Інноваційні витрати у промисловості, млн. Грн
Рис. 7.3. Динаміка інноваційних витрат у промисловості за 2000-2009 рр.
З графіку видно, що обсяги витрат на інноваційну діяльність стало зростають (падіння витрат у 2009 році пов’язане зі світовою кризою). Однак це остаточно не доводить сталу позитивну динаміку інноваційної діяльності. Проаналізуємо динаміку питомої ваги підприємств, що займалися інноваційною діяльністю (табл. 7.3) [97].
Таблиця 7.3
Інноваційна активність промислових підприємств у 2000-2009 рр.
Рік |
Питома вага підприємств, що займалися інноваціями, % |
2000 |
18,0 |
2001 |
16,5 |
2002 |
18,0 |
2003 |
15,1 |
2004 |
13,7 |
2005 |
11,9 |
2006 |
11,2 |
2007 |
14,2 |
2008 |
13,0 |
2009 |
12,8 |
Динаміка інноваційної активності промислових підприємств у 2000-2009 роки графічно показана на рис. 7.4.
Рис. 7.4. Динаміка інноваційної активності промислових підприємств у 2000-2008 рр.
Таким чином можна стверджувати, що загалом тенденція є негативною. Погано не тільки те, що питома вага інноваційно активних підприємств зменшується, а передусім те, що навіть досягнувши свого максимального за наведений період часу значення (18%), показник є значно меншим, ніж у розвинутих країн (70-80%).
Простежимо динаміку експорту-імпорту високотехнологічних товарів з 2004 по 2009 рік у таблиці 7.4 [97].
Таблиця 7.4
Баланс зовнішньої торгівлі України високотехнологічними товарами за 2004-2009 рр.
(млн. дол. США)
Рік |
Зовнішня торгівля |
Фарма-цевтична продукція |
Аеронаві-гаційні та космічні апарати |
Прилади і апарати |
Всього |
2004 |
експорт |
66,3 |
130,8 |
591,7 |
32666,1 |
імпорт |
745,5 |
43,6 |
550 |
28996,8 |
|
сальдо |
-679,2 |
87,2 |
41,7 |
3669,3 |
|
2005 |
експорт |
82,1 |
143,4 |
141,1 |
34228,4 |
імпорт |
1043,4 |
35,9 |
489,9 |
36136,3 |
|
сальдо |
-961,3 |
107,5 |
-348,8 |
-1907,9 |
|
2006 |
експорт |
92,5 |
238,6 |
151,6 |
38368 |
імпорт |
1384,8 |
49,3 |
676,5 |
45038,6 |
|
сальдо |
-1292,3 |
189,3 |
-524,9 |
-6670,6 |
|
2007 |
експорт |
129,4 |
252,5 |
201,6 |
49296,1 |
імпорт |
1931,6 |
86,7 |
980,8 |
60618 |
|
сальдо |
-1802,2 |
165,8 |
-779,2 |
-11321,9 |
|
2008 |
експорт |
151,1 |
224,6 |
241,2 |
67002,5 |
імпорт |
2433,3 |
45,0 |
1177,7 |
85534,5 |
|
сальдо |
-2282,2 |
179,6 |
-936,5 |
-18532,0 |
|
2009 |
експорт |
198,5 |
123,8 |
249,8 |
572,1 |
імпорт |
2445,8 |
32,1 |
857,9 |
3335,8 |
|
сальдо |
-2247,3 |
91,7 |
-608,1 |
-2763,7 |
Отже, баланс торгівлі високотехнологічними товарами має від’ємне сальдо як за групою «фармацевтична продукція», так і за групою «прилади і апарати» (за останньою починаючи з 2005 року). І лише за групою «аеронавігаційні та космічні апарати» сальдо позитивне, хоча і спостерігається зниження обсягів торгівлі у 2009 році.
За даними таблиці зобразимо співвідношення експорту-імпорту високотехнологічними товарами у 2009 році (рис. 7.5).
Рис. 7.5. Співвідношення експорту та імпорту високотехнологічних товарів у 2009 р.
Отже, зовнішньоторговельний баланс високотехнологічної продукції показує, що на сьогоднішній день в Україні відзначається стійка тенденція до перевищення імпорту високотехнологічної продукції над її експортом. Якщо у 2000 році співвідношення експорту високотехнологічної продукції до її імпорту складало 0,53 [97], то у 2009 воно зменшилося до 0,17.
