4. Класифікація бухгалтерських рахунків.

Система рахунків — це інформаційна модель, яка відображає кругообіг засобів банку, елементами якої виступають окремі рахунки.

Рахунок бухгалтерського обліку - носій інформації, який реєструє, нагромаджує та зберігає дані про конкретний об'єкт обліку.

Для отримання узагальнених показників поточний облік на рахунках ведеться в грошовому вимірнику.

У теорії і на практиці виділяють декілька класифікацій рахунків (рис. 4.6):

1. за характером сальдо (активні, пасивні, активно-пасивні);

2. за обсягом відображення інформації (синтетичні, аналітичні);

3. стосовно бухгалтерського балансу (балансові, позабалансові);

4. за економічним змістом (рахунки активів, рахунки власного капіталу, рахунки зобов'язань, рахунки доходів та результатів діяльності, рахунки витрат);

5. за призначенням та структурою (основні, регулюючі, операційні,фінансово-результативні, транзитні).

Розглянемо детальніше поділ рахунків стосовно балансу банку. Відповідно, за цією ознакою рахунки поділяють на балансові та позабалансові (рис-4.7).

Рис. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку стосовно балансу.

До балансових належать рахунки, інформацію з яких використовують для заповнення бухгалтерського балансу. Зокрема, це рахунки, залишки (сальдо) яких на певну дату безпосередньо записують в актив чи пасив балансу.

Балансові рахунки, своєю чергою, поділяють на постійні та тимчасові Постійними (реальними) є рахунки активів, зобов'язань і власного капіталу. Постійні балансові рахунки мають залишки на кінець звітного періоду.

До тимчасових (номінальних) рахунків належать рахунки доходів і витрат. Наприкінці звітного періоду витрати з цих рахунків переносять на рахунок фінансових результатів, після чого ці рахунки закривають і вони не мають залишків.

При розмежуванні бухгалтерських рахунків на балансові й позабалансові ключову роль відіграють такі критерії:

1) ймовірність того, що банк отримає або втратить якусь майбутню економічну вигоду, пов'язану з конкретним елементом активу або пасиву;

2) певний елемент активу або пасиву має вартість, яка може бути точно оцінена.

Якщо елемент активу чи пасиву відповідає таким критеріям, то тоді об'єкти обліку відображають на балансових рахунках, в іншому випадку — на позабалансових рахунках.

До позабалансових рахунків банку, згідно з міжнародними стандартами, застосовують метод подвійного запису. На позабалансових рахунках відображають умовні вимоги та зобов'язання банку щодо валютних цінно-стей та строкових фінансових інструментів. Окрім умовних зобов'язань та вимог, на позабалансових рахунках обліковують матеріальні цінності, що не належать банку, бланки суворої звітності, списану заборгованість за надані кредити та нараховані проценти за нею тощо.

Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмета бухгалтерського обліку і зумовлена класифікацією об'єктів обліку, тобто господарських засобів та джерел їх утворення.

За призначенням та структурою рахунки бухгалтерського обліку класифікують для вивчення особливостей рахунків і добору необхідної інформації для обчислення того або іншого показника.

Відповідно, їх поділяють на такі групи: основні, регулюючі, операційні, фінансово-результативні (рис. 4.8).

Основні рахунки в обліку використовують для контролю за станом і рухом господарських засобів та джерел їх утворення. Вони у своїй сукупності характеризують майновий стан банку і формують баланс банку.

Основні рахунки поділяють на: інвентарні (матеріальні), грошові, розрахункові та рахунки капіталу.

Інвентарні рахунки використовують для обліку наявності та руху матеріальних цінностей, що належать банку. Вони є активними. До них належать: 4400 "Основні засоби", 3400 "Запаси матеріальних цінностей" тощо.

Грошові рахунки призначені для обліку грошових коштів банку. Вони можуть бути активними та активно-пасивними. До них належать: 1001 "Банкноти та монети в касі банку", 1200 "Кореспондентський рахунок в Національному банку України", 1500 "Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках", 1212 "Короткострокові вклади (депозити) в Національному банку України" тощо.

Розрахункові рахунки є: активними, активно-пасивними, пасивними. Використовують для обліку дебіторської та кредиторської заборгованості. До них належать: 1811 "Дебіторська заборгованість за операціями з готівкою", 1911 "Кредиторська заборгованість за операціями з готівкою", 1900 "Рахунки філій, що відкриті в банку" тощо.

Рис. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за їх призначенням і структурою

Рахунки капіталу призначені для обліку і контролю джерел утворення і цільового призначення засобів банку. Вони є пасивними. До них належать: 5000 "Статутний капітал", 5020 "Загальні резерви", 5022 "Інші фонди банку" тощо.

Регулюючі рахунки застосовують в обліку для уточнення оцінки засобів та їх джерел. Регулюючі рахунки зменшують оцінку засобів чи їх джерел, які обліковують на відповідному основному рахунку. Оскільки вони зменшують залишки за відповідними рахунками, їх ще називають контрарни-ми. Контрарні рахунки поділяють на контрактивні та контрпасивні.

Контрактивні рахунки призначені для регулювання оцінки окремих основних активних рахунків, а тому самі є пасивними. До таких рахунків належать: 4409 "Знос основних засобів", 4309 "Накопичена амортизація нематеріальних активів" та ін.

Контрпасивні рахунки призначені для регулювання основних пасивних рахунків, а самі є активними. Прикладом таких рахунків є: 5001 "Не-сплачений зареєстрований статутний капітал", 3306 "Неамортизований дисконт за короткостроковими цінними паперами власного боргу, емітовані банком" та ін.

Операційні рахунки призначені для проміжного нагромадження витрат і доходів по окремих операціях. їх ще називають робочі або тимчасові.

Рахунки витрат — це активні рахунки, які використовують для обліку, нагромадження витрат за їх елементами впродовж звітного періоду.

Рахунки доходів — це пасивні рахунки, які призначені для обліку, накопичення доходів за їх видами впродовж звітного періоду.

Наприкінці звітного періоду доходи та витрати з цих рахунків переносять на рахунок фінансових результатів, після чого рахунки доходів і витрат закривають і вони не мають залишків.

Фінансово-результативні рахунки використовують для поточного відображення і контролю фінансових результатів (прибутків та збитків). До них належать: 5030 "Нерозподілений прибуток минулих років", 5031 "Непокритий збиток минулих років", 5040 "Прибуток звітного року, що очікує затвердження", 5041 "Збиток звітного року, що очікує затвердження".