3.3 Розрахунок економічної ефективності

Хвороби сільськогосподарських тварин завдають господарству не тільки прямі збитки, пов’язані із скороченням їх продуктивності, але й порушують організацію праці і тим самим знижують його виробничу здатність. Економічний збиток, спричинений господарству диспепсією телят, складається із збитків від загибелі, зниження продуктивності тварин, внаслідок їх захворювання і витрат на лікарські засоби.

1. Збиток від загибелі тварин:

З₁ = М х Ж х Ц – В_ф,

де М – кількість загиблих тварин, гол.

Ж – середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

В_ф – виручка від реалізації трупної сировини, грн.

I група З₁ = 0 грн.

II група З₁ = 1 х 27 х15 х – 0 = 405грн.

2. Збиток від зниження продуктивності тварин, внаслідок їх захворювання:

З₂ = М х (В_з – В_хв) х Т х Ц,

де М – кількість захворілих тварин, гол.

В_з і В_хв – середньодобова кількість продукції одержана відповідно від

здорових та хворих тварин в розрахунку на 1 голову, кг;

Т – тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (під

час перебігу хвороби), дні;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

I група З₂ = 5 х (0,7 - 0,4) х 5 х15 = 112,5 грн.

II група З₂ = 5 х (0,7 - 0,4) х 7 х 15 = 157,5 грн.

3. Вартість приплоду при народженні встановлюють за вартістю основної продукції, одержаної за рахунок кормів, затрачених на утворення приплоду:

Вт = 0,88 х Ц

0,88 – приріст живої маси м̕ясної худоби (ц), який можна одержати за рахунок кормів, витрачених на формування однієї голови приплоду.

Ц – ціна одиниці продукції, грн.

Вт = 0,88 х 15 = 13,2 грн.

3. Збиток від втрати племінної цінності тварин.

З₃ = Мв х (Цп – Цв), де

Мв – кількість тварин, що втратили племінну цінність, гол;

Цп і Цв – середня ціна реалізації, відповідно племінних та тих, що втратили племінну цінність тварин, грн;

I група З₃ = 5 х (15 – 10) = 25 грн.

II група З_{3 =} 4 х (15 – 10) = 20 грн.

3. Зальна сума економічного збитку, обумовленого захворюванням телят, визначається як сума всіх збитків.

З = З₁ + З₂ + З₃

I група З = 0 + 112,5 + 25 = 137,5 грн.

II група З = 405 + 157,5 + 20 = 582,5 грн.

3. Питома величина економічного збитку (Кзб) - грошове вираження збитку на одну захворілу (загиблу, вимушено забиту, знищену, наявну) тварину. Вона визначається шляхом ділення загальної суми збитків на кількість захворілих тварин за формулою:

Кзб = 3 : Мз, де

3 - загальна сума економічного збитку, грн.,

Мз - кількість захворілих тварин.

I група Кзб = 137,5 : 5 = 27,5 грн.

II група Кзб = 582,5 : 5 = 116,5 грн.

3. Економічний збиток, попереджений у господарстві внаслідок проведення лікувальних заходів:

П_з = М_л х Ж х Ц – З,

де М_л – кількість тварин, яких лікували, гол.

Ж – середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц – закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З – фактичний економічний збиток у господарстві, грн.

I група П_з = 5 х 28 х 5 – 37,5 = 662,5 грн.

II група П_з = 5 х 27 х 5 – 187,5 = 487,5 грн.

Витрати на ветеринарні заходи (В_в) поділяються на прямі і непрямі і складаються із трудових та матеріальних ресурсів у грошовому виразі, потрібних для здійснення відповідних протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних, зоогігієнічних, організаційно-господарських та інших заходів.

Вартість препаратів, що використовували для лікування 1 (дослідної) групи склала 137,5 грн., оплата праці ветеринарних спеціалістів склала 20 грн. Загальна сума витрат на ветеринарні заходи для 1 групи дорівнює 157,5 грн. Для другої (контрольної) групи відповідно 582,5 + 42,50 = 625 грн.

