ,  організацій,  що  перебувають  у сфері управління відповідного міністерства;

12)    скасовує    повністю    чи   в   окремій   частині   акти територіальних органів міністерства;

13)    порушує в установленому порядку питання  щодо  заохочення та   притягнення   до   дисциплінарної   відповідальності  першого заступника та заступника міністра (у  разі  введення),  заступника міністра - керівника апарату;

14)    вирішує  в  установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної  відповідальності  керівників  та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату міністерства,  керівників та заступників керівників територіальних органів міністерства, присвоює їм ранги державних службовців;

15)    представляє міністерство у публічно-правових відносинах з іншими  органами,  підприємствами,  установами  та організаціями в Україні та за її межами;

Посадові  особи  міністерств,  інших  центральних  органів виконавчої    влади    несуть    кримінальну,     адміністративну, дисциплінарну  та  цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.

Відносно новою і суттєвою особливістю адміністративно-правового статусу міністерств є надане окремим міністрам право здійснювати функцію Кабінету Міністрів щодо спрямування і координації діяльності інших ЦОВВ. Такі спрямування і координація здійснюються міністром шляхом визначення у спеціальному директивному наказі стратегії діяльності й основних завдань цих органів та одержання від них щорічних звітів щодо результатів їх діяльності в межах, визначених спеціальним директивним наказом міністра. Нині подібні повноваження мають кілька міністрів: економіки та з питань європейської інтеграції; праці та соціальної політики; транспорту; фінансів; юстиції.

У межах своїх повноважень міністерства видають (у вигляді наказів міністра) загальнообов'язкові нормативно-правові акти.

Основними завданнями міністерства як органу, що забезпечує формування та реалізує державну  політику  в  одній  чи  декількох сферах, є:

     1) забезпечення нормативно-правового регулювання;

     2) визначення пріоритетних напрямів розвитку;

     3) інформування   та   надання   роз'яснень  щодо  здійснення державної політики;

     4) узагальнення    практики    застосування    законодавства, розроблення  пропозицій  щодо  його  вдосконалення  та  внесення в установленому   порядку   проектів   законодавчих   актів,   актів Президента   України,   Кабінету   Міністрів  України  на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;

5) здійснення інших завдань,  визначених законами України  та покладених на нього актами Президента України.

До певного часу класифікація ЦОВВ була дуже довільною і непослідовною. Серед них більш-менш чітко виокремлювалися тільки міністерства, решта ж органів охоплювалася збірною назвою «інші центральні органи виконавчої влади», хоча за традицією ще радянської доби тут відносно більша однорідність була властива групі державних комітетів. Це не давало змоги розмежувати їх функціональне призначення і правовий статус, визначити їх загальні та специфічні ознаки, що призводило до дублювання, суперечливості наданих ЦОВВ функцій та повноважень, їх невпорядкованості.

З прийняттям указів Президента України від 15.12.1999 р. «Про систему центральних органів виконавчої влади» № 1572 і «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» № 1573 було не стільки суттєво скорочено кількість центральних органів виконавчої влади, скільки досягнуто більшої чіткості в класифікації ЦОВВ і відповідно у розмежуванні функціонального призначення і статусу окремих видів органів.

Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» дає чітку характеристику лише міністерству, і лише в загальних рисах окреслює інші ЦОВВ.

Центральні   органи   виконавчої   влади  утворюються  для виконання окремих  функцій  з  реалізації  державної  політики, і згідно закону «Про ЦОВВ» називаються служби, агентства, інспекції.

Основними   завданнями   названих центральних   органів  виконавчої влади є:

     1) надання адміністративних послуг;

     2) здійснення державного нагляду (контролю);

     3) управління об'єктами державної власності;

     4) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної політики  на розгляд міністрів,  які спрямовують та координують їх діяльність;

     5) здійснення інших завдань,  визначених законами України  та покладених на них Президентом України.

     Центральні органи виконавчої влади можуть здійснювати одне

або кілька визначених частиною першою цієї статті завдань.

     У разі якщо більшість функцій центрального органу  виконавчої влади складають функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам, центральний орган виконавчої влади утворюється як служба.

     У разі  якщо більшість функцій центрального органу виконавчої влади  складають  функції   з   управління   об'єктами   державної власності, що належать до сфери його управління, центральний орган виконавчої влади утворюється як агентство.

     У разі якщо більшість функцій центрального органу  виконавчої влади   складають   контрольно-наглядові  функції  за  дотриманням державними  органами,  органами  місцевого   самоврядування,   їх посадовими   особами,   юридичними   та  фізичними  особами  актів законодавства,  центральний орган виконавчої влади утворюється  як інспекція.

Державні служби та інші ЦОВВ — це центральні органи виконавчої влади, які на відміну від міністерств, безпосередньо не формуючи урядову політику, покликані сприяти міністерствам та уряду в цілому в реалізації цієї політики шляхом виконання функцій державного управління, як правило, міжгалузевого чи функціонального характеру.

