- •Паливні корисні копалини
- •Рудні корисні копалини
- •300 Км2. Запаси залізної руди – 18 млрд. Тонн. Найбільш перспективне родовище – Саксаганське рудне поле.
- •Нерудні корисні копалини
- •Кліматичні умови та ресурси
- •Рослинний покрив
- •Природно-територіальні комплекси
- •Зона лісостепу
- •Зона степу
- •Фізико-географічне районування
- •Зона мішаних і широколистих лісів
- •Геоекологічна ситуація в Україні
Фізико-географічне районування
Фізико-географічне районування – це подібні за умовами регіони, які різняться між собою ландшафтною структурою.
Природна країна – це велика територія, формування і розвиток якої пов’язані з великою тектонічною структурами (платформами, складчастими областями).
Рівнинна природна країна належить до Східноєвропейської рівнини і простягається в межах давньої докембрійської платформи.
Гірські природні країни – це Українські Карпати і Кримські гори.
Природна зона – це частина природної країни.
Природні зони: мішаних хвойно-широколистих лісів, лісостепова і степова.
Підзона – це частина зони, яку виділяють в її межах за умовами зволоження.
Край – це частина зони або підзони.
Природна область – це складова частина природного краю.
Зона мішаних і широколистих лісів
Волинське Полісся розкинулось у межиріччі Західного Бугу і Случі. Є найбільш зволоженним, залісненим і заболоченим серед полісь
Житомирське Полісся простягається на схід від Волинського і розташовується в частинах Рівненської і Житомирської областей. Є найбільш піднятим і найменш заболоченим (болота – 3%).
Київське Полісся лежить в межах Житомирської і Київської областей. За рельєфом – це моренно-горбиста територія помережена долинами великої кількості річок.
Чернігівське Полісся охоплює пінічну частину Дніпрово-Донецької западини. Має велку площу боліт і невелику залісненість.
Новгород-Сіверське Полісся розкинулось на схилі Воронезького кристалічного масиву. там часто зустрічаються карстові форми рельєфу – провалля і лійки, переважають моренно-піщані рівнини з дерново-підзолистими грунтами.
Заповідники і природні парки на цій території: Поліський природний заповідник, Рівненський, Шацький національний парк, Деснянсько-Старогутський національний парк .
Зона лісостепу
Західноукраїнський лісостеповий край охоплює західну частину Лісостепу і охоплює Волинську, Подільську, Хотинську височини, мале полісся, Опілля та Розточчя.
Дністровсько-Дніпровський лісостеповий край охоплює частину Подільської і Придніпровської височини.
Лівобережно-Дніпровський лісостеповий край простягається від Дніпра до Середньоруської височини (Придніпровська низовина і Полтавська рівнина).
Східно-Український лісостеповий край охоплює Східну частину Лісостепу з відрогами Середньоруської височини.
Заповідники і природні парки лісостепу: заповідник «Михайлівська цілина», канівський природний заповідник, природний заповідник «Розточчя», природний заповідник «Медобори», природний національний парк «Подільські Товтри», природний національний парк «Яворівський».
Зона степу
Північностепова підзона простягається від Одеської до Луганської областей. Поділяється на: Дністровсько-Дніпровський північностеповий край, Лівобережно-Дніпровсько-Приазовський північностеповий край,Донецький північностеповий край, Донецько-Донський північностеповий край.
Середньостепова підзона охоплює частини Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської, Херсонської, Запорізької областей. В ній виділяється Причорноморський середньо степовий край.
Південностепова (сухостепова) підзона охоплює південну частину Причорноморської низовини. Поділяється на: Причорноморсько-Приазовський південностеповий край і Кримський південностеповий край.
Природоохоронні території: біосферний заповідник «Асканія-Нова», Дунайський біосферний заповідник, Дніпровсько-Орільський заповідник, український степовий заповідник, Луганський природний заповіднк, Казантипський природний заповідник, Опукський природний заповідник, Лебедині острови, національний парк «Святі гори», Азово-Сиваський національний парк.
Карпати: Зовнішні, Вододільно-Верховинські, Полонинсько-Чорногорські, Рахівсько-Чивчинський масив, Вулканічний хребет.
Кримські гори: Головне (найвище) Внутрішнє і Зовнішнє пасма. Висотна поясність: передгірний пояс, низькогірний пояс, середньогірний пояс.
Куести – це асиметричні форми гірського рельєфу, при якоому південні схили – обривисті, а північні – полоі. це Відбулось внаслідок розмивання мяких порід (мергелів і глин).
Яйла – ланцюг безлісих столоподібних масивів у Кримських горах.
Природні області: Кримська передгірна лісостепова область (охоплює Зовнішнє і внутрішнє куестові пасма), область Головного гірсько-луколісового пасма, Кримська південнобережна субсередземноморська область.
Природоохоронні території: Кримський заповідник, Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадазький природний заповідний, природний заповідник «Мис Мартьян».
Чорне море простягається із заходу на схід на 1 167км, з півночі на південь на 580км, максимальна глибина – 2 245м, довжина берегової лінії взагальному – 4 090км, в Україні – 1 829км,
площа – 422тис.км2.
Азовське море має площу 39 тис.км2, довжина берегової лінії – 2 686км, середня глибини 8-10м, найбільша – 14м.
