- •«Економічне диво» (цивілізаційний досвід країн Південно-Східної Азії).
- •«Полюси економічного розвитку»: національний і регіональний аспекти.
- •Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.
- •Варіативність міжнародних економічних стратегій розвитку: макроекономічні складові.
- •Варіативність міжнародних економічних стратегій розвитку
- •Варіативність планетарної стратегії сталого розвитку.
- •7. Варіативність політики автаркії: економічна самодостатність; структурна закритість; економічна закритість; автаркія експансії.
- •8. Варіативністьстратегіїглобалізації і економічноїуніфікаціїсвітового простору
- •9. Варіативність стратегій розвитку транзитивних країн.
- •10. Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.
- •11. Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».
- •12. Взаємозалежність глобальних і національних стратегій економічного розвитку.
- •13. Види, рівні, суб'єкти та об'єкти міжнародних економічних стратегій.
- •14. Виміри цивілізацій як об’єктивної реальності як об’єктивна реальність.
- •16. Вплив наднаціональних регулюючих світових та регіональних економічних інституцій на реформи в Україні.
- •17. Глобалізація економіки як чинник формування нових геостратегічних концепцій розвитку.
- •18. Глобалізація і механізми реалізації стратегій розвитку
- •25. Глобальні економічні проблеми сучасності і їхнє відображення у міжнародних стратегіях економічного розвитку.
- •26. Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •28. Досвід і реалізація стратегій економічного розвитку у провідних країнах світу.
- •29. Еволюція стратегій Європейського Союзу.
- •40. Економічні механізми підтримки екологічної Економічні механізми підтримки екологічної рівноваги.
- •41. Експансіоністські складові стратегій світового економічного домінування.
- •42. Етапи еволюції світового господарства і світових економічних стратегій.
- •43. Етапи кардинальних змін у міжнародних економічних стратегіях. (див. 42)
- •44. Європейський союз у контексті цивілізаційної взаємодії.
- •45. Єес: стратегія і принципи формування.
- •46. Загальнонаціональні і індивідуальні приватні економічні інтереси та їхній вплив на параметри міжнародних стратегій економічного розвитку країни.
- •47. Засади стратегії економічного розвитку України шляхом європейської інтеграції.
- •48. Засади стратегій економічного розвитку в країнах, що розвиваються.
- •49. Зовнішньоторговельна політика як чинник стратегії соціально-економічного розвитку.
- •50. Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні й соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •52. Інтеграційний вибір України: стратегія економічного розвитку
- •55.Класифікація стратегій економічного розвитку за ознаками (домінуючих країн, транзитивних економік, та країн, що розвиваються).
- •56. Конкурентне середовище та національні (регіональні) конкурентні переваги як складові сталого розвитку глобальної економіки.
- •57. Концептуальні засади економічної глобалізації.
- •59. Концептуальні засади сучасних реформаторських стратегій розвитку постсоціалістичних країн.
- •60. Концептуальні основи трансформації міжнародних економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •61. Координація розвитку глобальної економіки Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.
- •62. Країни як суб'єкти і об'єкти глобальних економічних стратегій домінуючих країн.
- •63. Країни як суб'єкти світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •64. Країни-лідери і наднаціональні економічні регулюючі інституції.
- •65. Критерії сталого розвитку країн у глобальному середовищі.
- •66. Макроекономічні важелі закритості національних економік в контексті стратегії відкритості.
- •67. Макроекономічні регулятори інноваційних процесів як основа стратегії сталого розвитку.
- •68. Механізм імплементації стратегій єс.
- •69. Механізми та інструменти конвергенції України та єс.
- •70. Міжнародна мобільність факторів виробництва і проблема вибору національних стратегій міжнародної економічної поведінки.
- •83. Національна стратегія сталого розвитку України.
- •84.Національні економічні стратегії розвитку країн-лідерів
- •90. Особливості інтеграційних стратегій країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
- •93.Особливості формування постіндустріальних стратегій.
- •95. Переваги та недоліки стратегії відкритості
- •97. Причини зіткнення цивілізацій та характеристика їх конфлікту.
- •98. Пріоритетні напрямки реалізації стратегії «Європа 2020».
- •100. Проблеми вибору стратегії економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів: синтез і цивілізаційна ідентичність
- •101Проблеми домінування та інтеграції.
- •102Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •103Проблеми формування планетарної стратегії стійкого розвитку і економічні інтереси країн-лідерів.
