- •Тема 1.Електростатика.
- •5.Робота електростатичного поля при переміщенні заряду. Потенціал. Робота при переміщенні заряду в електростатичному полі. Потенціал електричного поля. Напруженість як градієнт потенціалу
- •6.Різниця потенціалів. Зв’язок між напруженістю електричного поля та різницею потенціалів (напругою).
- •8.Конденсатори. З’єднання конденсаторів.
- •І. Плоский конденсатор.
- •Іі. Циліндричний конденсатор.
- •Ііі. Сферичний конденсатор.
- •Тема2.Постійний електричний струм.
- •Паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Послідовне з’єднання конденсаторів.
- •3.Електричний струм у газах. Властивості газового розряду. Фізичні основи дії газорозрядних приладів. Струм в газах
- •5. Електричний струм у напівпровідниках. Власна та домішкова провідності напівпровідників. Власна провідність напівпровідників
- •§142. Домішкова провідність напівпровідників
- •Тема 4. Магнітостатика
- •1..Закон Ампера. Фізичні основи роботи електричних машин, електромагнітних реле та електровимірювальних приладів. Закон Ампера
- •Тема 5.Електромагнітна індукція. Магнітні властивості речовини.
- •5.Явище самоіндукції. Індуктивність контура. Явище самоіндукції. Індуктивність
- •7. Взаємна індукція. Явище взаємної індукції. Взаємна індуктивність
- •8. Енергія магнітного поля. . Енергія магнітного поля
- •Тема 6. Основи теорії Максвелла для електромагнітного поля.
- •2.Рівняння Максвела в інтегральній та диференціальній формах. Рівняння Максвелла для електромагнітного поля
- •Тема 7. Електромагнітні коливання і хвилі.
- •1.Загальні відомості про коливальні процеси.2. Гармонічні коливання. Рівняння гармонічного коливання гармонічних коливань
- •§14. Пружинний, математичний і фізичний маятники
- •3..Рівняння затухаючого коливання. Диференціальне рівняння згасаючих коливань і його розв’язання
§14. Пружинний, математичний і фізичний маятники
Пружинний
маятник – це тіло масою
,
яке підвішене на невагомій абсолютно
пружній пружині і здійснює гарм
онічні
коливання під дією пружної сили
,
де
– коефіцієнт пружності, який у випадку
пружини називається жорсткістю (рис. 25).
На тіло діє і сила тяжіння
.
Запишемо основне рівняння динаміки для цього випадку:
,
д
е
- статична деформація пружини під дією
сила тяжіння mg.
Позначимо
і, враховуючи, що
,
бо
не залежить від часу, знайдемо рівняння
руху тіла:
,
.
де
.
Отже, пружинний маятник здійснює вільні гармонічні коливання за законом
з власною циклічною частотою
і періодом
.
Період коливань Т не залежить від амплітуди А.
Ця формула справедлива для пружних коливань в межах, в яких виконується закон Гука, та коли маса пружини мала порівняно з масою тіла.
Потенціальна енергія пружинного маятника дорівнює:
,
а кінетична:
.
Математичним маятником називається матеріальна точка, яка підвішена на невагомій і нерозтяжній нитці. На практиці математичним маятником можна вважати важке тіло, яке підвішене на легенькій нитці, довжина якої набагато більша, ніж розміри тіла (рис. 26). Якщо відхилити маятник з положення рівноваги так, щоб нитка утворювала кут з вертикаллю, то він почне коливатися у вертикальній площині під дією сили тяжіння .
Сила,
що повертає математичний маятник у
положення рівноваги, є складовою
його сили тяжіння
:
.
Складова
зрівноважується силою натягу нитки
.
Для
малих кутів відхилення
можна замінити кутом
,
а дугу, вздовж якої рухається маятник,
можна вважати відрізком прямої. Силу
що повертає маятник до положення
рівноваги, можна вважати квазіпружною
силою:
.
Отже, малі коливання математичного маятника – гармонічні.
Період цих коливань дорівнює:
.
Період малих коливань математичного маятника не залежить від амплітуди коливань.
Математичний маятник зберігає площину, в якій він коливається.
Спостереження
над коливаннями маятників використовуються
для визначення прискорення
сили тяжіння.
Фізичний маятник – абсолютно тверде тіло, що здійснює коливання під дією сили тяжіння навколо горизонтальної осі О, яка не проходить через його центр мас С (рис. 27).
Н
ехай
маятник відхилено з положення рівноваги
на невеликий кут
.
Складова сили тяжіння маятника
,
напрямлена вздовж осі
,
зрівноважується реакцією осі
.
Складова
,
яка перпендикулярна до
,
намагається повернути маятник у положення
рівноваги.
Відповідно до рівняння динаміки обертального руху твердого тіла момент М обертальної сили можна записати у вигляді:
,
де
J - момент інерції маятника відносно
осі, що проходить через точку O, l
- відстань між точкою підвісу і центром
мас маятника,
відповідає малим коливанням маятника.
Тоді
або
.
Позначивши
,
отримаємо рівняння
.
Розв’язок цього рівняння такий:
.
При малих коливаннях фізичний маятник здійснює гармонічні коливання з частотою і періодом
,
де
- зведена довжина фізичного маятника.
Точка
на продовженні прямої ОС, що
знаходиться від осі підвісу на відстані
зведеної довжини L,
називається центром гойдання фізичного
маятника.
Точка підвісу O і центр гойдання мають властивість спряженості: якщо вісь підвісу проходить через центр гойдання, то точка O попередньої осі підвісу стане новим центром гойдання і період гойдання фізичного маятника не зміниться.
За теоремою Штейнера маємо:
,
де
-
момент інерцій маятника відносно осі,
що проходить через центр мас. Отже,
,
тому
.
Порівнюючи формули
і
,
бачимо, що якщо зведена довжина фізичного маятника дорівняє довжині математичного маятника, то їх періоди коливань одинакові.
Отже, зведена довжина фізичного маятника – це довжина такого математичного маятника, період коливання якого дорівнює періоду коливань даного фізичного маятника.
Формулу для періоду Т математичного маятника можна отримати з виразу
,
якщо
розглядати математичний маятник як
окремий випадок фізичного, в якому вся
маса зосереджена в центрі мас C на
віддалі L від підвісу, що дорівнює
довжині l нитки математичного
маятника. Тоді
і маємо
.
В загальному випадку період коливань
математичного маятника визначається
формулою:
,
де - максимальний кут відхилення маятника.
