2. Масштаб, структура і динаміка міжнародної торгівлі. Конкуренція на світових товарних ринках.

Починаючи з 2-ої половини ХХ ст. міжнародна торгівля за обсягом та динамікою розвивається надзвичайно високими темпами, зокрема світовий торгівельний оборот зростає більше ніж у 20 разів.

Період між 1950-1970рр. було досягнуто щорічне зростання світового експорту на 7 та більше %.

Після явного спаду приросту світового експорту на поч. 90-х рр. в останнє десятиліття він знову набуває високих, стійких темпів.

До стабільного зростання міжнародної торгівлі спричинили такі фактори:

• МПП та інтернаціоналізація виробництва;

• НТР, яка сприяла оновленню основного капіталу, створенню нових галузей та нових видів продукції;

• активна діяльність ТНК на світовому ринку;

• лібералізація міжнародної торгівлі;

• розвиток торгівельно-економічної інтеграції – усунення бар’єрів, формування спільних ринків, зон вільної торгівлі;

• (падіння імперії) здобуття політичної незалежності колишніми колоніальними країнами, виділення нових індустріальних країн, які орієнтуються на зовнішній ринок.

НТП призвів до істотних зрушень у товарній структурі міжнародної торгівлі, а саме:

• збільшилась частка готових виробів та технологій та істотно скоротилась питома вага продовольства і сировини (крім палива)

Якщо в 50-х рр. ХХ ст. частка сировини = частці готової продукції, то сьогодні вона становить приблизно 30%, з яких 25% - це паливо, відповідно частка готової продукції зростає від 50-70%.

Близько третини – це торгівля машинами та обладнанням.

Суттєві зниження частки сировини в міжнародній торгівлі пояснюється такими факторами:

1. розширення виробництва синтетичних матеріалів (розвиток хімічної промисловості);

2. перехід на ресурсно-ощадливі технології;

3. впровадження прогресивних методів обробки первинних матеріалів.

Конкурентоспроможність країни на світовому ринку визначається як здатність країни створювати більше благ ніж її суперники.

В основі світової класифікації країн за конкурентоспроможністю лежить 388 критеріїв:

• дохід на дужу населення;

• рівень інфляції;

• зовнішньо-торгівельний баланс;

• розвиненість засобів комунікації та ін.

Особливості світової динаміки сучасного ринку:

• структура і напрями зовнішньої торгівлі окремих країн розвиваються під впливом зміни конкурентоспроможності їхніх товарів на світовому ринку;

• нерівність розвитку зовнішньої торгівлі окремих країн і всього світового товарообігу;

• помітною в світі є діяльність ТНК, конкуренція яких багато в чому визначає конкурентоспроможність держав;

• створення і розбудова міжнародних органів з питань регулювання міжнародної торгівлі.

1. Теорії міжнародної торгівлі. Теорія меркантилізму

Теорія меркантилізму – це теорія, яка вважає джерелом націй торгівлю. Їх погляди домінували 16-17 ст. і ґрунтувались на твердженні: багатство націй визначається обсягом дорогоцінних металів, якими володіє держава, а їх джерело це зовнішня торгівля з позитивним сальдо.

Ця теорія ґрунтувалась на існуванні сильної держави і широкому регулюванні економічної діяльності. Нація може бути заможною лише за умови якщо обсяг експорту > обсягу імпорту.

Засновники теорії: Томас Манн, Чарльз Дейвінтон, Вільям Петті.

Дана теорія обґрунтувала роль товару та необхідність виходу економік національних держав на світові ринки.

Припущення:

1. багатства світу обмежені;

2. багатства світу величина постійна;

3. зовнішня торгівля – це лише перерозподіл багатства;

4. виграш від торгівлі однієї країни відбувається за рахунок програшу іншої;

5. праця є єдиним фактором виробництва;

6. економіки країн функціонують в умовах повної незайнятості;

Основні положення даної теорії базуються на припущеннях:

експорт > імпорт;

необхідність протекціонізму політики;