- •104Процеси глобалізації і економічний націоналізм.
- •106Регіоналізація як реакція на виклики глобалізації
- •107Регіоналізація як цивілізаційне явище(
- •108Ринкова економіка, економічна демократія і стратегії міжнародного економічного розвитку країн з ринковою економікою.
- •109Світові «центри тяжіння» і інтеграційні процеси: варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •110Світові економічні ресурси як база реалізації стратегій соціально-економічного розвитку.
- •111Світові макрорегіональні угрупування і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •112Світові фінансово-економічні кризи у контексті глобалізації і антикризові стратегії регіональних співтовариств.
- •113Середовище та фактори формування міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •114 Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі та їхні стратегічні цілі.
- •115Специфіка стратегії автаркії домінуючих, транзитивних країн та країн, що розвиваються.
- •116Специфіка стратегій по лінії Схід-Захід.
- •117Співвідношення національних, регіональних та глобальних стратегій економічного розвитку.
- •118. Сприяння з боку наднаціональних інституцій адаптації реформаторських моделей у транзитивних країнах як напрям координуючого впливу.
- •119Стратегії «наздоганяючого розвитку» та їхня результативність.
- •120Стратегії виживання (інерційні стратегії) економічного розвитку
- •121. Стратегії виживання і периферійність економічного розвитку.
- •122. Стратегії економічного зростання і державне регулювання ринкової економіки.
- •124. Стратегії єбрр: мета і наслідки реалізації в постсоціалістичних країнах.
- •123. Стратегії єбрр і Україна: основні засади взаємодії.
- •124. Стратегії єбрр: мета і наслідки реалізації в постсоціалістичних країнах.
- •125. Стратегії загальноамериканської інтеграції: nafta, ftaa.
- •126.Стратегії наднаціональних інституцій і їхній вплив на формування національних стратегій та стратегій світового економічного розвитку.
- •127.Стратегії постсоціалістичних країн у світовому середовищi.
- •129.Стратегії розвитку України у глобальному середовищі.
- •130. Стратегії Світового банку і Україна: основні засади взаємодії.
- •131. Стратегії Світового банку: мета і реальні наслідки.
- •132. Стратегії тнк і національні стратегії міжнародного економічного розвитку.
- •133. Стратегії тнк і їхній вплив на формування національних економічних стратегій.
- •134. Стратегії тнк у контексті стратегій домінування країн-лідерів.
- •135. Стратегічна мета та цивілізаційні чинники формування світових економічних співтовариств.
- •136. Стратегічні завдання сот у регулюванні міжнародної торгівлі та світового економічного розвитку.
- •137. Стратегія «рейганоміки»: переваги та недоліки.
- •138. Стратегія «тетчеризму»: переваги та недоліки.
- •139. Стратегія автаркії експансії («автаркії великих просторів»)
- •140. Стратегія відкритості і проблеми забезпечення сталого розвитку світової економіки.
- •141.Стратегія домінування і концепція «полюсів розвитку».
- •142.Стратегія економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 рр.
- •143. Стратегія єс «Європа 2020»: причини ухвалення та основні цілі.
- •144. Стратегія Світового банку та умови її реалізації
- •145. Стратегія сталого розвитку оон і економічна допомога країнам, що розвиваються.
- •147. Сучасні антикризові стратегії країн-лідерів.
- •148. Сучасні геополітичні стратегії світового розвитку: «геополітичні розломи».
- •149. Сучасні світові інноваційні економічні стратегії
- •150. Україна – єеп у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.
- •Україна і єбрр: основні засади та наслідки стратегічного партнерства.
- •153. Україна і стратегії регіоналізації.
- •160. Цивілізаційна складова трансформацій світових економічних стратегій в умовах глобалізації
- •161.Цивілізаційна специфіка і міжнародні стратегії економічного розвитку країн Заходу.
- •162.Цивілізаційна специфіка міжнародних економічних стратегій країн Ісламу
- •163.Цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні.
- •164.Цивілізаційна специфіка стратегій країн Ісламу
- •166.. Цивілізаційний чинник розвитку національних економік.
- •167.Цивілізаційні виміри стратегій економічного розвитку.
- •168.Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.
- •169.Цивілізаційні детермінанти формування міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •170.Цілі та завдання стратегії єс «Європа 2020».
- •171.Чинники зміцнення економіки єс і основні напрями їх реалізації (Програма «Європа 2020»).
- •172.Чинники національного розвитку України у контексті моделі економічного прориву.
