2. Операції комерційних банків.

Банківські операції поділяються на:

- пасивні,

- активні,

- банківські послуги.

Пасивні операції — це операції, за допомогою яких створюються банківські ресурси. Комерційні банки утворюють «пасиви» за рахунок власних та залучених коштів.

До пасивних операцій належат

1. залучення коштів на депозитні рахунки - поточні (до запитання), строкові, ощадні та ін.;

2. не депозитне залучення коштів - одержання кредитів на міжбанківському ринку, випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов'язань.

Основний вид пасивних операцій - залучення коштів на банківські рахунки всіх видів: поточні, строкові, ощадні, валютні тощо. Усі кошти, залучені на банківські рахунки, прийнято називати депозитами, а ці операції депозитними. Депозити служать важливим джерелом коштів, за рахунок яких банки формують велику частину своїх доходних активів.

Не депозитні кошти частіше залучаються для підтримки ліквідності банків, тобто в надзвичайних ситуаціях, оскільки ці кошти більш дорогі й короткострокові ніж депозитні.

Результати пасивних операцій відображають у пасивній частині балансу банку.

Активні операції - це розміщення власних та залучених коштів із метою одержання прибутку й забезпечення своєї ліквідності. Вони тісно пов'язані з пасивними операціями. Розміщуючи кошти в активи, банки постійно стежать за тим, щоб частина коштів залишалася у вигляді обов'язкових і вільних резервів, щоб тривалість вкладень в активі відповідала тривалості залучення коштів у пасиви. Усе це вимагає від банків керування активними та пасивними операціями в їх взаємодії як єдиним комплексом банківської діяльності.

До активних операцій належать:

1.операції по видачі кредитів;

2.вкладення в Цінні папери;

3.формування касових залишків і резервів;

4.формування інших активів (основних засобів - будівель, обладнання тощо).

Вид І. Кредитні операції здійснюються у формі надання кредитів під зобов'язання позичальника повернути кошти і виплатити відсотки у встановлені терміни. Цей вид активних операцій банків забезпечує преважну частину прибутків.

Вид ІІ. Вкладення в цінні папери - високоприбутковий і менш ризикований ніж кредитування об'єкт банківських вкладень. Банківський портфель Цінних паперів за їх призначенням поділяється на 2 частини:

1.група короткострокових Цінних паперів;

2.група середньо - і довгострокових Цінних паперів.

Призначення цінних паперів I групи - підвищення ліквідності й стійкості банку. До таких паперів відносять короткострокові зобов'язання держави й інших високорейтингових емітентів (казначейські облігації і векселі та ін.).

Призначення цінних паперів ІI групи - підвищення рівня прибутковості банку оскільки він залежить від тривалості вкладень. Купівля таких паперів називається інвестиційними операціями. До них

належить: купівля довгострокових облігацій, муніципальних облігацій, акцій корпоративних довгострокових облігацій.

Вид ІІІ. Формування касових залишків і резервів - вид активних операцій банків, спрямований на збереження їхньої ліквідності. Касові залишки й залишки коштів банків на їх розрахунках у Центральних та інших комерційних банках складають первинні резерви банківської ліквідності. За рахунок цих коштів банки постійно спроможні задовольнити необхідність клієнтів забрати свої внески. Накопичення таких резервів кожним банком є обов'язковим, і держава установлює мінімальні норми обов'язкових резервів для комерційних банків.

Б анківські послуги - вид банківських операцій, для здійснення яких банкам не потрібні додаткові ресурси. Свою діяльність по наданню послуг банки здійснюють, як правило, у процесі виконання звичайних пасивних і активних операцій. Прибутки від послуг банки одержують не у вигляді відсотків, а у формі комісійних виплат. Банківські послуги - досить дохідний, практично безризиковий вид діяльності. Тому він швидко розвивався. Усі послуги можна об'єднати у декілька великих груп:

1. гарантійні послуги;

2. посередницькі послуги;

3. консультативні, інформаційні, аудиторські послуги, ведення обліку та ін.;

4. трастові (довірчі) послуги.