Тема 2.2. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва та шляхи підвищення її економічної ефективності

ВСТУП

РОЗДІЛ І. НАУКОВІ ОСНОВИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

1.1. Суть і особливості інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

1.2. Методика визначення інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

РОЗДІЛ ІІ. СТАН ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

2.1. Природноекономічна характеристика підприємства.

2.2. Динаміка рівня інтенсифікації та продуктивності сільськогосподарського виробництва.

2.3. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва.

РОЗДІЛ ІІІ. РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

3.1. Хімізація землеробства та тваринництва.

3.2. Комплексна механізація в рослинництві та тваринництві.

3.3. Вдосконалення розміщення та спеціалізації.

3.4. Впровадження інтенсивних технологій.

Методика написання окремих розділів та підрозділів.

У вступі коротко характеризується досягнутий рівень розвитку сільського господарства країни за минулий період, а також висвітлюються ті завдання, які стоять перед агропромисловим комплексом по розв’язанню продовольчої проблеми. Акцентується увага на тому, що інтенсифікація є головним резервом розвитку сільського господарства. Порушується питання необхідності підвищення ефективності виробництва і те, що це можливо здійснити лише через ефективне використання засобів інтенсифікації. Звертається увага на такий момент, як різноманітність природноекономічних умов виробництва.

В першому підрозділі першого розділу потрібно розкрити суть екстенсивного та інтенсивного шляхів розширеного відтворення в сільському господарстві. Тут дається огляд літературних джерел з питань інтенсифікації сільського господарства. При цьому слід показати своє відношення до опублікованих праць.

В другому підрозділі необхідно зупинитись на системі показників, які дають можливість всебічно проаналізувати інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва. Крім опису показників, потрібно висвітлити методику розрахунку, вказати, якими прийомами та методами досліджувався процес інтенсифікації.

При висвітлені другого підрозділу другого розділу варто дотримуватись такої послідовності: спочатку розглянути структуру посівних площ за два роки – базисний та досліджуваний. Далі в динаміці за досліджувані роки вивчити рівень сільськогосподарського виробництва. Всі показники, які його характеризують, розраховуються на підставі зведеного в середньому за 5 років.

Динаміку продуктивності виробництва потрібно ілюструвати в землеробстві врожайністю, а в тваринництві – зростанням поголів’я та його продуктивністю. Далі показати збільшення валової продукції (основних її видів) в натуральному виразі, а також у порівняних цінах (окремо землеробство, тваринництво і в цілому по сільському господарству). Проаналізувати рух товарної продукції за досліджувані роки і показати зміни в рівні товарності.

В цьому ж підрозділі показати вплив рівня інтенсивності та підвищення врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності тваринництва і зростання вартості валової продукції.

В третьому підрозділі потрібно виявити, як у процесі інтенсифікації змінюється економічна ефективність виробництва. При цьому необхідно показати, як зростає продуктивність праці в цілому по сільському господарству, його галузях, а також при виробництві основних видів рослинницької та тваринницької продукції.

Спочатку проаналізувати зміни продуктивності праці. Потім необхідно показати, як із зростанням рівня інтенсивності підвищується продуктивність праці, які фактори є найбільш впливовими в забезпеченні скорочення затрат живої праці на одиницю об’єкту інтенсифікації. При цьому варто порівняти показники економічної ефективності з однаковими за родючістю землями, але різними за рівнем інтенсивності виробництва.

При вивченні собівартості продукції виявляється ефективність сукупних затрат уречевленої та живої праці, які прикладаються до об’єкту інтенсифікації, і визначаємо, на скільки ці сукупні витрати окупаються створеною продукцією. Собівартість слід аналізувати по основним видам продукції рослинництва і тваринництва, в середньому по підприємству. Вивчається структура собівартості по видах продукції і виявляються найбільш значимі фактори у формуванні витрат виробництва. Порівнюються показники собівартості по видах продукції з середніми за 5 років.

