Тема9. Світова валютна система.

9.1.Структура суч. вал. сис. та її осн. елементи. Світова валютно-фінансова система — форма організації валютно-фінансових відносин, які обслуговують міжнародний рух капіталу і факторів виробництва або які функціонують самостійно, що закріплено в міжнародних угодах. Валютна система — форма організації та регулювання валютних відносин, яка закріплена національним законодавством або міжнародними угодами. Національна валютна система — сукупність валютно-економічних відносин, за допомогою яких здійснюється міжнародний платіжний обіг, утворюються і використовуються валютні ресурси країни. ЇХ елементи: нац. валюта, паритет нац. валюти, режим курсу нац. валюти, система валютного регулювання, між нар. валютна ліквідність країни, регламентація використ. між нар кредитних засобів, валютні обмеження, режим нац. ринку і ринку золота та регулюючі органи Міжнародна (регіональна) валютна система - це договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн (Мороз, с.46). Прикладом такої системи є створена.. Європейська валютна система (ЄВС) - форма міждержавного регулювання валютних відносин країн європейського інтеграційного комплексу. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА  СВІТОВОЇ ВАЛЮТНИХ СИСТЕМ: Резервні валюти та міжнародні розрахункові одиниці, Умови взаємної оберненості валют, Уніфікований режим валютних паритетів, Регламентація режимів валютних курсів, Світовий грошовий товар та міжнародна ліквідність, Міждержавне регулювання валютних обмежень, Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу, Уніфікація форм міжнародних розрахунків, Режим функціонування світових валютних ринків та ринків золота, Міжнародні організації, які здійснюють міждержавне валютно-фінансове регулювання.

9.2.Поняття валюти, конвертованість вал. курсу. Валюта - це грошова одиниця, що використовується для вимірювання величини вартості товару. Поняття «валюта» використовується в трьох значеннях: національна валюта - грошова одиниця даної країни (українська гривня, американський долар, російський рубль та ін.);   іноземна валюта - це грошові знаки іноземних держав;  міжнародна (регіональна) валюта - це спеціальні права запозичення (СПЗ) та євро. Конвертованість валюти — це здатність резидентів та нерезидентів вільно, без обмежень здійснювати обмін національної валюти на іноземну та використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами. Конвертованість за поточними операціями — це відсутність обмежень на платежі та трансфери за поточними міжнародними операціями, які пов’язані з торгівлею товарами та послугами, міждержавними переказами тощо. Конвертованість за капітальними операціями —  відсутність обмежень на платежі та трансферти за міжнародними операціями, які пов’язані з рухом капіталу (прямі й портфельні інвестиції, кредити та капітальні гранти) Повна конвертованість — це відсутність будь-якого контролю та обмежень за поточними і капітальними операціями. Внутрішня конвертованість — право резидентів здійснювати операції в країні з активами, які деноміновані в іноземній валюті Зовнішня конвертованість — право резидентів здійснювати операції з іноземною валютою з нерезидентами. Валютний паритет — співвідношення між двома валютами, яке встановлюється в законодавчому порядку на підставі офіційного вмісту золота в одиниці валюти, або СПЗ (спеціальних прав запозичення), або однієї зі світових твердих валют (чи кошика валют). Валютний паритет є підставою для визначення валютного курсу. Валютний курс - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни. Чинники впливу на валютний курс:1)Процентні ставки; 2)Паритет купівельної спроможності(визнач шляхом зіставлення цін на певний товар у різних країнах у перерахунку на базову валюту). 3)Економічні умови(платіжний баланс-відіграє №1, темпи ВВП, рівень інфляції, пропозиція грошей, безробіття, ставка податків); 4)Попит на капітал та його пропозиція; 5)Політичні чинники(нестабільність політ ситуації, політика ЦБ); 6)Соціальні чинники(Настрій ринку). Види валютних курсів: Розрізняють такі види валютних курсів: 1) за способом регулювання: фіксований валютний курс; мінливий валютний курс, такий що коливається в межах коридору; плаваючий курс, який змінюється залежно від ринкового попиту та пропозиції; 2) за видами ринку: поточний курс SPOT (TOD i TOM); форвардний курс; ф’ючерсний курс; ринковий та розрахунковий (фіксінг центрального банку) середньозважений курс по торгах. Режим обмінного курсу: адміністративний та ринковий. (1)наявність диференційованих курсових співвідношень валют за різними видами операцій, товарними групами та регіонами. Виділяють три основні ринкові режими курсоутворення: 1. Фіксований режим — це такий режим, за якого країни мають прив’язаний або фіксований курс Доларизація — це використання валют інших країн як законного платіжного засобу. Валютний паритет 2. Режим, за якого країни мають обмежену гнучкість курсів 3. Режим з підвищеною гнучкістю курсів