- •173.Чинники регіоналізації глобального розвитку.
- •«Економічне диво» (цивілізаційний досвід країн Південно-Східної Азії).
122. Стратегії економічного зростання і державне регулювання ринкової економіки.
Сьогодні у світі широко визнано, що сучасні економічні стратегії економічного зростання характеризуються такими специфічними рисами, як:
рівна важливість ролі усіх видів активів як складових національного багатства: фізичного, фінансового, природного та людського капіталу, що впливають на загальну продуктивність факторів виробництва, а отже, потребують інвестицій;
акцент на розподільчих аспектах зростання та рівному розподілі можливостей доступу до освіти, охорони здоров’я, культурних заходів тощо;
акцент на інститути, які забезпечують ефективне управління, запобігання захопленню інститутів корпоративними інтересами еліт.
Стратегія економічного розвитку характер-ся системою принципів, що дозволяє, за умови їх правильного використання, визначити та досягнути бажаного результату(економічного розвитку) оптимальним шляхом.
Сучасна ринкова економіка є продуктом тривалої еволюції товарно-грошових відносин та держави як одного з найважливіших інститутів регулювання суспільних відносин. Тривалий час розвиток економічних систем, які базувалися в основному на приватній власності на засоби виробництва та загальному характері товарного виробництва, регулювалися, за образним висловом А. Сміта, "незримою рукою" ринкових сил. Йдеться про такі складові ринкового механізму регулювання економіки, як конкуренція, прибуток, ціна, попит, пропозиція і таке інше.
Необхідність державного регулювання економіки зумовлена неспроможністю ринкового саморегулювання розв'язати низку кардинальних проблем розвитку економічної системи.
Державне регулювання економіки - це продукт розвитку людської цивілізації та гуманізації суспільних відносин, коли за допомогою держави пом'якшуються негативні наслідки розвитку і функціонування ринкової економіки.
За своєю суттю державне регулювання ринкової економіки являє собою сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу державних установ і організацій на розвиток продуктивних сил. техніко-економічних. організаційно-економічних і соціально-економічних відносин для стабілізації суспільного виробництва та пристосування до соціально-економічних умов, які постійно змінюються.
Держава за допомогою наявного арсеналу засобів та методів регулювання економіки, матеріальних, фінансових, інтелектуальних ресурсів має попереджувати стихійні зміни ринкової кон'юнктури, забезпечувати плавність та поступовість структурних зрушень, протидіяти катастрофічному розвитку економічної системи. Державне втручання у розвиток економічної системи має певні межі, які визначаються тим, щоб воно не звело нанівець мотивацію до творчої, ініціативної праці та підприємницької діяльності з елементами розумного ризику.
124. Стратегії єбрр: мета і наслідки реалізації в постсоціалістичних країнах.
В процесі реалізації програм та проектів реформування економіки, Україна тісно співпрацює з Європейським банком реконструкції та розвитку по наступних напрямках:
розвиток приватного сектору економіки шляхом відкриття кредитних ліній, а також надання кредитів та участі в акціонерному капіталі українських приватних підприємств;
розвиток фінансового сектору, а саме - підтримка кредитоспроможних українських комерційних банків, банківських ініціатив щодо організації фінансування приватних підприємств;
інвестиції в енергетичний сектор, а саме - реалізація проектів, спрямованих на підвищення потужності енергетичних об'єктів та впровадження енергозберігаючих технологій;
підтримка підприємств сільськогосподарського сектору з метою надання національному агропромисловому комплексу можливості отримання фінансування для придбання мінеральних добрив, насіння, сільськогосподарської техніки та обладнання;
впровадження інфраструктурних проектів, зокрема, в галузі транспорту та телекомунікацій, а також мереж тепло- та водопостачання;
підтримка приватизаційних процесів шляхом надання технічних послуг та фінансування найперспективніших приватизованих підприємств;
експортні виробництва у машинобудуванні;
розвиток готельного господарства, експериментальні проекти у житловому будівництві.
Позики ЄБРР безпосередньо йдуть на розвиток виробництва, причому значна їх частина спрямовується на підтримку приватних малих і середніх підприємств. До співробітництва з ЄБ РР підключаються найсолідніші банки України. В галузевому розрізі ЄБРР інвестує переважно харчову промисловість, видобуток нафти й газу, агро бізнес, телекомунікації (Укртелеком), портове господарство, а також вкладає кошти у фінансову сферу.