Досліджуючи рентабельність виробництва, визначають прибуток, рівень рентабельності, вартість валової продукції на 1 грн. витрат виробництва та інші показники економічної ефективності. Названі показники обчислюють в цілому по підприємству та окремо по землеробству та тваринництву.

Для відображення кількісного впливу рівня інтенсивності на результати та економічну ефективність виробництва слід виконати кореляційно-регресійний аналіз з використанням ЕОМ. Це дасть змогу визначити ступінь впливу одного чи кількох факторів на той чи інший показник ефективності, оцінити величину та напрям зміни цього показника при зміні фактора. В свою чергу це дозволить науково обґрунтувати основні напрями інтенсифікації сільськогосподарського виробництв в цілому чи по окремих його галузях. Так, наприклад, необхідно дослідити залежність між виходом валової продукції (у) та якістю землі (в балах) (Х1), вартістю основних виробничих фондів (Х2), вартістю оборотних фондів (Х3), чисельністю працівників (Х4) (всі показники визначаються в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь). При встановленні форми залежності можна обмежитись побудовою лінійного (У= А1+А1Х1+А2Х2+А3Х3+А4Х4) та степеневого (У = А1*Х1а1*Х2а2*Х3а3*Х4а4) рівнянь. Визначення коефіцієнта кореляції (R) дає змогу оцінити ступінь залежності між результативним показником та факторами, що його зумовлюють, а коефіц3ієт множинної детермінації (D=R2) свідчить про те, яка доля результативного показника зумовлена впливом включених у модель факторів.

Аналогічні розрахунки слід провести в розрізі окремих галузей – рослинництва і тваринництва, маючи на увазі, що показники в рослинництві визначаються в розрахунку на 100 га ріллі, а в тваринництві – на 1 середньорічну умовну голову худоби.

Додаткові вкладення визначають як різницю в середньорічній вартості основних і оборотних фондів та витрат виробництва між рівнем цих показників у досліджуваному році до попереднього, а темпи їх зростання – у відсотках. Ефективність додаткових вкладень визначається збільшенням додаткової продукції на 1 грн. додаткових витрат виробництва.

Викладення третього розділу слід розпочати з показників розвитку сільського господарства. В першому підрозділі третього розділу потрібно вказати здійснення інтенсифікації в господарстві на перспективу. Для цього слід взяти конкретні дані про поставки добрив, про їх розподіл під сільськогосподарські культури. Особливу увагу слід приділити підвищенню ефективності використання добрив. Певне місце відвести засобам захисту рослин від хвороб та шкідників.

У тому ж плані висвітлюється хімізація тваринництва, зокрема її роль у ліквідації дефіциту протеїну.

При розкритті другого підрозділу необхідно показати досягнутий рівень механізації виробничих процесів у землеробстві та тваринництві. Окремо підкреслити роль раціонального використання наявної техніки у завершенні комплексної механізації виробництва. Зупинитись на перспективах розширення площ меліорованих земель, а також торкнутися питання подальшого поліпшення їх використання і підвищення ефективності виробництва продукції на них. Зробити порівняльні оцінки використання меліорованих і не меліорованих земель.

У третьому підрозділі охарактеризувати систему заходів по подальшому вдосконаленню розміщення спеціалізації виробництва.

У четвертому підрозділі доцільно висвітлити ефективність впровадження інтенсивних технологій на основі використання науково-технічного прогресу в сільському господарстві, зокрема таких, як нові сорти та гібриди сільськогосподарських культур, породи та помісі тварин тощо.

У висновках та пропозиціях слід чітко сформулювати найважливіші моменти, які випливають з проведеного в роботі аналізу. Висновки повинні супроводжуватись пропозиціями і рекомендаціями підприємству. При їх написанні слід використовувати окремі цифрові дані, які характеризувались або наводились як перспективні.

При виконанні курсових робіт на теми: „Інтенсифікація рослинництва та поліпшення її економічної ефективності” та „Інтенсифікація тваринництва та поліпшення її економічної ефективності” методичний підхід такий же самий. Проте по кожній галузі слід враховувати її особливості і відповідно до цього корегувати план та хід роботи.