- •Група 1
- •Група 9
- •4.2. Радіолокаційні зображення хмар і опадів.
- •4.3. Радіолокаційне дослідження купчасто-дощових і грозових хмар.
- •Різних хмар
- •Концентрація
- •4.4. Радіолокаційне дослідження шарувато-дощових хмар.
- •Зв’язок між радіолокаційною відбиваністю та
- •У той же час інтенсивність дощу дорівнює
- •Вимір середньої потужності відбитих сигналів і визначення інтенсивності опадів
Група 9
ааа - азимут напрямку переміщення осередку в градусах (куди
рухається).
ff - швидкість переміщення в км/год.
Примітка. При відсутності відомостей у відповідних групах проставляється цифра 0.
Для наочності обробки і кодування результатів радіолокаційних спостережень за осередками злив і гроз нижче наводиться наступний приклад (рис.4.2 а, б). Фотографії на рис.4.2 зроблені 4 липня 1962 р. з інтервалом часу, рівним 60 хв., і являють собою зображення внутрішньомасових зливових осередків. Інтерес представляє зливовий осередок, що знаходиться по азимуту 2350 на віддаленні 110 км. Напрямок руху цього осередку (куди рухається) дорівнює 700, а швидкість 50 км/годину. Інтенсивність осередку, враховуючи, що він забезпечував луно-сигнал, середня потужність якого дорівнює 10 - 9 Вт, варто вважати високою.
У межах зазначеного часу спостережень інтенсивність осередку трохи збільшувалася.
На підставі цього можна скласти наступну телеграму штормового попередження:
12345 72345 04011 22403 99901 230120 236115
12471 07050.
Недоліком коду є те, що в ньому не передбачається передача інформації про таку важливу характеристику, якою є висота меж зон хмарності й опадів.
a
б
Рис.4.2 (а, б) Фотознімок радіолокаційного зображення зливових осередків
на ІКО 4 липня 1962 року: а - о 21 год 40 хв; б – о 22 год 40 хв
Вимір висот хмар і опадів, розташованих у районі РЛС, проводиться в основному при роботі станції в режимі сканування антени по куту місця від 0 до у напрямку обраного азимута, тому що при цьому забезпечується одержання вертикальних просторових розрізів хмар. Висота хмар і зон опадів визначається по ІДВ.
Для виміру висот хмар у "точці" використовується режим вертикального або похилого зондування при нерухомій антені, спрямованій вертикально вверх або під кутом місця менше .
Висоти хмар визначаються на ІДВ та індикаторі типу А. З появою радіолуни метеорологічних цілей масштаб розгорнення на індикаторах вибирається в залежності від висоти їх верхньої і нижньої меж. З метою підвищення точності вимірів потрібно по можливості використовувати найбільш великий масштаб розгорнень.
За допомогою вертикальних розрізів на ІДВ можливі виміри висот хмар, розташованих на дальностях, де виключається вплив луно-сигналів місцевих предметів. Ці сигнали з'являються за рахунок бічних пелюстків діаграми спрямованості.
При вимірах у режимі вертикального або похилого зондування для зменшення впливу "місцевиків" варто вибирати такі азимути і кути місця антени, при яких забезпечуються мінімальні дальності їхнього виявлення.
З метою документації вимірів висот хмар, а також спостережень за грозовими і зливовими осередками, зонами опадів, а також хмарами без опадів робиться по кадрова фотозйомка екранів індикаторів. Фотографії вертикальних розмірів хмар і опадів виходять при зйомці екрана індикатора висота-дальність. При плівці нормальної чутливості час витримки в цьому випадку дорівнює часу сканування антени по куту місця від 0 до . Час витримки при зйомці індикатора типу А складає 0,5 - 1 с. При фотографуванні зображень метеорологічних цілей на ІКО зазначений час витримки дорівнює часу одного оберту антени по азимуту.
Для одержання часових вертикальних розрізів атмосферних утворень антена РЛС повинна бути нерухомою і направленою вертикально вверх. Нерухома лінія розгорнення на індикаторі висота - дальність фотографується за допомогою фотокамери, що працює в режимі протягання плівки. При усіх видах фотографування повинні бути включені мітки дальності, зафіксований масштаб розгорнення, час і дата.