Розділ 8. КРЕДИТНА ПОЛІТИКА БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ В КОНТЕКСТІ ЇЇ ВПЛИВУ НА СТРУКТУРУ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
В основі роботи банківської системи лежить її політика, що визначає дії на перспективу, виробляється у процесі стратегічного планування, яке являє собою найбільш відповідальну частину банківського управління. Складовими частинами банківської політики є:
кредитна політика;
депозитна політика;
інвестиційна політика;
процентна політика.
При формуванні банківської політики велике значення має визначення перспектив змін кількісних, якісних і соціальних показників розвитку банківської системи, обґрунтування принципів здійснення її діяльності, виділення пріоритетів і вибір методів організації роботи.
Основні показники, що характеризують кількісні зміни у банківський системі України з 2002 по 2010 роки, представлені у таблиці 8.1.
Таблиця 8.1
Основні показники, що характеризують кількісні зміни у банківський системі України з 2002 по 2010 роки
Показники |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Кількість банків за реєстром (на кінець періоду) |
182 |
179 |
181 |
186 |
193 |
198 |
198 |
197 |
194 |
Кількість банків, які мають ліцензію на здійснення банків-ських операцій (на кінець періоду) |
157 |
158 |
160 |
165 |
170 |
175 |
184 |
182 |
176 |
Кількість банків, які отримали дозвіл на здійснення валютних операцій (на кінець періоду) |
153 |
156 |
158 |
162 |
167 |
175 |
182 |
181 |
176 |
Кількість банків, що подають звітність На-ціональному банку України (на кінець періоду) |
157 |
157 |
160 |
163 |
169 |
173 |
182 |
180 |
175 |
Д
Рис. 8.1. Динаміка змін у банківській системі України з 2002 по 2010 рр.
За розглянутий період загальна кількість банків зросла на 12 одиниць, на 19 одиниць – кількість банків, які мають ліцензію на здійснення банківських операцій, на 23 одиниці – кількість банків, які отримали дозвіл на здійснення валютних операцій і на 18 одиниць – кількість банків, що подають звітність Національному банку України. До 2008 року кількісні показники мали тенденцію до збільшення (коли вони досягли свого максимуму), але потім у зв’язку зі світовою кризою відбулось їх зменшення.
У ці роки також спостерігалось проникнення іноземного капіталу в банківську систему України (таблиця 8.2).
Таблиця 8.2
Проникнення іноземного капіталу в банківську систему України
Показники |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Кількість банків, які мають ліцен-зію на здійснен-ня банківських операцій (на кі-нець періоду) |
157 |
158 |
160 |
165 |
170 |
175 |
184 |
182 |
176 |
з них банки з іноземним капі-талом |
20 |
19 |
19 |
23 |
35 |
47 |
53 |
51 |
55 |
у тому числі зі 100% іноземним капіталом |
7 |
7 |
7 |
9 |
13 |
17 |
17 |
18 |
20 |
Динаміку проникнення іноземного капіталу у банківську систему України з 2002 по 2010 роки можна проаналізувати на діаграмі (рис. 8.2).
Рис. 8.2. Динаміка проникнення іноземного капіталу в банківську систему України з 2002 по 2010 роки
За період з 2002 по 2010 роки збільшилась кількість банків з іноземним капіталом на 35 одиниць (втричі), а кількість банків зі 100% іноземним капіталом – на 13 одиниць (практично втричі). Слід зазначити, що за всі роки динаміка була позитивна і світова криза ніяк на неї не вплинула. Станом на 01.01.2010 року іноземний капітал в Україні представлений 20 країнами, серед яких найбільшу частку в загальній сумі іноземного капіталу становить капітал Австрії (28,4%), Франції (15,6%), Кіпру (10,7%), Росії (9,2%), Нідерландів (8,4%), Угорщини (7,1%), Польщі (6,0%). Слід зазначити, що банківський капітал, інвестований з Кіпру, є фактично реінвестованим капіталом, який українські промисловці нелегально перевели в банківські установи офшорів, а потім по легальних схемах інвестували в банківський сектор України.
За допомогою методу екстраполяції нами були побудовані прогнози проникнення іноземного капіталу у банківську систему України.
