7. Порядок здійснення розрахунків з Пенсійним фондом за Єдиним соціальним внеском, їх облік.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). Цим нормативним документом передбачається запровадження єдиного соціального внеску, який замінив раніше існуючі виплати до чотирьох фондів: Пенсійного, з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності продовжить виконувати свої функції в рамках відповідних законів, але з врахуванням деяких змін.

Оскільки Пенсійний фонд України має відповідну програмно-технічну базу, то саме цей фонд здійснюватиме функції, пов’язані із формуванням коштів для державного соціального страхування. На нього покладається контроль зі збору страхових внесків, прийняття звітності щодо їхньої сплати, стягнення заборгованості.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб здійснюватися не буде. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводитиме звіряння платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом України спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших законодавчих та нормативно-правових актів поширюється на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить даному Закону.

Виключно цим Законом визначаються:

- принцип збору та обліку єдиного соціального внеску;

- платники єдиного внеску;

- порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;

- розмір єдиного внеску та пропозиції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування;

-порядок здійснення державного нагляду за зборами та веденням обліку єдиного внеску;

- орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність;

-склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Єдиний соціальний внесок акумулюватиме на спеціальних рахунках Пенсійний фонд України, в подальшому розподілятиме зібрані кошти відповідно до встановлених пропорцій за видами соціального страхування. Розмір єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування залежить від класу професійного ризику виробництва, що встановлений для роботодавця за основним видом його діяльності (визначений статтею 8 Закону № 2464).

Законом № 2464 вносяться зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі – Закон 2240). Відповідно до статті 21 Закону № 2240 з 01.01.2011 року роботодавцю необхідно відкрити в банку, а бюджетним установам у відповідному управлінні Державного казначейства України окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів. Ці кошти роботодавець повинен обліковувати на окремому субрахунку та використовувати їх включно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання, яка нарахована страхувальником після 01.01.2011 року (нарахована сума допомоги не відображена в річному звіті за формою Ф4 – ФСС з ТВП), згідно з час. 1 ст.21 Закону № 2240 страхувальником для фінансування його робочим органом відділення Фонду має подаватися заява – розрахунок за формою, затвердженою постановою правління Фонду від 22.12.2010 р. № 26 (на даний час знаходиться на реєстрації в Міністерстві юстиції).

Для отримання коштів за такими заявами відповідно до част.2 статті 21 Закону № 2240 страхувальникам необхідно відкрити окремий рахунок в банку (лист НБУ «Щодо відкриття страхувальниками-роботодавцями окремих поточних рахунків» від 14.12.2010 р. № 25-111/2972-22535), а страхувальникам-бюджетним установам – у відповідному органі Державного казначейства України (лист від 30.12.2010 р. № 17-04/3353-24549).

Отримавши кошти від органу Фонду, страхувальник зобов’язаний виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах застрахованій особі не пізніше найближчого дня, встановленого для виплати заробітної плати, а допомогу на поховання – не пізніше наступного робочого дня після отримання страхових коштів від Фонду. У разі, якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення у вказаний термін, невикористані страхові кошти мають бути протягом трьох днів повернуті органу Фонду, що здійснював фінансування. Отримані від Фонду кошти не можуть бути використані на будь-які інші цілі. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих документів.

Згідно з част.1 ст.21 Закону № 2240 фінансування страхувальника на окремий рахунок має здійснюватися протягом 10 робочих днів від надання належним чином оформленої заяви – розрахунку.

Водночас, звертаємо увагу на те, що призначення та виплата матеріального забезпечення добровільно застрахованим особам та фізичним особам – підприємцям, які сплачували єдиний податок, за страховими випадками, які настали до 31.12.2010 року включно, здійснюються робочими органами відділень Фонду в порядку та на умовах, діючих до 01.01.2011 року.

Заборгованість страхувальників, яка має місце станом на 01.01.2011 р. повинна бути перерахована на рахунки районних, міжрайонних, міських виконавчих дирекцій відділень Фонду за місцем обліку страхувальників.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється Фондом відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Єдиний соціальний внесок: Закон прийнято!

Закон про єдиний соціальний внесок обговорювався бухгалтерами дуже давно. І ось прийнято Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»1, який набирає чинності з 2011 року. Що він принесе роботодавцю та найманому працівникові — читайте у цій статті.

Отже, порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) регулюватиметься Законом №2464. Відповідальність за його виконання покладено на Пенсійний фонд України. При цьому інші чотири соціальні закони залишаються чинними, а саме:

1) Закон України від 09.07.2003 р. №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

2) Закон України від 18.01.2001 р. №2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»;

3) Закон України від 02.03.2000 р. №1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

4) Закон України від 23.09.99 р. №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Чотири окремі соціальні закони впливатимуть на порядок нарахування внесків і продовжуватимуть визначати порядок отримання дотацій та допомоги від фондів соцстрахування. Таким чином, усі інші соцфонди залишають за собою право контролю за своїми коштами.

