- •Економічна діагностика методичні вказівки
- •Укладачі Мрихіна о.Б., канд. Екон. Наук, доц.
- •Відповідальний за випуск Козик в.В., канд. Екон. Наук, проф.
- •Структура контрольної роботи
- •Вимоги до оформлення контрольної роботи
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •2. Ситуаційна діагностика підприємства
- •3. Організаційно-управлінська діагностика підприємства
- •4. Діагностика виробничо-господарського потенціалу підприємства
- •5. Фінансова діагностика підприємства
- •6. Висновки та рекомендації
- •Рекомендована література
- •Навчальне видання економічна діагностика методичні вказівки
- •Редактор
5. Фінансова діагностика підприємства
Фінансова діагностика діяльності підприємства передбачає здійснення повномасштабного фінансового аналізу за результатами його господарської діяльності. Слід наголосити, що господарська діяльність вважається ефективною, якщо підприємство:
раціонально використовує наявні активи;
вчасно погашає зобов'язання;
функціонує рентабельно.
Фінансову діагностику підприємства слід здійснювати, використовуючи таку фінансову звітність:
Баланс підприємства (форма 1 – додаток до П(С)БО 2);
Звіт про фінансові результати (форма 2 – додаток до П(С)БО 3);
Звіт про рух грошових коштів (форма 3 – додаток до П(С)БО 4);
Звіт про власний капітал (форма 4 – додаток до П(С)БО 5);
Примітки до річної фінансової звітності (форма 5).
Студент повинен розглянути і використати загальновизнані методи аналізу, які застосовують фінансові аналітики:
горизонтальний аналіз;
вертикальний аналіз;
аналіз із використанням фінансових коефіцієнтів.
Сутність горизонтального аналізу полягає у порівнянні показників звітності попереднього і звітного років. При цьому здійснюється постатейне співставлення звітів, визначається абсолютне та відносне відхилення за статтями. Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок і кінець року (строки 280 та 640 балансу підприємства). Зменшення валюти балансу на кінець року свідчить про скорочення підприємством обсягів його господарської діяльності.
На відміну від горизонтального аналізу, який відтворює динаміку фінансової звітності за низку років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При здійсненні такого аналізу узагальнюючий показник береться за 100%, а кожна його складова обчислюється як питома вага (частка від 100%). Узагальнюючими показниками приймаються підсумки Балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізованої продукції Звіту про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку в групі чи підгрупі узагальнюючих показників займає та чи інша стаття. Це дає змогу визначити вплив складової узагальнюючого показника на діяльність підприємства.
Аналіз із використанням фінансових коефіцієнтів складається із 6 частин:
Операційного аналізу.
Аналізу операційних витрат.
Аналізу управління активами.
Аналізу ліквідності.
Аналізу довгострокової платоспроможності.
Аналізу прибутковості.
За результатами розрахунків у цьому розділі студент має навести ґрунтовні пояснення тенденцій фінансового стану обраного підприємства.
6. Висновки та рекомендації
У цій частині необхідно навести висновки за проведеною економічною діагностикою обраного суб’єкта господарювання та обґрунтувати рекомендації з удосконалення або корегування його діяльності. Рекомендації можуть бути у вигляді організаційних, економічних, фінансових, інноваційних, технологічних та інших заходів.
Рекомендації слід адресувати досліджуваному підприємству (додатково можна і іншим суб’єктам, які впливають на ефективність його діяльності). Робота може містити проект рекомендацій щодо удосконалення окремих підсистем підприємства, напрямків його розвитку тощо.