Для побудови прогнозу за допомогою методу екстраполяції потрібно зібрати попередні статистичні дані прогнозуючого показника. Їх джерелом були статистичні дані Національного банку України. Були зібрані статистичні показники: кількості банків з іноземним капіталом і кількості банків зі 100% іноземним капіталом за період з 2002 по 2010 роки.
У результаті використання методу трендів отримано наступні прогнози кількості банків з іноземним капіталом і кількості банків зі 100% іноземним капіталом (рис. 8.3 і 8.4).
Рис. 8.3. Прогноз кількості банків з іноземним капіталом
Рис. 8.4. Прогноз кількості банків зі 100% іноземним капіталом
На основі проведених досліджень можна зробити висновок про те, що проникнення іноземного капіталу до банківської системи України буде тривати. З достовірністю 97% кожного року на український банківський ринок будуть проникати від 5 до 6 іноземних банків, і в 2015 році 50% банків будуть з іноземним капіталом (до 90 банків). Банків зі 100% іноземним капіталом у 2015 році буде близько 30 одиниць.
Підбиваючи підсумки, треба виокремити таке:
1) протягом останніх років частка банківських активів, які контролюють іноземні банки, стабільно зростає (не тільки в Україні, а й у країнах Центральної та Східної Європи, Латинської Америки);
2) банки з іноземним капіталом на початковому етапі діяльності на національних ринках концентруються, як правило, на окремій ринковій ніші: обслуговують іноземні компанії та міжнародну торгівлю, проте ця тенденція тимчасова – в міру закріплення на фінансових ринках банки з іноземним капіталом дедалі активніше здійснюють роздрібний банківський бізнес;
3) здебільшого активне проникнення іноземного банківського капіталу на національні фінансові ринки динамічно вплинуло на ефективність і конкурентоспроможність місцевої банківської системи;
4) прихід іноземних банків пов’язаний з привнесенням західних стандартів менеджменту, завдяки впровадженню новітніх банківських технологій, що сприяє високоякісному й комплексному задоволенню потреб клієнтів у банківських продуктах. У цілому всі наведені тенденції тією чи іншою мірою простежуються і в Україні: банки з іноземним капіталом демонструють за багатьма ознаками нижчу конкурентоспроможність порівняно з вітчизняними, відбирають найвигідніших клієнтів, здійснюють географічну експансію у найпривабливіші регіони, на початкових етапах мало працюють із фізичними особами (хоча протягом останнього часу ситуація дещо змінилася).
Динаміка розвитку банківської системи по областях України наведена у таблиці 8.3.
Таблиця 8.3
Динаміка розвитку банківської системи по областях України з
2002 по 2010 рр.
Регіони |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Автономна Республiка Крим та м. Севастополь |
4 |
5 |
4 |
3 |
3 |
3 |
2 |
2 |
2 |
області |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вінницька |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Волинська |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Дніпропет- ровська |
13 |
12 |
12 |
11 |
13 |
14 |
14 |
13 |
13 |
Донецька |
9 |
11 |
11 |
10 |
10 |
10 |
11 |
11 |
11 |
Житомирська |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Закарпатська |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Продовж. табл. 8.3 |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Запорізька |
5 |
4 |
4 |
3 |
3 |
2 |
3 |
3 |
3 |
Івано-Франківська |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Київська та м. Київ |
85 |
83 |
89 |
97 |
100 |
105 |
112 |
113 |
110 |
Кіровоградська |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Луганська |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Львівська |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
4 |
Миколаївська |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Одеська |
9 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
9 |
9 |
Полтавська |
3 |
3 |
3 |
2 |
2 |
2 |
3 |
3 |
3 |
Рівненська |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Сумська |
– |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
Тернопільська |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Харківська |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
11 |
11 |
10 |
9 |
Херсонська |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Хмельницька |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Черкаська |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Чернівецька |
1 |
1 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
Чернігівська |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
Динаміка розвитку банківської системи по областях України з 2002 по 2010 рік можна проаналізувати на діаграмі, наведеній на рис. 8.4.
Області
Рис. 8.4. Динаміка розвитку банківської системи по областях України 2002 та 2010 рр.
