4. Формування творчих здібностей молодших школярів у процесі музичної діяльності

Успішне вирішення завдань навчання і виховання молодших школярів перебуває у прямій залежності від характеру взаємодії між учителем і учнем. Переорієнтація навчально-виховного процесу на формування творчої особистості реалізується за умов діалогізації, співробітництва, фасилітації, що мають особистісну спрямованість і стимулюють до творчого розвитку і самовдосконалення особистості.

Ефективним шляхом формування творчих здібностей у процесі музичної діяльності є застосування методики стимулювання творчої самореалізації дитини особистісно зорієнтованого типу, що є альтернативою традиційній системі інформативних та ілюстративних методів навчання і виховання. Методика стимулювання, в основі якої покладено гуманний стиль педагогічного спілкування, побудована на засобах прямого та опосередкованого впливу, основними серед яких є діада “евристична бесіда - творчі завдання” та емоційно збагачене навчально-виховне середовище. Ці складові культивують творчі прояви дітей, стимулюють їхню творчу самореалізацію.

З метою спонукання учнів до творчої самореалізації, вчитель створював емоційно збагачене навчально-виховне середовище, в якому панувала атмосфера довіри, взаємоповаги до думок і дій кожної дитини. При цьому використосувалися різні методи і прийоми: вибір варіантів завдань, музична гра, ситуація-жарт, музичні загадки тощо, що сприяли розкріпаченню учнів, зацікавлювали їх можливістю брати участь у процесі творчості.

Для формування у дітей потреби у власному інтонаційно-образному пошуку використовувалися ігри-завдання “ Чужоземці”, “Музична луна”, в яких учні через музично-мовленнєву діяльність знайомилися з образною характеристикою різних музичних інтонацій, що розширювало їхній інтонаційний досвід.

Усі види музичної діяльності - сприймання, виконання, творення музики - мають потенційні можливості для організації творчого пізнавально-пошукового процесу, у перебігу якого в учнів формуються творчі здібності, що забезпечують вербальну інтерпретацію музичних образів і музичну (вокальну та інструментальну) імпровізацію.

Ефективність формування творчих здібностей молодших школярів забезпечується послідовністю і поетапністю включення їх у творчу музичну діяльність. Послідовне залучення учнів у творчий процес відбувається завдяки діаді “ евристична бесіда - творчі завдання”, яка сприяє успішному оволодінню учнями елементами творчості з метою формування досвіду творчої музичної діяльності.

Поетапність включення учнів у творчу музичну діяльність (від пропедевтичного етапу через частково-евристичний до творчо-самостійного етапу) дозволяє сповна виявити і розкрити творчі можливості, оскільки гнучка стимуляція з боку вчителя на різних етапах спонукає учнів до виявлення більшого ступеня самостійності, творчості, пошуку, оригінальності.

Творчий розвиток учнів здійснюється ефективніше в процесі самостійного експериментування з музичними звуками. Формування музичних умінь і навичок повинна розглядатися не як самоціль, а як надбання, результат особистого звуко-інтонаційного експериментування учнів.

Порівняння художньо-образних сфер різних видів мистецтв значно підвищує ефективність процесу формування творчих здібностей учнів. Включення музики у загально-художній контекст впливає на образно-асоціативне мислення, уяву, фантазію, поглиблює та збагачує вербальні інтерпретації та музичні імпровізації дітей.

Розвиненість музичних здібностей учнів є позитивною передумовою, однак не гарантує високих творчих результатів у музичній діяльності. В учнів, що мають високий рівень музичних здібностей, творчий потенціал без спеціального стимулювання розвивається повільно або майже не розвивається. Зростання творчих здібностей учнів з невисоким рівнем музичних здібностей забезпечується впровадженням методики стимулювання творчої самореалізації дітей особистісно зорієнтованого спрямування.