- •4.Застосування сульфуру
- •2) Взаємодія з неметалами
- •2)Взаємодія з неметалами:
- •2)Взаємодія з неметалами:
- •26.Промисловий синтез аміаку
- •27.Характеристика Карбону за місцем його у періодичній системі.
- •28.Застосування сульфатної кислоти
- •29.Характеристика Силіцію за місцем його у періодичній системі.
- •30.Алотропія Карбону
- •31.Характеристика Брому за місцем його у періодичній системі.
- •32.Фізичні властивості йоду
- •33.Характеристтика Хлору за місцем його й періодичній системі
- •34.Фізичні властивості Брому.
- •35.Характеристика Іоду за місцем його у періодичній системі
- •36.Фізичні властивості Хлору
- •37.Хімічні властивості Карбону
- •38.Застосування карбон оксидів
- •39.Хімічні властивості Силіцію
- •40.Кругообіг Карбону у природі
- •41.Хімічні властивості карбонатної кислоти
- •42.Твердість води та способи її усунення
- •43.Хімічні властивості силікатної кислоти
- •45. Характеристика Натрію
- •46.Фізичні властивості лужних металів
- •47.Характеристика Калію
- •48.Хімічні властивості Літію і Натрію
- •49.Характеристика Кальцію
- •50.Хімічні властивості Li Na k
- •60.Сполуки Кальцію
41.Хімічні властивості карбонатної кислоти
Як двохосновна кислота, карбонатна кислота дисоціює ступінчасто. Утворює дві групи солей: кислі та середні. Кислі солі мають назву гідрогенкарбонати. Наприклад, NaHCO3 натрій гідроген карбонат. Середні солі називаються карбонати. Наприклад, Na2CO3, натрій карбонат.
Карбонати і гідрогенкарбонати можуть взаємно перетворюватися одне в одне. Так, якщо в розчин кальцій карбонату пропускати вуглекислий газ, то кальцій карбонат перетворюється на кальцій гідрогенкарбонат.
CaCO3 + H2O + CO2 → Ca(HCO3)2
І навпаки, під час кип’ятіння розчину кальцій гідрогенкарбонату він розкладається на кальцій карбонат, вуглекислий газ і воду.
Ca(HCO3)2 CaCO3 + CO2 + H2O
Якісною реакцією на карбонат-йон є взаємодія карбонатів (або гідроген карбонатів) з сильною кислотою. При цьому відбувається бурхливе виділення вуглекислого газу і здається, що розчин начебто закипає.
Na2CO3 + 2HCl → 2NaCl + CO2 + H2O.
42.Твердість води та способи її усунення
Жорсткість води́ — якщо вода містить значні кількості солей кальцію і магнію, то таку воду називають твердою, а коли цих солей зовсім немає, або вони містяться в незначних кількостях, то — м'якою.
Відрізняють тимчасову, або карбонатну, твердість води і сталу. Тимчасова твердість обумовлюється наявністю кислих карбонатів (гідрокарбонатів) кальцію і магнію: Ca(HCO3)2 і Mg(HCO3)2, а стала — наявністю сульфатів і хлоридів кальцію і магнію: CaSO4, MgSO4, CaCl2 і MgCl2. Загальна твердість води являє собою суму тимчасової і сталої твердості.
Тверда вода непридатна майже для всіх галузей виробництва. Так, наприклад, тверду воду не можна вживати для прання білизни, миття шерсті і фарбування тканин, бо в ній мило втрачає свою мийну здатність.
Тверда вода непридатна і для цілого ряду інших виробництв: паперового, шкіряного, крохмального, спиртового. Для приготовлення їжі тверду воду теж не вживають, бо в ній погано розварюються м'ясо і овочі. Для пиття вона теж непридатна.
Для зниження твердості води застосовують різні способи. Серед них найпоширенішим є так званий содово-вапняний спосіб. Суть його полягає в тому, що до води додають розраховану кількість розчину гідроксиду кальцію Са(ОН)2 (вапняна вода) і соди Na2CO3
43.Хімічні властивості силікатної кислоти
Сірчана кислота належить до двохосновні кислот, і її молекули дисоціюють ступінчасто. У концентрованих розчинах відщеплюється один іон водню. Сила кислот характеризується ступенем дисоціації, яка показує, наскільки добре молекули дисоціюють у водному розчині на іони водню і кислотні залишки. З цієї точки зору сірчана кислота є сильною. У розведених розчинах сильні кислоти дисоціюють на іони практично повністю, і простих молекул в розчині немає.
Сірчана кислота взаємодіє майже з усіма металами. Швидкість цієї взаємодії залежить від природи металу, концентрації кислоти і температури. Концентрована сірчана кислота обвуглює органічні речовини - цукор, папір, дерево, волокна і т.д., віднімаючи від них елементи води. При цьому утворюються гідрати сірчаної кислоти. Утворене вугілля частково вступає у взаємодію з кислотою. Тому кислота, яка йде на продаж, має бурий колір від обвуглених у ній пилу і органічних речовин, які випадково туди потрапили. На поглинанні води сірчаною кислотою заснована осушка газів.
Концентрована сірчана кислота є сильним окислювачем. Вона окисляє метали, що стоять у ряді напруг до срібла включно, а продукти реакції залежать від умов її проведення та активності самого металу. Утворює два ряди солей: середні - сульфати і кислі - гідросульфати, а також ефіри.