5. Питома величина витрат на ветеринарні заходи (Кв) - грошові витрати на одну захворілу або оброблену тварину. Вона визначається шляхом ділення загальної суми витрат на кількість захворілих або оброблених тварин за формулою:

Кв = Вв : Мз, де

Вв - загальна сума витрат на ветеринарні заходи, грн.;

Мз - кількість захворілих або оброблених тварин.

I група Кв = 157,5 : 5 = 31,5 грн.

II група Кв = 625 : 5 = 125 грн.

6. Коефіцієнт захворюваності (Кз) - це відношення кількості захворілих тварин до загальної кількості сприйнятливого поголів'я певного виду і вікової групи неблагополучного господарства (регіону) за період, що вивчається.

Кз =Мз : Мс,

де Мз - кількість захворілих тварин;

Мс - загальна кількість сприйнятливих тварин (певного віку і виду);

Кз = 10 : 10 = 1

7. Коефіцієнт летальності (смертності) ( Кл) - відношення кількості загиблих тварин певного виду і віку за період, що вивчається до кількості захворілих:

Кл = Мп : Мз,

де Мп - кількість загиблих тварин;

Мз - кількість захворілих тварин (певного віку і виду).

Кл = 1 : 10 =0,1

3. Попереджені економічні збитки в результаті профілактики і ліквідації хвороб тварин в окремому господарстві (Пзі), обчислюють за формулою

Пзі =Мс х Кзі х Кзб - З, де

Мс - загальне поголів'я сприйнятливих тварин, гол.;

Кзі - коефіцієнт потенційного (можливого) захворювання;

Кзб - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.; З - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

I група Пзі = 10 х 1 х 27,5 - 137,5 = 137,5

II група Пзі = 10 х 1 х 116,5– 582,5 = 582,5

3. Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення лікувальних заходів:

Е_е = П_зі – В_в,

де П_зі – попереджений економічний збиток, грн.;

В_в – витрати на ветеринарні заходи, грн.

I група Е_е = 137,5 – 157,5 = -20 грн.

II група Е_е = 582,5– 625 = -42,5 грн.

10. Економічний ефект від проведення лікувальних заходів на одну гривню витрат:

Е_грн. = Ее : Вв

I група Е_грн. = 20 : 157,5 = 0,12 грн.

II група Е_грн. = 42,5 : 625 = 0,07 грн.

Таким чином , економічний ефект від проведених лікувальних заходів на одну гривню витрат для I групи склав 0,12 грн., а для I I групи 0,07 грн.

Отже ,доцільніше використовувати для лікування такий препарат ,як «Профжектел – 1».

Висновки і пропозиції господарству

1. Головними причинами виникнення диспепсії у СВК ім. Ватутіна" є:

• незбалансований раціон сухостійних корів за поживними речовинами;

• порушення умов утримання тільних корів і нетелей;

• недотримання ветеринарно-зоотехнічних правил по підготовці і проведенню отелів;

• порушення строків випоювання молозива новонародженим телятам;

• поширення у господарстві гінекологічної патології;

• відсутність цілеспрямованої специфічної профілактики шлунково-кишкових хвороб.

2. При клінічному дослідженні хворих телят були виявлені дві форми прояву диспепсії: проста і токсична.

Рекомендовані заходи профілактики при диспепсії телят СВК ім. Ватутіна:

• застосування дієтичного режиму і дієтотерапії з урахуванням віку тварини;

• звільнення травного каналу від не перетравних продуктів розпаду молозива та корму за допомогою зонду чи очищувальних клізм;

• застосування регідратаційної терапії для ліквідації зневоднення;

• нормалізація секреторних і мікробіологічних процесів у травному каналі;

• для пригнічення розвитку в травному каналі патогенної і умовно патогенної мікрофлори призначають етіотропну терапію шляхом застосування специфічних засобів терапії та атимікробних препаратів;

• застосування антитоксичної терапії;

• активація захисних сил організму хворих тварин;

• створення оптимальних гігієнічних умов утримання і годівлі хворих тварин.

