- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Реакції полімеризації
- •1.2. Стадії полімеризації
- •1.2.1. Ініціювання
- •1.2.2. Зростання полімерного ланцюга
- •1.2.3. Обрив полімерного ланцюга
- •1.3. Кінетика радикальної полімеризації
- •2.1. Опис методу
- •1.4. Загальна характеристика методів вивчення кінетики полімеризації
- •2. Експериментальна частина
- •2.2. Методика проведення роботи
- •2.3. Обробка результатів
- •3. Розрахункова частина
- •3.1. Визначення порядку реакції за ініціатором
- •3.2. Визначення порядку реакції полімеризації за мономером
- •3.3. Визначення константи швидкості реакції полімеризації і розрахунок сумарної енергії активації
- •3.4. Розрахунок енергії активації за методом найменших квадратів
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Вивчення кінетики полімеризації дилатометричним методом Методичні вказівки
3. Розрахункова частина
3.1. Визначення порядку реакції за ініціатором
З графіку залежності S від t на прямолінійних ділянках визначають початкову швидкість полімеризації V (мольл-1с-1) за формулою:
де: S – вихід полімеру за час t, %;
м – густина мономера, г/см3;
Mм – маса 1 моля мономера, г/моль;
t – тривалість полімеризації, хв.
Концентрацію ініціатора [Іn] (моль/л) знаходять за формулою:
де: g – наважка ініціатора, г;
Vз – об’єм завантаження, мл;
Мі – мольна маса ініціатора, г/моль.
Далі знаходять логарифми швидкостей полімеризації і концентрацій ініціатора. Результати розрахунків вносять в табл. 2.
Таблиця 2
Завантаження |
Температура, Т, оС |
Тривалість, t, хв. |
Вихід полімеру |
V, мольл-1с-1 |
lg [In] |
lg V |
|||||
мономер |
ініціатор |
||||||||||
г |
моль/л |
мас. % |
г |
моль/л |
г |
% |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За одержаними даними будують графік в координатах вихід полімеру (S) – тривалість полімеризації (t). Вираховують тангенс кута нахилу tg одержаної прямої, який чисельно дорівнює порядку реакції за ініціатором.
Швидкість полімеризації на початку процесу при постійній концентрації мономеру дорівнює:
Якщо тангенс кута нахилу прямої lgV = f (lg[In]) дорівнює або близький до 0,5, це означає, що закон витримується.
3.2. Визначення порядку реакції полімеризації за мономером
Для визначення порядку реакції полімеризації за мономером проводять полімеризацію мономера в розчиннику і за вибраної температури для кожного співвідношення компонентів (мономер : розчинник – 1 : 5, 2 : 3, 3 : 3) визначають вихід полімеру через певні проміжки часу дилатометрично. При цьому густину вихідної суміші (п) визначають за рівнянням:
де: м і р – густина, відповідно мономеру і розчинника, г/см3;
Xм і Xр – масова частка, відповідно мономеру і розчинника.
За одержаними даними будують графік залежності виходу полімеру S від тривалості процесу полімеризації t (рис.3).
За графіком визначають вихід полімеру за вибраний проміжок часу для кожного співвідношення мономер : розчинник і розраховують швидкість полімеризації V (мольл-1с-1). Знаходять логарифми всіх концентрацій мономера і швидкостей полімеризації, що їм відповідають. Одержані дані зводять в таблицю 3.
|
Рис.3. Залежність виходу полімеру від тривалості полімеризації при різних співвідношеннях мономер : розчинник – 1 : 5, 2 : 4, 3 : 3 |
Таблиця 3
Температура –
Розчинник –
Ініціатор –
Завантаження |
Тривалість, t, хв. |
Вихід полімеру |
V, мольл-1с-1 |
lg [M] |
lg V |
||||
мономер |
розчинник |
||||||||
мл |
г |
моль/л |
мл |
г |
% |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За даними таблиці будують графік залежності lgV від lg[M] (рис.4).
|
Рис.4. Графічна залежність lgV від lg[M] |
Тангенс кута нахилу одержаної прямої tg чисельно дорівнює порядку реакції за мономером.