Аналізуючи розвиток банківської системи по областях України з 2002 по 2010 роки, можна констатувати, що він характеризується значною нерівномірністю. Практично 2/3 банків сконцентровані у столиці України м. Києві. Решта знаходиться у промислових центрах: Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Харкові. Багато регіонів України не мають жодного банку. Таке становище вкрай негативне, воно призводить до труднощів в отриманні фінансових ресурсів у таких областях як: Вінницька, Житомирська, Тернопільська, Рівненська, Чернівецька, Черкаська. Даний показник концентрації банків за географічною ознакою свідчить про тенденцію до розміщення банків у промислово та економічно розвинутих регіонах України та столиці. У той же час банківський капітал інших регіонів присутній на ринку банківського капіталу України, але власники (засновники) банківських установ віддають перевагу реєстрації та розміщенню центральних відділень та представництв своїх банків саме в столиці, а не в регіонах.
Географічна концентрація переважної кількості банків у м. Києві пояснює концентрацію статутного капіталу, де на банківські установи в м. Києві припадає 17453 млн. грн., або 66,2% статутного капіталу всіх банківських установ України. Наступні позиції займають Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Львівська, Одеська області. Концентрація статутного капіталу у цих регіонах пояснюється географічним розміщенням банківських установ.
Кредити банківської системи за географічним розподілом наведено у таблиці 8.4.
Таблиця 8.4
Кредити банківської системи за географічним розподілом
Україна |
|||
Сектори-отримувачі |
Рік |
||
31.12.2005 |
31.12.2009 |
31.12.2010 |
|
Внутрішня економіка |
98,56 |
96,56 |
96,29 |
Розвинуті економіки |
1,07 |
3,16 |
3,54 |
Фінансові ринки інших країн з економікою, що розвивається |
0,37 |
0,28 |
0,17 |
Африка |
0 |
0 |
0 |
Центральна та Східна Європа |
0,04 |
0,02 |
0,02 |
Співдружність незалежних держав та Монголія |
0,18 |
0,24 |
0,15 |
Азія, що розвивається |
0 |
0 |
0 |
Близький Схід |
0 |
0 |
0 |
Західна півкуля |
0,15 |
0,01 |
0,01 |
Усього |
100 |
100 |
100 |
Аналізуючи кредити за географічним розподілом, слід звернути увагу на їх нераціональність. Адміністрація президента і уряд країни постійно наголошують на енергетичній незалежності держави і диверсифікації постачання енергоносіїв, серед яких найголовнішим для промисловості України є газ. Основні газові родовища знаходяться у Росії, Казахстані, Туркменістані, та Близькому Сході. У ці країни і потрібно було надавати кредити на створення спільних підприємств з видобутку газу і нафти. А ці країни отримали кредитів у десятки разів менше, ніж кредити країнам з розвинутими економіками, які не мають ніяких родовищ енергетичних копалин.
Кредити банківської системи за секторами економіки наведені в таблиці 8.5.
Таблиця 8.5
Кредити банківської системи за секторами економіки
Україна |
Внутрішньоконтрольована, транскордонна основа консолідації |
|||||
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Резиденти |
153 831,68 |
263850,97 |
473893,93 |
763730,07 |
743874,97 |
759299,72 |
Депозитні корпорації |
10408,33 |
18 612,32 |
47 021,07 |
29 708,37 |
20579,84 |
26476,92 |
Центральний банк |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
Інші фінан-сові корпора-ції (ІФК) |
1 663,41 |
2 689,11 |
5 932,42 |
9 789,29 |
14 013,87 |
13 430,35 |
Центральний Уряд |
4,86 |
4,42 |
3,95 |
11,99 |
5 755,47 |
8 817,27 |
Нефінансові корпорації |
106 078,02 |
160511,02 |
260481,28 |
443664,75 |
462 214,69 |
500960,59 |
Інші секто-ри-резиденти |
35677,06 |
82 034,08 |
160455,21 |
280555,67 |
241311,10 |
209614,58 |
Нерезиденти |
2 246,31 |
4 431,69 |
11 971,68 |
24 826,23 |
26474,29 |
29 264,70 |
|
|
|
|
|
|
|
Усього |
156077,99 |
268282,66 |
485 65,61 |
788556,30 |
770349,26 |
788564,42 |
Співвідношення кредитів, наданих резидентам і нерезидентам банківською системою України, можна прослідкувати на рис. 8.5.