Економічний ефект від проведення лікувально-профілактичних заходів на 1 грн. витрат склав 5,9 грн. для 1 групи і 2,9 грн. для другої.

Таким чином, більшого економічного ефекту було досягнуто при застосуванні „Ветасептол” для лікування телят 1 групи.

Список використаної літератури

1.Авраменко Н.В., Козій Н.В. Лікарські рослини у ветеринарній медицині // Тваринництво України. – 2003. - №6. – С.21.

2.Алиев А. А. Семенютин В. В. Новоев профилактике в лечении диспепсии телят // Ветеринарная патология . – 2004. - № 3 . – С.104 – 105.

3.АнтоненкоП.П., Дембицька Л.В., Рибалко О.С. та ін. Профілактика шлунково-кишкових хвороб у телят із використанням фітоекстрактів // Наукові праці Полтавської ДАУ. – Т.2. Ветеринарні науки. – Полтава, 2002. – С.262 – 264.

4.Бондар В.О., Павленко О.І., Погурський І.Г., Левищенко Т.І. Принципи профілактики неспецифічних захворювань органів травлення у новонароджених телят // 1 конференція проф. - викл. складу 1 аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК: Тези доп. – К.: НАУ, 2002. – С.21-22.

5.Волков Г.К. Гигиена выращивания здорового молодняка // Ветеринария. – 2003. - №1. – С.3 - 6.

6.Грищенко В.А., Береза В.І., Якимчук О.М., Цвіліховський М.І. Біологічна ефективність мінерального препарату при шлунково-кишковій патології новонароджених телят // 1 конференція проф.– викл. складу 1 аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК: Тези доп. – К.: НАУ, 2002. – С.30-31.

7.Грищенко В.А., Цвіліховський М.І., Щербань Л.В. Реабілітаційна терапія телят після перехворювання шлунково-кишковою патологією // 1 конференція проф.–викл. складу 1 аспірантів ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК: Тези доп. – К.: НАУ, 2002. – С.31 – 32.

8. Євтушенко А.Ф., Радіонов М.Т. Організація та економіка ветеринарної справи. – К.: Арістей, 2004. – 284с.

9.Злобин Г.В., Ефимова Г.Р., Резник В.И. и др. Эффективность анолита при диспепсии телят // Ветеринария. – 2003. - №1. – С.43-45.

10.Кондрахин И.П. Диспепсия новорожденных телят – успехи, проблемы // Ветеринария. – 2003. - №1. – С.39-43.

11.Кондрахін І., Кунська К. Вплив раціонів сухостійних корів на імунний статус новонароджених телят та їх стійкість до диспепсії // Ветеринарна медицина. – 2005. - № 5. – с. 14-15

12Левченко В.І. Регідратаційна терапія при діареях новонароджених телят // Здоровье животных и лекарства. – 2002. - №2. – С.6.

13.Манасян А.В., Петоян Г.Р., Шахбазян А.М. Активность ферментов пищеварительной системы у телят при диспепсии // Ветеринария. – 2003. - №7. – С.39-40.

14Мищенко В.А., Яременко Н.А., Павлов Д.К. Меры борьбы с диареями новорожденных телят // Ветеринария. – 2002. - №4. – С.16-19.

15.Проценко .О.О., Журавльов В.Д. Лікарські рослини в профілактиці та лікуваннні захворювань шлунково-кишкового тракту телят // Ветеринарна медицина України. – 2004. - № 6. – с. 33.

16.Внутрішні хвороби тварин / В.І. Шевченко, І.П. Кондрахін, В.В.Влізло та ін.; За ред. В.І. Шевченка. - Біла церква, 2001. – Ч.2. – 544с.

2