Порядок виконання роботи.
2.1. Створити файл Microsoft Excel.
2.2. Скопіювати вихідні дані та скорегувати їх на власний номер за журналом.
2.3. Сформувати таблицю призначень та обмеження для експертних груп та підприємств.
2.3.1. Формуємо таблицю призначень (табл. 2).
Таблиця 2
Призначення |
Підприємства |
|||||||||
Експертні групи |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Г |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Д |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Е |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Є |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ж |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Формалізуємо обмеження для експертних груп та підприємств (доповнюємо таблицю 2):
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Призначення |
Підприємства |
|
|
|
|||||||||
Експертні групи |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
≤ |
1 |
Б |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
≤ |
1 |
В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
≤ |
1 |
Г |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
≤ |
1 |
Д |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
≤ |
1 |
Е |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
≤ |
1 |
Є |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
≤ |
1 |
Ж |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
≤ |
1 |
З |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
≤ |
1 |
І |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
≤ |
1 |
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
≥ |
≥ |
≥ |
≥ |
≥ |
≥ |
≥ |
≥ |
≥ |
≥ |
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
Пояснення: Оскільки у наявності є 10 експертних груп (пропозиція) і 10 підприємств (попит), модель збалансована. Обмеження моделі повинні вказувати на те, що відправитися може лише одна експертна група кожного виду (обмеження ≤ 1), а також, як мінімум одна експертна група повинна прибути на кожне з підприємств (обмеження ≥1).
Сформувати таблицю загальних витрат (табл. 3)
Таблиця 3
Загальні витрати
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Всього |
А |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Б |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
В |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Г |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Д |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Е |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Є |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Ж |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
З |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
І |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Всього |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Для визначення загальних витрат використовуємо наступну формулу:
,
де
-
загальні витрати на відрядження і-ї
експертної групи на j-те
підприємство;
- витрати на відрядження і-ї експертної групи на j-те підприємство;
- призначення
відрядження і-ї
експертної групи на j-те
підприємство (0 або 1).
Використовуючи Надстройку Microsoft Excel «Пошук рішення» знайти мінімальний обсяг загальних витрат, прийнявши цільовою комірку загальних витрат, змінюючи комірки призначень і додавши визначені раніше обмеження.
Визначити мінімальні витрати та розподіл експертних груп по підприємствах для 9 підприємств (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9) і 10 експертних груп (А, Б, В, Г, Д, Е, Є, Ж, З, І). Для цього, для оновлених вихідних даних повторити пп.3.3-3.5.
Визначити мінімальні витрати та розподіл експертних груп по підприємствах для 10 підприємств (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10) і 9 експертних груп (Б, В, Г, Д, Е, Є, Ж, З, І).
2.7.1. Для оновлених вихідних даних повторити пп.3.3-3.5.
2.7.2. Ввести дані про фіктивну експертну групу (витрати на відрядження фіктивної експертної групи дорівнюватимуть нулю) і для оновлених вихідних даних повторити пп.3.3-3.5.
2.8. За отриманими результатами зробити висновки.