Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
виробнича інфраструктура (Восстановлен).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
160 Кб
Скачать
☆

2.3. Ефективність використання об’єктів виробничої інфраструктури підприємства

Розрахуємо економічну ефективність використання, наведених у підпункті 2.2, об’єктів виробничої інфраструктури.

Ремонтне господарство. Планово-попереджувальний ремонт передбачено на I і IV квартали 2012 року, коли завантаженість роботи машин найменша.

Таблиця 2.6

Розрахунок витрат на планово-попереджувальний ремонт і технічне обслуговування автотранспорту

Статті витрат

Сума, тис. грн.

На планово-попереджувальний ремонт (1 машина)

Запасні частини та витратні матеріали

4,0

Витрати на електроенергію

2,0

З / плата ремонтних працівників

10,0

Разом

16,0

Технічне обслуговування автотранспорту (1 машина)

Запасні частини та витратні матеріали

1,0

Витрати на електроенергію

0,5

З / плата ремонтних працівників

2,0

Разом

3,5

Отже, проаналізувавши табл. 2.6, можна зробити висновок про те, що у 2011 р. ТОВ “Міжлісся” витратило на планово-попереджувальний ремонт 16 тис. грн., а на технічне обслуговування автотранспорту 3,5 тис. грн.

Розрахуємо доходи, прибуток і рентабельність послуг ремонтного господарства ТОВ “Міжлісся”, дані занесемо у табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Розрахунок доходів, прибутку і рентабельності послуг

Найменування показника

Дані

План виробництва, т

12000

Повна собівартість, тис. грн.

0,07

Вартість перевезення, тис. грн.

0,1

Дохід, тис. грн.

1200,0

Маржинальний дохід, тис. грн.

648,0

Балансовий прибуток, тис. грн.

360,0

Чистий прибуток, тис. грн.

273,0

Рентабельність,%

22

Отже, аналізуючи дані табл. 2.7, можна сказати, що у 2011 р. ремонтне господарство отримало дохід, який становить 1200 тис. грн., при цьому собівартість становила 0,07 тис. грн.

На ТОВ “Міжлісся” діє змішана система організації ремонтного обслуговування, тобто ремонти виконуються як господарським, так і підрядним способом інших підприємств. Тому спочатку варто проаналізувати обсяги ремонтного обслуговування з точки зору участі різних виконавців в ремонтних роботах.

Об’єм робіт, які виконують персонал підрядних підприємств майже в 5 разів більше, ніж той, якій виконують ремонтні служби підриємства. Це пов’язано з тим, що немає коштів на утримання великої ремонтної бази при ТОВ “Міжлісся”, яка б виконувала всі неохідні ремонти. Проте з роками питома вага останніх зростає до 19,2% в 2011р. від загальних обсягів ремонтів.

Варто також відмітити, що майже 93% всі капітальних ремонтів виконують саме підрядні організації, в той час, як обсяг їх діяльності по поточних ремонтах складає лише 70%. Це пов’язано з тим, що капітальні ремонти потребують більш кваліфікаційного складу персоналу, ніж поточні ремонти.

Питома вага робочого часу, що припадає на ремонт обладнання в середньому складає біля 5% від загального фонду робочого часу , також значну частку цього фонду становить час, протягом якого частина обладнання знаходиться в резерві.

В 2010 році зменшились обсяги ремонтів транспортних засобів на 2,4% (на 1,05 тис.грн).

Проте зовсім іншу картину спостерігаємо в 2011 році. Обсяг ремонтних робіт по всіх видах ОФ зростає. Зміна загальної вартості ремонтів складає 159,6% порівняно з 2010 і 137,6% порівняно з базовим 2009 роком. Особливо відчутно зріс обсяг ремонтів по транспортних засобах, ремонтом яких займається механічна майстерня. Також зросли обсяги ремонтів по силових машинах і обладнанню - на 26,2% порівняно з 2010 роком, по будівлях і спорудах - на 30,91%.

Отже, ТОВ “Міжлісся” необхідно провести роботи по покращенню ремонтного обслуговування. Для зменшення числа ремонтів необхідно забезпечити кращий догляд за обладнанням, дотримуватись вимог по екплуатації, застосовувати профілактичні заходи. Крім того, збільшення ремонтних робіт проходило через те, що обладнання поступово зношується, а через недостатність коштів підприємство замість закупки нового примушене проводити ремонт наявного обладнання.

Транспортне господарство. При аналізі вантажоперевезень на підприємстві можна виділити 2 основні вантажопотоки:

  1. Вантажопотік "склад підприємства - робоче місце";

  2. Вантажопотік "постачальник - склад підприємства".

Розрахунки показали, що підприємству в 2009 році необхідно було 3,1 одиниць техніки для перевезення вантажів вантажопотоком, в 2010 - 2,83 та в 2011 - 2,54. На підприємстві для обслуговування використовується 7 транспортних засобів, тобто підприємство повністю забезпечене автотранспортом для перевезення вантажів.

Загалом 2009 році було перевезено 218 т вантажу, в 2010 - 196,2 т, а в 2012 - 187 т.

Найбільший спад вантажоперевезень спостерігається в складовій вантажопотоку "Рівне - склад підприємства", де падіння обсягів вантажоперевезень спадає кожного року більш ніж на 27%.

Найбільший обсяг вантажів перевозиться по маршруту "Івано-Франківськ - склад підприємства" та по маршруту "Львів - склад підприємства".

При перевезенні вантажів за вантажопотоком "склад підприємства - робоче місце" використовується променева доцентрова одностороння система вантажоперевезень.