9.3.Еволюція світової валютної системи. У XVI – XVIII ст. Панівною формою функціонування національних валютних систем був біметалізм – грошова система в якій роль загального еквівалента закріплюється за двома благородними металами (як правило, за золотом та сріблом), передбачається вільне карбування монет з обох металів та їх необмежений обіг. Форми біметалізму: система паралельної валюти – це коли законодавство не встановлює певного співвідношення між золотом та сріблом; золоті та срібні монети приймаються під час купівлі, продажу та інших операцій відповідно до ринкової вартості цих металів; система подвійної валюти - коли держава фіксує певне співвідношення між обома металами; карбування золотих та срібних монет, прийняття їх населенням мають здійснюватися за цим співвідношенням. Монометалізм -грошова система, за якою один метал (золото або срібло) є загальним еквівалентом та основою грошового обігу. Різновиди золотого монометалізму: золотомонетний стандарт – як класична форма золотого монометалізму передбачає вільний обіг золотих монет і виконання золотом всіх функцій грошей; золотозлитковий стандарт - перехідна форма золотого стандарту. золотодевізний стандарт – базувався на золоті та провідних валютах світу. 1914-відміна золото-валютного стандарту. Генуезька валютна система 1922.  До головних принципів функціонування Генуезької валютної системи належали такі: § основою системи виступали золото та девізи (іноземні валюти). § золоті паритети були збережені. § діяв режим плаваючих валютних курсів; валютне регулювання здійснювалось у формі міжнародних конференцій, нарад. Золото служить для часткового забезпечення грошового обігу. Бреттон-Вудська система(1994) базувалась на золото девізному стандарті, золото, долар, фунт стерлінг. Створено МВФ-для підтримання платіжних балансів, МБРР-для стимул інвестицій. Принципи: функції світових грошей зберігалися за золотом, у ролі міжнародних платежів використовується нарівні із золотом — долар США. Долар декларативно прирівнювався до золота в ролі еталона цінності валюти. резервні (ключові) валюти обмінювалися на золото таким чином: долар США могли обмінювати центральні банки та урядові установи інших країн у Казначействі США за офіційно встановленим 1934 року співвідношенням (35 доларів за 1 тройську унцію, тобто 31.1035г золота); долар США могли обмінювати центральні банки, урядові установи та приватні особи з метою тезаврації на ринках золота (передусім Лондонському). Ціна золота на ринках складалася на базі офіційної (до 1968 року вона майже не відхилялася від останньої); ринкові курси валют не повинні були відхилятися від фіксованих доларових паритетів цих валют більш як на +0,75 %.У разі значних відхилень національні банки зобов'язувались засобом покупки чи продажу валюти відновити співвідношення курсів. Ямайська(1976) Принципи: базою валютної системи проголошено СДР. відмова від встановлення офіційної ціни на золото і золотих паритетів; припинення розміну доларів на золото; дозвіл купівлі-продажу золота за ринковими цінами; право вибору країнами будь-якого режиму валютного курсу; визнання плаваючих валютних курсів на підставі ринкових механізмів (вільна торгівля валютою); надання повноважень МВФ з нагляду за валютною політикою країн-членів.

9.4.Валютний ринок і його операції. Валютний ринок у широкому розумінні — це сфера економічних відносин, які проявляються в здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та розміщення тимчасово вільних валютних коштів, а також операцій з інвестування валютного капіталу.Велечезна інформаційна мережа за допомогою якої укладаються угоди. Як правило трейдери підключаються до цієї мережі через брокерів та платять їм комісію. Основними особливостями сучасних валютних ринків є: уніфікована техніка валютних операцій; безперервність здійснення операцій; інтернаціоналізація валютних ринків; широке використання електронних засобів зв’язку; нестабільність валют; страхування валютних та кредитних ризиків; перевантаження спекулятивних та арбітражних операцій над комерційними. Валютний шилінг-це здійснення операцій з обміну валюти на світовому міжбанківському валютному ринку форекс. Трейдер-фіз. або юрид. особи які здійснюють операції на валютному ринку з власної ініціативи. Брокер-юрид. особа яка здійснює доручення за наказом трейдера. Маркет мейкер-вал. трейдери які здійснюють котирування. Маркет тейкери-вал трейдери які роблять угоди за запропонованим котируванням.Основна частина валютних операцій проводиться в безготівковій формі, тобто по поточних і термінових банківських рахунках і тільки незначна частина ринку приходиться на торгівлю монетами і обмін готівкових грошей. Територіально валютні ринки прив'язані до великих банківських і валютно-біржових центрів (Лондон, Париж, Нью-Йорк, Франкфурт-на Майні, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Амстердам, Брюссель). Для валютних ринків характерні такі основні види операцій: Операції «спот» передбачають негайну постановку валюти за курсом, зафіксованим в угоді. Операції «форвард» — це угоди, в яких сторони домовляються про постановку певної суми валюти через домовлений термін за узгодженим на момент операції курсом. Операція «аутрайт» означає, що продавець зобов'язаний продати, а покупець — купити валюту в установлений строк за зафіксованим наперед курсом.Операція «опціон», коли клієнт сплачує банку невелику премію й одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за зафіксованим при укладенні угоди курсом або відмовитися від купівлі-продажу, якщо виконання угоди за визначеним курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більше невигідним, ніж втрата кошт.