млн.грн.
Рис. 8.5. Співвідношення кредитів, наданих резидентам і нерезидентам банківською системою України
З 01.01.2005 по 01.01.08 спостерігалося швидке зростання наданих кредитів, за цей період вони зросли приблизно в 5 разів. Потім прослідковується падіння на 3% у 2009 році, що пояснюється наслідками світової фінансової кризи, а потім знову зростання на 2%. За розглянутий період кредити резидентам перевищували кредити, надані нерезидентам, практично у 2,6 раза.
Структуру кредитів, наданих резидентам, можна побачити в табл. 8.6.
Таблиця 8.6
Роки |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Резиденти |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
Депозитні корпорації |
6,77 |
7,05 |
9,92 |
3,89 |
2,77 |
3,49 |
Центральний банк |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Інші фінансові корпорації (ІФК) |
1,08 |
1,02 |
1,25 |
1,28 |
1,88 |
1,77 |
Центральний Уряд |
0 |
0 |
0 |
0 |
0,77 |
1,16 |
Нефінансові корпорації |
68,96 |
60,83 |
54,97 |
58,09 |
62,14 |
65,98 |
Інші сектори-резиденти |
23,19 |
31,1 |
33,86 |
36,74 |
32,44 |
27,6 |
Аналізуючи структуру кредитів наданих резидентам у 2005-2010 роки можливо зробити наступні висновки:
структура практично не змінилась;
переважну більшість кредитів отримують не фінансові корпорації (65-68%);
на 3% збільшилась частка депозитних корпорацій.
Кредити нефінансовим корпораціям по секторах економіки з 2005 по 2010 роки представлено у таблиці 8.7.
Таблиця 8.7
Кредити нефінансовим корпораціям по секторах економіки з 2005 по 2010 роки.
Роки |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Сільське госпо-дарство, мислив-ство та лісове господарство |
8 100,76 |
16 340,84 |
16 340,84 |
28 812,19 |
26 025,83 |
26 545,15 |
Рибальство, рибництво |
147,45 |
314,60 |
314,60 |
419,63 |
327,47 |
307,28 |
Продовж. табл.. 8.7 |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Добувна промисловість |
2 869,88 |
5 630,49 |
5 630,49 |
7 683,56 |
9 606,95 |
12 883,17 |
Переробна промисловість |
30 551,96 |
64 709,46 |
64 709,46 |
106 028,99 |
104 951,01 |
121 525,56 |
Виробництво та розподілен-ня електро-енергії, газу та води |
2 434,06 |
6 067,68 |
6 067,68 |
8 629,59 |
9 273,14 |
12 702,40 |
Будівництво |
5 892,19 |
21 177,80 |
21 177,80 |
39 274,22 |
41 677,66 |
43 158,17 |
Торгівля; ремонт автомобілів, по-бутових виро-бів та пред-метів особис-того вжитку |
42 608,28 |
99 652,82 |
99 652,82 |
155 818,27 |
165 678,42 |
174 452,31 |
Діяльність го-телів та ресто-ранів |
677,67 |
2 231,05 |
2 231,05 |
4 167,96 |
4 397,21 |
4 900,68 |
Транспорт |
4 312,23 |
10 536,56 |
10 536,56 |
15 990,29 |
16 006,98 |
20 944,30 |
Операції з неру-хомістю, зда-вання під найм та послуги юри-дичним особам |
6 326,77 |
28 710,95 |
28 710,95 |
69 260,05 |
77 848,36 |
77 490,32 |
Освіта |
88,15 |
162,28 |
162,28 |
443,83 |
215,87 |
158,14 |
Охорона здо-ров’я та соці-альна допомога |
756,47 |
1 742,14 |
1 742,14 |
2 545,34 |
1 494,85 |
1 456,66 |
Колективні, громадські та особисті послуги |
1 312,15 |
3 204,61 |
3 204,61 |
4 590,83 |
4 710,94 |
4 436,46 |
За період, що розглядається у роботі, індекс зміни кредитів по галузях наведено у таблиці 8.8.
