5.Принцип субсидіарності і його реалізація при розмежуванні видатків між бюджетами різних рівнів. Поточний бюджет і бюджет розвитку.

Принцип субсидіарності реалізується при розмежуванні видатків між бюджетами різних рівнів. Між бюджетні відносини — це відносини між державою, Автономною Республікою Крим і місцевим самоврядуванням щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресур­сами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Метою регулювання між бюджетних відносин є забезпе­чення відповідності між повноваженнями на здійснення ви­датків, закріплених законодавчими актами України за бюдже­тами, й бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, поділяються на:

• видатки на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності й суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим кодексом видатки, які не мо­жуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим і місцевому самоврядуванню;

• видатки, які визначаються функціями держави та мо­жуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим і місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найефективнішого їх виконання на основі принципу субсидіарності;

• видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим і місцевого самоврядування, які мають міс­цевий характер й визначені законами України.

Видатки на забезпечення конституційного ладу держави здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету Ук­раїни. Інші видатки здійснюються за рахунок коштів місце­вих бюджетів, у тому числі трансфертів із Державного бюджету України.

Відповідальність за здійснення видатків за рахунок коштів Державного бюджету покладається на відповідні органи дер­жавної влади.

Відповідальність за здійснення видатків за рахунок місце­вих бюджетів і трансфертів покладається на Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад, міських, селищних, сільсь­ких голів (якщо відповідні виконавчі органи не створені).

Держава може передати Раді Міністрів Автономної Рес­публіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі бюджетних ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов'язко­вих платежів) або їх частки, а також трансфертів із Держав­ного бюджету України.

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві дер­жавні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад, міські, селищні, сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені) зобов'язані забезпечити здійснення видатків, визна­чених із відповідних місцевих бюджетів з додержанням розпо­ділу цих видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом. Забороняється планувати та здійснювати видатки не віднесені до місцевих бюджетів Бюджетним кодексом, а також здійснювати упродовж бюджетного періоду видатки на фінан­сування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

У між бюджетних відносинах важливу роль відіграють між-бюджетні трансферти. Між бюджетні трансферти — це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Для визначення розподілу між бюджетних трансфертів використовується фінансовий норматив бюджетної забезпе­ченості.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визна­чається шляхом ділення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних прог­рам, на кількість мешканців чи споживачів соціальних пос­луг тощо.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, що спрямовується на виконання бюджетних програм місцевими бюджетами, розпо­діляється між видами видатків відповідно до пріоритетів бюд­жетної політики держави.

При розрахунку фінансового нормативу бюджетної забез­печеності може передбачатися обсяг нерозподілених видатків, який об'єднує види видатків на ті повноваження, встановлен­ня нормативів за якими недоцільне.

Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місце­вих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують від­мінності у вартості надання соціальних послуг залежно від:

кількості населення та споживачів соціальних послуг;

соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) ад­міністративно-територіальних одиниць.

Коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Мініст­рів України.

Між бюджетні трансферти поділяються на:

• дотацію вирівнювання;

• субвенцію;

• кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

• інші дотації.

У Державному бюджеті України можуть передбачатися та­кі між бюджетні трансферти місцевим бюджетам:

• дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севасто­поля, районним бюджетам і бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення;

• субвенція на здійснення програм соціального захисту;

• субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів міс­цевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

• субвенція на виконання інвестиційних проектів;

• інші субвенції.

У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації вирівнювання та субвенцій окремо для бюджету Автономної Рес­публіки Крим, кожного з обласних бюджетів, бюджетів міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Рес­публіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів, а також коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних між бюджетних трансфертів.

Дотація вирівнювання бюджетам міст Києва і Севастопо­ля, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районним бюджетам визначається як перевищення обсягу видатків, перелік яких визначено Бюджетним кодексом і який обчислено із застосуванням фі­нансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригую­чих коефіцієнтів:

над кошиком доходів бюджетів місцевого самоврядуван­ня — для бюджетів міст Києва й Севастополя, міст республі­канського Автономної Республіки Крим і міст обласного зна­чення;

над доходами, визначеними відповідною статтею Бюд­жетного кодексу,

для районних бюджетів.

Розподіл обсягу між бюджетних трансфертів між бюджета­ми міст Києва й Севастополя, міст республіканського Авто­номної Республіки Крим, міст обласного значення і районни­ми бюджетами визначається на основі формули.

Формула розподілу обсягу між бюджетних трансфертів зат­верджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати такі параметри:

• фінансові нормативи бюджетної забезпеченості й кори­гуючі коефіцієнти до них;

• кількість мешканців і кількість споживачів соціальних послуг;

• індекс відносної податкоспроможної відповідного міс­та чи району;

• прогнозний показник кошика доходів бюджетів місце­вого самоврядування для бюджетів міст Києва й Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та прогноз доходів, що не враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів, — для ра­йонних бюджетів;

• коефіцієнт вирівнювання.

Крім функціонального поділу, є поділ видатків відповідно до їхнього економічного призначення: поточні (адміністратив­ні) і капітальні (інвестиційні).

Поточний бюджет використовується з метою виконання як власних, так і делегованих повноважень.

Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансу­вання установ і закладів виробничої та соціальної інфраструк­тури, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту насе­лення.

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної тери­торії, пов'язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших ви­датків, пов'язаних із розширеним відтворенням.