5, Напрямки, організація управлінського обліку на підприємстві

Принципи побудови управлінського обліку Підприємство може самостійно розробляти систему і форми внутрішньо-господарського управлінського обліку, а також звітності і контролю господарських операцій. Отже, неможливо визначити чіткий порядок організації управлінського обліку на кожне підприємство, однак можна визначити цілий ряд факторів, які впливають на його побудову, а також визначити загальні принципи організації обліку для управлінських потреб.

Організація бухгалтерського управлінського обліку на підприємстві складається з трьох етапів:

1.Методологічний;

2.Технічний;

3.Організаційний.

На першому етапі обирається модель управлінського обліку в залежності від його мети, визначаються об'єкти та методи обліку витрат, а також елементи бухгалтерського обліку, які можуть служити для формування інформації необхідної для прийняття управлінських рішень. Це план рахунків управлінського обліку, складання калькуляційних статей та інше.

На другому -технічному- етапі обирається склад регістрів аналітичного обліку, форми внутрішньої звітності і визначення напрямку руху інформації в середині підприємства.

Третій етап передбачає розподіл обов'язків між працівниками в системі управлінського обліку. Створення системи управлінського обліку для конкретних цілей також відбувається в три етапи, кожен з яких вирішує специфічні завдання:

- формування управлінського рішення, облікової задачі або аналіз і опис існуючого рішення. Дії виконуються у наступній послідовності: а) визначається управлінська задача та її управлінське рішення; б) визначається перелік даних, які необхідні для її вирішення, а також, система їх збирання та правила документообороту; в) визначаються результати, яких планується досягти та призначаються відповідальні за досягнення результатів.

-ув'язка прийнятих рішень із існуючими управлінськими рішеннями, обліковою політикою, бухгалтерською практикою і існуючими обліковими технологіями. На цьому етапі обов'язково необхідно узгодити дані управлінського обліку з даними фінансового і податкового обліку. Потрібно, щоб результати за період за різними методами обліку відрізнялись в незначній мірі. Розроблена технологія управлінського обліку може потребувати зберігання специфічних даних або реалізації даних нових функцій у програмному забезпеченні;

- впровадження облікових технологій, якщо всі дії попередніх етапів виконано максимально чітко, то на третьому етапі неповинно виникати проблем.

Необхідно офіційно покласти відповідальність за збирання та аналіз даних на конкретних працівників, розробити посадові інструкції для виконавців.

Організаційна структура управлінського обліку на підприємстві залежить від організаційної та виробничої структури. Організаційна структура забезпечує узгодженість окремих видів діяльності підприємства, та зусиль по виконанню основних завдань та цілей.

Виробнича структура підприємства показує склад та структуру цехів, служб, їх потужність, форми побудови та взаємозв'язку на кожному рівні управління підприємством. Побудова виробничої структури підприємства залежить від типу, масштабу підприємства, складності технологічних процесів.

В різних галузях облік для потреб управління ведеться по різному, але загальні принципи організації управлінського обліку є наступні:

-задоволення потреб персоналу різних рівнів управління у необхідній для прийняття рішень інформації;

-обгрунтованість по відношенню до кожного виробничого підрозділу, де виникають відносини типу: витрати – обсяг діяльності – прибуток.

-Узагальнення інформації за центрами виникнення витрат, центрами відповідальності і центрами рентабельності. Контроль за обсягами виробництва, власними витратами, та прибутком кожного підрозділу базується на використанні планів та кошторисів.

Формування облікової інформації.

Інформаційні потреби у формуванні управлінських рішень задовольняються за умови забезпечення комунікації систем управління, собівартості підрозділів різних рівнів. Реалізація цілей кожного рівня управління можлива за наявності достатньої оперативної та достовірної інформації. Необхідно організувати порядок задоволення інформаційних потреб управління в аналітичній інформації. Для цього, також, необхідно провести декілька етапів:

підготовчий – відбувається збирання вихідної інформації з джерел формування первинних аналітичних даних;

обчислювальний – процедура обробки сформованих аналітичних даних. Здійснюються різноманітні аналітичні розрахунки, що завершують формування аналітичної інформації.

процес споживання – використання аналітичної інфомації в оцінці та контролі за виробничою діяльністю структурних підрозділів.

Ця інфомація містить багато систем, які дозволяють забезпечити необхідною інформацією одного менеджера або групу, що приймають рішення. Кожна підсистема містить механізм для обробки інформації та зворотнього звязку.

В інформації повинні знайти відображення зв'язки між підрозділами та показниками в процесі їх формування. Витрати, які виникли на будь-якому рівні управління пов'язані з певним місцем виникнення витрат. А місце виникнення витрат це сегмент діяльності підприємства в якому виникають витрати, а витрати можуть виникати на кожному робочому місці. Якщо місцем виникнення витрат є цех основного виробництва, то виникають не тільки прямі витрати, але і накладні. Як правило витрати не збираються у розрізі робочих місць, а облік ведеться по більш укрупнених місцях виникнення витрат, які отримали назву центру виникнення витрат- це первинна аналітична одиниця в розрізі якої можливе планування, облік і контроль витрат.

Система записів господарських операцій на рахунках управлінського і фінансового обліку.

Виділяють два підходи до структури плану рахунків:

1 принцип – двох кругів – виділення двох автономних систем рахунків, відповідно до цілей фінансового і управлінського обліку.

2 принцип – інтегрований – рахунки управлінського обліку кореспондують з рахунками фінансового обліку в межах єдиної системи рахунків.:

Існує три основні системи обліку:

Загальна. Переплетена. Інтегрована.

Загальна – застосовують підприємства в сфері послуг, торгівлі, невеликі промислові підприємства, які випускають однорідну продукцію. Облік витрат ведеться за елементами, кількість і склад яких визначається самимпідприємством, а доходи обліковуються за їх видами.

Переплетена – передбачає відокремлене ведення рахунків фінансового та виробничого відділу, які некореспондують один з одним. В системі рахунків виробничого обліку ведеться облік запасів, здійснюється калькулювання собівартості продукції, та визначається фінансовий результат основної діяльності підприємства. В системі рахунків фінансового обліку відображаються рахунки з дебіторами, кредиторами, визначаються загальні фінансовий результат діяльності підприємства. Взаємозвязок між рахунками фінансового і виробничого обліку здійснюються за допомогою спеціальних контрольних рахунків. Сума прибутку за даними виробничого обліку незбігається з величиною прибутку фінансового обліку, це пояснюється тим, що в системі виробничого обліку формується прибуток від основної діяльності підприємства, а в системі рахунків фінансового обліку відображаються прибутки і збитки від позареалізаційних операцій.

Інтегрована – забезпечує калькулювання собівартості окремих видів продукції та контроль витрат на її виробництво. Це досягається шляхом включення рахунків виробничого обліку, в загальну систему рахунків, в результаті чого вони кореспондують з рахунками фінансового обліку. В основу відокремлених рахунків для обліку витрат підприємства в інтегрованній системі оьліку покладено функціональну ознаку.

Для підприємств України є більш вдалим застосування загальної і інтегрованої системи, виходячи із плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій.