3.2.2. Безготівкові розрахунки фізичних осіб розрахунковими чеками

Розрахункові чеки використовуються фізичними особами з метою здійснення безготівкових розрахунків за отримані товари та послуги.

Чеки, що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій, виготовляються як окремі бланки. Чеки, як і чекові книжки, є бланками суворої звітності.Один або кілька чеків на ім'я чекодавця банк-емітент може видати на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця, або на суму, що внесена ним готівкою.

Чек обов'язково має містити всі реквізити, що передбачені його формою, і заповнюється від руки або з використанням технічних засобів. Не дозволяється внесення до чека виправлень і використання замість підпису факсиміле. Видавання чеків на пред'явника забороняється. Забороняється також передавання чека її власником іншій фізичній особі, однак за бажанням фізичної особи чек можуть виписувати на ім'я іншої особи, яка стає його власником. За нотаріально засвідченим дорученням чекодавця - фізичної особи розрахунки його чеком може здійснювати інша фізична особа. Фізичні особи можуть обмінювати чек на готівку або отримувати решту із суми чека готівкою, але не більше ніж 20% від суми цього чека.

При здійсненні фізичною особою розрахунку за одноразовим чеком працівник підприємства торгівлі або сфери послуг, пересвідчившись в особі за паспортом, ставить на зворотному боці цього чека свій штамп і календарний штемпель, підписує його та робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки. Підприємство, яке прийняло чек для оплати за товар, послуги, повинно здати чек у банк разом із трьома примірниками реєстрів.

Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з відповідного рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекодержателя. Якщо вони обслуговуються різними банками, то банк чекодержателя приймає чеки з реєстром чеків і разом з другим та третім примірниками цього реєстру інкасує їх до банку-емітента. У такому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються банком, що його обслуговує, лише після отримання їх від банку-емітента. У разі втрати фізичною особою чека, який був виданий для одноразового розрахунку, кошти повертаються їй не раніше ніж через 10 календарних днів після закінчення строку дії чека.

Тема 3.3. Організація роботи установ банків із готівкою

• Загальні вимоги до організації готівкових розрахунків в Україні. Організація банками роботи з готівкою.

• Механізм визначення строків здавання готівкової виручки та розрахунку ліміту каси.

3.3.1. Загальні вимоги до організації готівкових розрахунків в Україні. Організація банками роботи з готівкою

Національний банк України як єдиний емісійний банк і касовий центр держави організовує та регулює обсяг і структуру готівкової маси відповідно до основних напрямів грошово-кредитної політики.

З метою удосконалення готівкових розрахунків Правління Національного банку України затвердило Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (постанова № 637 Правління НБУ від 15 грудня 2004 р.), у якому розроблено такі вимоги до організації готівкових розрахунків:

1. Підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, пріоритетно в безготівковій формі в порядку, установленому законодавством України.

2. Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків або шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється постановою Правління Національного банку України.

Проте зазначені обмеження не поширюється:

а) на розрахунки підприємств (підприємців) із фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами; б) добровільне пожертвування та благодійну допомогу;

в) розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;

г) використання коштів на відрядження; д) розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції.

3. Обмеження з видачі готівки за платіжними картками можуть встановлюватися платіжною системою.

4. Уся готівка, що надходить до кас, повинна оприбутковуватися.

5. З метою прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюється ліміт каси та строки здавання готівкової виручки. Не встановлюється ліміт каси банкам і підприємцям.

6. Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку для оплати праці, пенсій, стипендії, дивідендів понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку (працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів ці витрати проводяться протягом п'яти робочих днів).

7. Видача готівки під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше ніж 10 робочих днів, а на всі інші господарські потреби на строк не більше ніж два робочі дні.

8. Фізичні особи – довірені особи підприємств, які одержали готівку з карткового рахунку із використанням корпоративної платіжної картки або особистої платіжної картки, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі, а з представленням у бухгалтерію підприємства звіту про використання коштів разом із підтвердженими документами, а також документами про одержання готівки з карткового рахунку (чек банкомата тощо) разом із невитраченим залишком готівки.

9. Підприємства та підприємці під час здійснення розрахунків мають забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі решти.