Державні служби очолюють голови, які не входять до складу Кабінету Міністрів.Керівник    державної служби, іншого центрального    органу    виконавчої     влади призначається  на  посаду  за поданням Прем'єр-міністра України та

звільняється з посади Президентом України.

     Керівник центрального органу виконавчої влади  може  мати  не більше  двох заступників,  які призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра  України  та  звільняються  з  посад  Президентом України.

Традиційно державні служби створюються як ієрархічний щабель, що безпосередньо підпорядкований (аналогічно міністерствам) Кабінету Міністрів України у тих сферах управління, які не охоплюються міністерствами і мають зазвичай міжвідомчий або надгалузевий — порівняно з міністерствами — характер (хоч нерідко ці ознаки переплітаються). Діяльність державних служб спрямовують і координують Прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри чи відповідні міністри.

Державні служби— органи єдиноначальні.

В межах своєї компетенції вони можуть видавати загальнообов'язкові нормативно-правові акти. Державні  службовці апарату центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з  посад  керівником центрального  органу виконавчої  влади  в порядку,  передбаченому законодавством про  державну  службу (якщо  інше  не  передбачено законом).

Перелік інших ЦОВВ:

Державна авіаційна служба України

Державна автотранспортна служба України

Державна архівна служба України

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України

Державна виконавча служба України

Державна казначейська служба України

Державна митна служба України

Державна міграційна служба України

Державна пенітенціарна служба України

Державна податкова служба України

Державна пробірна служба України

Державна реєстраційна служба України

Державна санітарно-епідеміологічна служба України

Державна служба автомобільних доріг України

Державна служба геології та надр України

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України

Державна служба експортного контролю України

Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України

Державна служба зв`язку України

Державна служба інтелектуальної власності України

Державна служба молоді та спорту України

Державна служба морського та річкового транспорту України

Державна служба статистики України

Державна служба технічного регулювання України

Державна служба України з лікарських препаратів і контролю за наркотиками

Державна служба України з питань захисту персональних даних

Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань

Державна служба фінансового моніторингу України

Державне агентство водних ресурсів України

Державне агентство екологічних інвестицій України

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України

Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України

Державне агентство з питань науки, інновацій та інформації України

Державне агентство земельних ресурсів України

Державне агентство лісових ресурсів України

Державне агентство резерву України

Державне агентство рибного господарства України

Державне агентство України з питань кіно

Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном

Державне агентство України з управління зоною відчуження

Державне космічне агентство України

Державна архітектурно-будівельна інспекція України

Державна екологічна інспекція України

Державна інспекція сільського господарства України

Державна інспекція техногенної безпеки України

Державна інспекція України з питань праці

Державна інспекція ядерного регулювання України

Державна фінансова інспекція України

Адміністрація Державної прикордонної служби України

Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів

Пенсійний фонд України

 

Антимонопольний комітет  України,  Фонд  державного  майна

України,  Державний  комітет телебачення і радіомовлення України є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом.

     Інші центральні  органи  виконавчої  влади   зі   спеціальним статусом можуть бути утворені Президентом України.

Голова  Антимонопольного  комітету  України,  Голова Фонду державного майна України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення  України  призначаються  на посади та звільняються з посад Президентом України за згодою Верховної Ради України.

     Заступники Голови Антимонопольного комітету  України,  Голови Фонду   державного   майна  України,  Голови  Державного  комітету телебачення і радіомовлення України  призначаються  на  посади  за поданням   Прем'єр-міністра   України   та  звільняються  з  посад Президентом України. Питання  діяльності  Антимонопольного  комітету   України, Фонду державного майна України,  Державного комітету телебачення і радіомовлення України та інших органів зі спеціальним  статусом  у

Кабінеті Міністрів України представляє Прем'єр-міністр України.

Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи були запроваджені Указом Президента від 15.12.1999 р. «Про систему центральних органів виконавчої влади» № 1572. Вони утворюються «у складі» (так за Указом, хоча насправді мало бути «у системі») ЦОВВ для здійснення:

а) управління окремими підгалузями або сферами діяльності;

б) контрольно-наглядових функцій;

в) регулятивних та дозвільно-реєстраційних функцій щодо фізичних і юридичних осіб.

Зазначені органи здійснюють свої повноваження фактично під керівним впливом і контролем (як підпорядковані органи) міністерств та інших ЦОВВ. Нині існує понад ЗО таких органів.

Хоча урядові органи державного управління фактично діють на однаковому з іншими ЦОВВ рівні, проте формально вони перебувають у прямому підпорядкуванні відповідних ЦОВВ і не мають безпосередніх (поза керівником ЦОВВ) стосунків з Кабінетом Міністрів, як це властиве центральним органам виконавчої влади.