Таблиця 8.8
Індекс зміни кредитів по галузях
Галузь |
Індекс |
1 |
2 |
1. Сільське господарство, мисливство та лісове господарство |
3,2 раза |
2. Рибальство, рибництво |
2,0 раза |
3. Добувна промисловість |
4,5 раза |
4. Переробна промисловість |
4,0 раза |
5. Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води |
5,2 раза |
6. Будівництво |
7,3 раза |
Продовж. табл. 8.8 |
|
1 |
2 |
7. Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку |
4,1 раза |
8. Діяльність готелів та ресторанів |
7,2 разів |
9. Транспорт |
4,9 раза |
10. Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам |
12 разів |
11. Освіта |
1,8 раза |
12. Охорона здоров’я та соціальна допомога |
1,9 раза |
13. Колективні, громадські та особисті послуги |
3,4 раза |
Аналізуючи наведені дані можна стверджувати, що більшу частину кредитів (в абсолютному вимірі), наданих банківською системою України, отримали такі галузі як:
- торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (7);
- переробна промисловість (4);
- операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам (10).
Таке положення пояснюється тим, що 1 і 10 галузі не потребують великих вкладень, а попит і можливості прибутків великі. Слід зазначити, що галузі працюють з готівкою і мають можливості до приховування прибутків. Великі кредити в переробну промисловість (10) пояснюються роллю металургійного комплексу в Україні. Тим більше, що всі металургійні підприємства відносяться до ПФГ, до складу яких входять провідні українські банки. В галузі, що відносяться до економіки знань (освіта, охорона здоров’я) банківська система України надавала кредити неохоче. Слід зазначити, що індекс зростання кредитів у ці галузі з 2005 по 2010 роки був також мінімальним по відношенню до інших. Так індекс зміни величини кредитів в освіту – 1,8 раза, а в охорону здоров’я – 1,9 раза, що є мінімальним серед інших 13 галузей. Лідерами в індексах зміни величини кредитів є такі галузі як: операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам (12 разів), будівництво(7,3 раза) і діяльність готелів і ресторанів(7,2 раза). Це пояснюється тим, що освіта і охорона здоров’я не є пріоритетами для України і потребують великих кредитів, віддача від яких є проблемою.
Стосовно галузей-лідерів (з індексів зміни величини кредитів), то це пояснюється спекулятивним попитом на послуги цих галузей і можливістю отримування готівки. Ціни на квартири в Україні перевищують європейські ціни, хоч якість надання цих послуг непорівнювана з країнами світу. Причому слід наголосити, що навіть у період світової кризи, за відсутності попиту на житло, ціни на квартири залишаються на докризовому рівні.
Кредитна політика банківської системи України повинна сприяти її економічному і соціальному розвитку. В якості основного показника що характеризує економічний розвиток України, взято валовий внутрішній продукт (таблиця 8.9).
Таблиця 8.9
ВВП, доходи і видатки зведеного бюджету України
Показники |
Рік |
||||||
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
|
ВВП, млрд. грн. |
267,3 |
345,1 |
441,5 |
544,2 |
720,7 |
948,1 |
914,7 |
Доходи зве-деного бюд-жету, млрд. грн. |
75,3 |
91,5 |
134,2 |
171,8 |
219,9 |
297,9 |
273 |
Відсоток до ВВП, % |
28,2 |
26,5 |
30,4 |
31,6 |
30,5 |
31,4 |
29,8 |
Видатки зве-деного бюд-жету, млрд. грн. |
75,4 |
101,4 |
141,7 |
175,3 |
226,1 |
309,2 |
307,4 |
Відсоток до ВВП, % |
28,2 |
29,4 |
32,1 |
32,2 |
31,4 |
32,6 |
33,6 |
Для побудови залежності ВВП від кредитів банківської системи, наданих галузям економіки України (економіко-статистичної моделі (ЕСМ)), було застосовано кореляційно-регресійний аналіз.
Для побудови ЕСМ були зібрані попередні статистичні дані взаємозалежних показників. Їх джерелом були статистичні збірники держстату, статистична інформація, наведена на сайтах МФУ і НБУ [92]. Було зібрано статистичну динаміку взаємозалежних показників з 2006 по 2010 рік. Чим більше динамічний ряд, тим точніша ЕСМ (потрібно зібрати дані не менш ніж за п’ять років). Зібрані дані розташовані у таблиці 8.10 .
Таблиця 8.10