4. Діагностика виробничо-господарського потенціалу підприємства

Діагностику виробничо-господарського потенціалу підприємства доцільно починати з вивчення динаміки обсягу виробництва та реалізації продукції (послуг) обраного підприємства.

При діагностуванні виробничо-господарського потенціалу підприємства в першу чергу вивчається його загальна виробнича структура, кількість та місцезнаходження окремих структурних підрозділів, у тому числі допоміжних і обслуговуючих, оптимальність їх розташування, а також стан будівель і споруд, основних фондів, використовуваних технологій, коефіцієнти використання проектної потужності, рівень рентабельності організації тощо.

Кожна галузь виробництва має свою специфіку, а тому і підхід до діагностики виробничо-господарського потенціалу підприємств різних галузей має бути різний. Серед груп показників, які використовуються для цього виду діагностики, є такі.

Робітники: темпи зростання чисельності працюючих; темп зростання продуктивності праці; темпи зростання заробітної плати; середня кількість відпрацьованих за рік робочих днів з розрахунку на одного працюючого; коефіцієнт плинності кадрів; питома вага робітників, що підвищили кваліфікацію за певний період у загальній кількості тощо.

Організація праці робітників: рівень організації робочих місць робітників; впровадження прогресивних форм організації праці; рівень механізації праці робітників; рівень трудової дисципліни.

Організація виробництва. Виробничий процес може складатися з основних, допоміжних та обслуговуючих процесів. Виділяють загальні принципи раціональної організації виробничого процесу: спеціалізація; паралельність; безперервність; пропорційність; ритмічність.

Аналіз організації виробництва в рамках економічної діагностики включає: аналіз рівня кооперування організації; аналіз спеціалізації основного та допоміжного виробництв; аналіз централізації допоміжних робіт; визначення типу виробництва (одиничне, малосерійне, серійне, багатосерійне, поточне, безперервне).

Процеси виробництва: коефіцієнт охоплення виробів (деталей) типовими (стандартизованими) технологічними процесами; питома вага прогресивних технологічних процесів; обсяг впровадження технічно обґрунтованих норм виробітку.

Продуктивність праці. Цей показник дає змогу відчути: структурні зрушення у виробництві; підвищення технічного рівня виробництва; вдосконалення управління, організації виробництва і праці; зміни обсягу виробництва; вплив галузевих факторів тощо.

Техніка та технологія виробничих процесів. Завданням діагностики стану та ефективності використання основних виробничих фондів є:

- виявлення забезпеченості підприємства основними фондами (ОФ), тобто відповідності величини, складу та технічного рівня фондів, потреби в них;

- обстеження стану розвитку, оновлення та вибуття ОФ;

- вивчення технічного стану ОФ (машини, обладнання);

- визначення рівня використання ОФ і факторів, які впливають на цей рівень;

- встановлення повноти використання парку обладнання та його комплектності;

- виявлення ефективності використання обладнання в часі та за потужністю;

- визначення впливу використання ОФ на обсяг продукції та інші показники роботи організації;

- виявлення резервів збільшення фондовіддачі, збільшення обсягів продукції та прибутку, за рахунок покрашення використання ОФ.

Основні виробничі фонди та їх використання характеризують такі показники: питома вага активної частини основних виробничих фондів; коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів; коефіцієнт інтенсивного використання устаткування; коефіцієнт екстенсивного використання устаткування; інтегральний коефіцієнт використання устаткування; фактичний коефіцієнт змінності роботи устаткування; коефіцієнт використання виробничої потужності.

Продукція: питома вага профільної продукції в загальному обсязі виробництва; темпи зростання продукції; питома вага конкурентоспроможної продукції (за технічними параметрами – параметри призначення, ергономічні, нормативні, естетичні тощо; за економічними; за організаційними (система знижок, умови платежу та постачань, комплектність постачань, строки та умови гарантій).

Взаємозв'язок факторів виробничого об'єкта: серійність продукції; розмір організації; невизначеність виробничих завдань; потенціал виробництва; взаємозв'язок структурних підрозділів.

Аналіз виробничої структури. Зокрема, виробнича структура промислового підприємства визначається такими факторами: особливостями технології виготовлення виробів, які випускаються; масштабами виробництва та трудомісткістю її виготовлення; характером і рівнем спеціалізації окремих цехів, філій; кооперацією з іншими підприємствами та внутрішньою кооперацію; рівнем автоматизації виробництва; рівнем впровадження передових технологій тощо.

Для оцінки технічного рівня підприємств слід також використовувати динаміку показників, які характеризують технічну озброєність праці –фондоозброєність та енергоозброєність робітників, досягнутий рівень механізації праці.

Студентам слід самостійно пригадати методики розрахунку наведених показників. Визначивши необхідні показники підприємства, необхідно зазначити, яку роль відіграють ці показники при формуванні ефективної програми випуску продукції на підприємстві.