1. Мінеральні ресурси

Природні ресурси Криму багаті різними корисними копалинами, одним з найвідоміших з них є инкерманский камінь. На півострові ведеться видобуток солі і різних мінералів. Загальновідомо, наприклад, промислове значення Керченської залізорудного басейну. Правда, керченські руди порівняно бідні вмістом заліза, але неглибоке їх залягання, що дозволяє вести розробку відкритим способом, робить видобуток на цьому родовищі цілком рентабельною. Крім того, в них міститься багато марганцю, тому при виплавці легованих сортів металу в керченські руди не додають марганець або додають в невеликій кількості.

Із нерудних корисних копалин Криму велике господарське значення мають вапняки і мергелі. Вони широко використовуються як будівельні матеріали, причому запаси цих гірських порід досить значні. Особливо цінні мармуроподібні вапняки, що йдуть на виготовлення облицювальних плит, що імітують мармур, а також бутового каменю, щебеню та ін Добре відомий в Криму инкерманский камінь ціна на який може бути досить високою, з нього роблять великі блоки для будівництва будинків, видобувається цей важливий мінеральний ресурс Криму поблизу міста Белокаменська (колишній Інкерман). Нарешті, великим попитом користуються вапняки-ракушечники за їх високі теплотехнічні властивості і легкість обробки. Видобуток цих вапняків організована на родовищах у рівнинній частині та на Керченському півострові.

Мергелі, поширені мінерали Криму, запаси яких дуже великі, також являють собою важливий природний ресурс, вони служать в першу чергу як сировину для одержання цементу. Серед магматичних гірських порід неабияку цінність представляють діабази. Завдяки високій міцності, багатства колірних відтінків і хорошим полірувальним якостям вони йдуть на виготовлення пам'ятників, облицювальних плит, сходових ступенів і т. п. Багатий корисними копалинами вулканічний масив Кара-Даг, тут добуваються різні мінерали Криму, які представлені в першу чергу напівкоштовними каменями з групи кварцу (аметист, цитрин, халцедон та ін.)

Говорячи про корисних копалин Криму, не можна не згадати про такому багатстві, як мінеральні ресурси, а зокрема про солі. До революції видобуток солі в Криму велася повсюдно: півострів давав близько 40% всієї видобутої в Росії кухонної солі. Однак на початку нинішнього століття центр видобутку перемістився на Донбас і на озеро Баскунчак - тут вона виявилася більш рентабельною. В даний час запаси кухонної солі в Криму використовуються для хімічної переробки, зокрема для отримання соди. Мілководна затока Азовського моря Сиваш, а також солоні озера півострова містять великі запаси сірчанокислого кальцію (гіпсу), сірчанокислого магнію, бромсодержащіх та інші солі. Видобуток газу і нафти в Криму здійснюється в Чорноморському і Джанкойському районах і на Арабатській стрілці. Дані райони досить багаті цим видом ресурсів. Йдуть активні розвідувальні роботи, і сьогодні рівнинний Крим та південь континентальної України вважаються перспективними родовищами газу і нафти.

2. Земельні ресурси:

Загальна площа земель Автономної Республіки Крим складає 2608,1 тис.га. Сільськогосподарські угіддя у республіці займають 1857,6 тис.га, або 73.01 % всієї площі, у тому числі ріллі – 1265,6 тис.га (50 %).

У порівняні з 2008 р. несуттєво збільшилась площа ріллі, збільшилась площа забудованих земель, при зменшенні площі сільгоспнасаджень та пасовищ.

У Криму є особливо цінні землі: лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти – 58,3 тис.га; бурі гірсько-лісові – 42,1 тис.га; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму – 48.5 тис.га.

Розподіл орних земель за крутизною схилів такий: менш 1° - 79.9%, 1-3° - 16,4%, 3-5° - 2.3%, 5-7° - 0.9%, більше 7° - 0.5%.

В Автономній Республіці Крим більше 66 % (1242,3 тис. га) сільськогосподарських угідь страждають від вітрової ерозії, у тому числі ріллі – 68 % (870,3 тис. га). Понад усе до вітрової ерозії схильні землі в Чорноморському, Сакському і Первомайському районах (94-96% територій). В інших районах площа таких земель складає 50% і лише в трьох районах - менше 50%. В межах території Криму розвинуті оповзні, обвальні, абразивні, карстові і селеві процеси. До цих явищ в найбільшій мірі схильні прибережна смуга і гірська частина півострова.

У Криму зафіксовано 1562 оповзнів. Інтенсивний розвиток різноманітних господарських об'єктів, будівництво будинків, котеджів призвело до появи великої різноманітності техногенних впливів на геологічне середовище. В результаті кількість техногенних оповзнів збільшується. У звітному періоді їх кількість досягла 606, що складає 38,8 % від загальної кількості оповзнів Криму, а на Південному березі Криму (мис Айя - гора Кастель) техногенні зсуви|оповзні| складають більш ніж 55%.

Значну небезпеку представляють обвально-абразийні процеси, поширені впродовж 745 км здовж узбережжя Кримського півострова.

Інтенсивне розмивання берегів має місце на локальних ділянках між мисами Євпаторійський і Карантинний, в селі Морське - від балки Чобан-Кале до р. Ворон, в м. Алупка і санаторії „Ай-Даніль”, на узбережжі Керченського півострова в районі м. Зюк і на Аршинцевській косі.

Обвали становлять загрозу населенню в рекреаційних зонах: мис Айя - мис Батіліман, р. Кача, в районі мису Фіолент і гори Хрестової.

Селеві процеси найактивніше виявляються у межах селенебезпечних долин південно-східного, рідше – західного узбережжя. Це, в основному, водно-кам'яні сілі з витратою 10-15 м3/с і швидкістю потоку до 2-4 м/с. Підвищення опадів може спровокувати активізацію зсувних процесів на локальних ділянках. Так активні зсуви деформують автотрасу Сімферополь - Ялта - Севастополь і Ялта – Гончарне. Руйнуються дороги: с. Нововасильевка – с. Плодове, с. Прохолодне – с. Наукове, с. Ароматне – с. Щасливе, с. Соколине – Ай-Петрі. Локально деформуються ділянки південнобережних доріг, окремі споруди санаторних комплексів.

Необхідно продовжити виконання заходів щодо захисту земель населених пунктів і сільськогосподарських угідь від підтоплення і затоплення, визначити баланс утримуючої розділової дамби на оз. Сасик-Сиваш і виділити кошти на її реконструкцію.