Складське господарство. Далі розрахуємо основні параметри складу ТОВ “Міжлісся”. Загальна площа складу, рівна 1553 м 2, яка як вже відомо, включає:

- Корисну площу, тобто площа, призначену для зберігання - S підлогу;

- Площа приймальних і відвантажувальних майданчиків, включаючи площу вантажно-розвантажувальних рамп - S пр = 340,69 м 2;

- Службову площу, зайняту конторськими та іншими приміщеннями, S сл = 56,8 м 2;

- Допоміжну площу, зайняту проїздами і проходами, - S доп = 150,3 м 2.

Таким чином, загальна площа визначається за формулою:

S заг = S підлогу + S пр + S сл + S доп. (2.1)

Для того, щоб визначити корисну площу, можна скористатися наступною формулою:

S підлогу = Q / σ = 40 / 0,039 = 1005,2 м 2

Важливо відзначити, що кількість продукції, яку необхідно розмістити на складі, враховувалася відповідно до максимальної виробничої потужності основних фондів підприємства. Крім того, необхідно відмітити незначний рівень навантаження на 1 м 2.

Крім того, корисну площу можна розрахувати по першій формулі, маючи дані про загальну площу та інших її складових:

S підлогу = S заг - S пр - S сл - S доп = 1553-340,7-56,8-150,3 = 1005,2 м 2

Тепер розрахуємо основні показники ефективності функціонування складу:

  1. Вантажообіг складу (т):

Г = Т о / З c р = 486983/19913 = 24,45 т

  1. Собівартість складської переробки (руб. на 1 т вантажу):

С = Р е / Г = 54396,6 / 24,45 = 2224,81

  1. Коефіцієнт використання складської площі:

а = S підлога / S заг = 1005,2 / 1553 = 0,65

  1. Оборот складу:

ПО = Т / t xp сер = 30 / 3,8 = 7,89

При тому, що:

t xp ср = Σt * q / ΣQ = (97396,6 * 4 +243491,5 * 3 +146094,9 * 5) / 486983 = 3,8

  1. Оборотність складу - величина, зворотна тривалості обороту:

К о = О / Т * Q заг = 486983/30 * 62433,7 = 0,26

Щодо оцінки раціональності організації складського господарства на ТОВ “Міжлісся” можна сказати про певні успіхи даної організації. ТОВ “Міжлісся” використовує всі можливі способи раціоналізації складського господарства. У відношенні ведення обліку без використання сучасного програмного забезпечення та можливостей ПК можна сказати наступне. На мій погляд, в даному випадку складське приміщення та асортимент продукції не настільки великі, щоб витрачати зайві кошти на покупку, освоєння і впровадження різного програмного забезпечення. Управління складом при існуючих обсягах вантажообігу і асортименту продукції досить упевнено ведеться і існуючим методом. Однак, цілком можливо, що рано чи пізно при розширенні виробництва підприємству доведеться вдосконалити систему організації складського господарства, запровадивши використання різних програмних систем.

Однак, все сказане не виправдовує відсутність графічної схеми складу, змодельованої в спеціальній програмі. Це є необхідністю для підтримки порядку і раціональності переміщення по складу.

Однією з характеристик раціональної організації робіт на складі є наявність номенклатури-цінника матеріалів, списку посадових осіб, яким надано право дозволяти відпустку продукції і зразків їх підписів, графіка відпуску матеріалів, посадових інструкцій та форм облікової документації. У процесі вивантаження і приймання продукції недопускається зайве їх накопичення в місцях прийому і не допускається кількісних і якісних втрат. Майданчики для розвантаження і приймання продукції оснащені приладами для визначення фактичної кількості та контролю якості матеріалів, інструментом для розкриття тари та упаковки. Крім того, продукція на складі згрупована з урахуванням об'ємно-вагових характеристик і фізико-хімічних властивостей. Ця робота виконується з метою утворення груп продукції приблизно однакових за вказаними параметрами. Для зберігання кожної групи продукції виділяється окрема ділянка в зоні зберігання, оснащений відповідним устаткуванням для складування та зберігання. Це є ще однією ознакою раціональності організації складського господарства на даному підприємстві.

Крім того, важливо зробити ще одне маленьке зауваження з приводу розміщення продукції на складі. Існує можливість застосування методу Парето, який дозволяє мінімізувати кількість пересувань за допомогою розділення всього асортименту на групи, які швидко обертаються і вимагають великої кількості переміщень, і групи, до яких звертаються досить рідко.

У даному випадку важливо для правильного розташування враховувати динаміку попиту на ту чи іншу продукцію, або хоча б, проаналізувати зміну темпів зростання різних видів товарної номенклатури з метою виділення найбільш затребуваних груп і груп, які рідко реалізуються. На аналізованому нами підприємстві цей принцип не враховується, хоча він міг би зробити складське господарство ще менш витратним і більш раціонально організованим.

На майбутнє можна порадити ТОВ “Міжлісся” орієнтацію розвитку на механізацію та автоматизацію складських робіт, як базове напрям удосконалення організації робіт, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей і передачею їх у виробництво. Прикладом на майбутнє в даному випадку може стати система організації складського господарства за принципом вертикально-замкнутих (люлечних) складів з програмним управлінням, які займають малі виробничі площі, але мають досить велику ємність за рахунок вертикального розташування та високий рівень автоматизації. Організації буде потрібно чимало коштів і часу, для того, щоб перебудуватися на нову систему управління складом, але це окупить себе надалі, знизивши в кілька разів витрати на утримання складського господарства.

РОЗДІЛ 3.

ПОКРАЩЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧОЮ ІНФРАСТРУКТУРОЮ ПІДПРИЄМСТВА