Дайджест використаної літератури

Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів. – К.: Знання, 2006.- 331с.

Структура і зміст підручника відповідають програмі курсу "Аналітико-синтетична обробка документів" для вищих навчальних закладів. Це єдиний в Україні підручник, у якому весь комплекс теоретичних, методичних та організаційно-практичних проблем наукової обробки документів розглянуто як єдине ціле. Висвітлено теорію, історію і методику складання бібліографічних описів, індексування, предметизації, систематизації, реферування та анотування документів. Розкрито особливості основних інформаційних продуктів як результатів наукової обробки документів: бібліографічних, реферативних, оглядових та аналітичних. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, аспірантів, докторантів, фахівців сфери документної комунікації, керівників підприємств, установ, організацій, широкого кола читачів.

Палеха Ю. І., Управлінське документування (ч. 1, Організація загального діловодства) . – К. : ЄУФІМБ, 2003. – 187 с.

У посібнику комплексно висвітлено питання управлінського документування з урахуванням нових тенденцій розвитку діловодства, яке подано як результат розвитку і самовдосконалення цілісної комунікативної системи, як вияв вищої потреби об'єкта управління у певному рівні впорядкування, як культура операційної управлінської технології.

Зібраний матеріал включає як безпосередньо оформлення документів, так і висвітлення діловодного технологічного процесу. Наведено розгорнуті характеристики основних нормативних положень щодо створення документів, велика увага приділена систематизації документації.

Розрахований на фахівців, керівників організацій, працівників канцелярій, викладачів і слухачів системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів та всіх, хто прагне до високої культури документування.

Сорока М. Б. Національна система реферування української наукової літератури / НАН України, Нац. б-ка України імені В. І. Вернадського. — К.: НБУВ, 2002. — 212 с.

У монографії висвітлено історію розвитку реферативної справи в світі та сучасний стан науково-інформаційної діяльності в Україні. Запропоновано нову концепцію побудови національної системи реферування, що ґрунтується на поєднанні принципів розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняних наукових видань суб'єктами системи документальних комунікацій і централізованого формування загальнодержавної реферативної бази даних. Викладено методику аналітико-синтетичного опрацювання потоку наукової літератури, що базується на використанні ресурсоощадних комп'ютерних технологій. Розглянуто архітектуру національної системи реферування, форматне та лінгвістичне забезпечення бази даних "Україніка наукова", яка є ядром системи, основою для підготовки галузевих серій Українського реферативного журналу.

Сурмін Ю.П. Аналітична діяльність у державному управлінні: технологічний аспект // Актуальні проблеми державного управління. - Д.: ДФ УАДУ, 2000. - Вип. 3 (3). - С. 27-48.

У статті розглядаються основні концептуальні підходи до розуміння природи аналітики державного управління як системи, що поєднує в собі проблемний, методологічний, інформаційно-технологічний, організаційний, цінісно-нормативний, кадровий аспекти. Відповідно до кожного аспекту обґрунтовується класифікація державно-управлінської аналітики, виділяються тенденції її розвитку.

Ключові слова: державно-управлінська аналітика, проблемний аспект аналітики, методологічний аспект аналітики, організаційний аспект аналітики, ціннісно-нормативний аспект аналітики, кадровий аспект аналітики, інформаційно-технологічний аспект аналітики, види аналітичної діяльності.

доповідь для захисту;

презентаційні матеріали до доповіді;

Проект відгуку на виконану роботу:

Відгук

на монографію Сороки М.Б.

Національна система реферування української наукової літератури

Останніми роками в розвинених країнах Заходу та Росії має місце зростання випуску монографічної літератури з бібліотечної проблематики. Її основна спрямованість — визначення напрямів розвитку бібліотек в умовах переходу до інформаційного суспільства. В Україні кількість фундаментальних робіт у галузі бібліотекознавства та бібліографознавства, з одного боку, незначна, а з другого — в них розглядаються не нагальні проблеми розвитку інформаційної сфери суспільства, а здебільшого питання бібліотечної та архівної історіографії. Тому як позитивне явище слід розглядати вихід монографії М.Б.Сороки "Національна система реферування української наукової літератури", присвяченій актуальній проблемі розвитку в Україні ключового напряму науково-інформаційної діяльності — реферативній справі.

У передмові книги відзначено, що реферативні ресурси є інтегруючою основою інформаційної сфери науки. Реферативні журнали та бази даних здійснюють оперативне інформування вчених і фахівців про наукову літературу, відбивають найбільш суттєвий фактографічний матеріал, забезпечують ретроспективний пошук публікацій, зменшують негативний вплив розсіяння інформації, викликане диференціацією наук, повідомляють про досягнення в суміжних галузях наук, сприяють інтеграції наукових напрямів і дисциплін тощо. В цілому ж констатується, що створення інтегрованої системи реферування є одним з пріоритетних завдань інформаційних установ держави.

У першому розділі книги розглядається історія зародження й основні етапи розвитку реферування в світі, терміносистема науково-інформаційної діяльності та теоретичні основи аналітико-синтетичної обробки документів.

Другий розділ присвячено викладенню історії становлення реферативної справи в Україні, що на першому етапі проходило методом "проб і помилок". Різні інформаційні установи держави здійснювали підготовку та видання галузевих реферативних журналів без будь-якої координації. У роботі відзначено, що цілісний підхід до реферування літератури гуманітарного профілю запропонувала Книжкова палата України, яка з 1997 р. почала видавати реферативний журнал "Політика. Політичні науки", а з 1998 р. — "Економіка. Економічні науки".

У монографії обґрунтовано, що головною концептуальною засадою побудови цілісної системи реферування в Україні має стати поєднання принципів розподіленої аналітико-синтетичної переробки вітчизняної наукової літератури з централізованим формуванням загальнодержавної реферативної бази даних і підтримкою багатоаспектного використання її інформаційних ресурсів.

Позитивної оцінки заслуговують викладені автором напрями подальшого розвитку системи реферування. На її основі створюється наукова електронна бібліотека України, в якій реферативна база даних складає основу пошукового апарату, забезпечуючи виявлення потрібних користувачам документів за будь-яким терміном з реферату.

Слід відзначити особистий внесок М.Б. Сороки у вирішення розглянутої в монографії проблеми. Вона є безпосереднім розробником концептуальних положень системи реферування.

Позитивно оцінюючи високий науковий рівень монографії, потрібно висловити ряд зауважень. Передусім необхідно вказати на недостатню практичну дієвість запропонованих механізмів організації взаємодії інформаційних установ України при формуванні інтегрованого реферативного ресурсу.

У цілому ж слід привітати появу в Україні ґрунтовної роботи, присвяченої нагальній проблемі бібліотекознавства та науково-інформаційної діяльності, вирішення якої сприятиме просуванню нашої держави до інформаційного суспільства. Книга безперечно матиме практичне значення не лише для України, а й для будь-якої іншої держави, що приступає до створення власних інформаційних ресурсів. Побажаємо автору продовжити втілення всіх тих напрямів розвитку національної системи реферування, які викладено в її монографії.

Доктор наук, професор (підпис) прізвище, ім’я, по батькові

Додаток Д