Втратять чинність лише Закон від 11.01.2001 р. №2213-III «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» і частково закони від 26.06.97 р. №400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (у частині зборів) і від 22.02.2001 р. №2272-III «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у частині страхових тарифів).

Безумовно, очікуючи на Закон №2464, бухгалтери сподівалися, що єдиний соцвнесок повною мірою відповідатиме своїй назві. Але це не так. По-перше, як були, так і залишилися нарахування роботодавцем на ФОП та утримання із зарплати найманих працівників. По-друге, так званий єдиний соціальний внесок ґрунтується на семи окремих його розмірах. Тобто бухгалтеру треба запам’ятати розміри 7 — 8 окремих внесків, які залежать від видів нарахованих доходів фізособам.

Скільки будемо нараховувати і сплачувати

Базу нарахування і розміри ЄСВ наведено в статтях 7 і 8 Закону №2464. Отже, що стосується роботодавця, то:

1) відсоток ЄСВ, який нараховуватиме роботодавець на ФОП (п. 2 Інструкції №51) найманих працівників, зовсім не єдиний для всіх і залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить кожне окреме підприємство у Фонді нещасних випадків. Оскільки класів ризику є 67, то й розмірів ЄСВ стільки ж, але у кожного свій — починаючи з 36,76% (1-й клас) і закінчуючи 49,7% (67-й клас);

2) 34,7% ЄСВ нараховуватиме підприємство на винагороду, яку виплачує фізособі за цивільно-правовими договорами (договором підряду на роботу чи послугу), крім цивільно-правового договору, укладеного з фізособою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців2;

3) 33,2% ЄСВ нараховуватиме підприємство на суми лікарняних як на перші п’ять днів, так і на інші дні, що сплачуються за рахунок коштів ФСС;

4) 8,41% ЄСВ нараховуватиме підприємство на ФОП працюючих інвалідів. Якщо ж інваліду нараховуватиметься лікарняний, то розмір ЄСВ на суму такого лікарняного становить «звичайні» 33,2%.

1 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. №5.

2 Якщо ж у свідоцтві не буде зазначено вид діяльності, за який підприємство сплачує винагороду, тоді підприємству треба буде нарахувати та сплатити 34,7% ЄСВ на суму такої винагороди й утримати 2,6% за рахунок суми винагороди фізособі.

Щодо працівника, то:

1) 3,6% ЄСВ утримуватиметься із зарплати працівника, у т. ч. й інваліда, працівника-іноземця;

2) 2% ЄСВ буде утримуватися зі суми лікарняного, яка нараховується працівнику (в т. ч. інваліду);

3) 2,6% ЄСВ утримуватиметься з винагороди, яка виплачується фізособам — не СПД за договорами цивільно-правового характеру (договір підряду на роботи чи послуги), крім цивільно-правового договору, укладеного з фізособою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців.

Для бюджетних установ ЄСВ встановлюється у розмірі 36,3% визначеної бази нарахування.

До речі, розміри ЄСВ не є остаточними, оскільки, як визначено у п. 28 ст. 8 Закону №2464, пропозиції щодо зміни розміру ЄСВ вносяться КМУ одночасно з розглядом проекту закону про Державний бюджет на наступний рік. Крім того, очікуємо від КМУ постанову з переліком доходів, на які ЄСВ не нараховується (п. 7 ст. 7 Закону №2464).

Нарахування ЄСВ здійснюється у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

Крім того, у п. 2 ст. 7 міститься новий порядок обчислення ЄСВ для виплат, які нараховуються більш ніж за один календарний місяць. Так, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення зарплати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців за які вона нарахована, для:

1) осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;

2) творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів);

3) інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць.

Зазначений порядок нарахування ЄСВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано зарплату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду — середню зарплату за вимушений прогул.

Як сплачується і розподіляється ЄСВ

У п. 15 ст. 8 Закону №2464 надано окрему таблицю з розподілом суми ЄСВ за чотирма видами соцстрахування. На наш погляд, ця таблиця використовується бухгалтерами інформаційно і потрібна для того, щоб ми розуміли, яка частка від ЄСВ піде на кожен окремий вид соціального страхування. Підприємствам самостійно нічого розподіляти відповідно до зазначених часток не треба! ЄСВ має бути сплачений під час виплати доходу та не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Тобто якщо до 2011 року підприємства в обов’язковому порядку сплачують внесок до ПФУ1 не пізніше 20 числа, а решту внесків — під час виплати зарплати, то з 2011 року відповідно до п. 8 ст. 9 Закону №2464 до 20 числа треба сплатити вже повну суму ЄСВ, яка складається зі суми і нарахувань, і утримань!

До речі, нас зацікавив п. 10 ст. 9 Закону №2464, у якому зазначено, що в разі перерахування сум ЄСВ з рахунка платника на відповідні рахунки ПФУ днем сплати ЄСВ вважається день списання банком або Держказначейством суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок ПФУ. Цікаво, куди ж тоді можуть бути зараховані ці кошти? Відповіді на це питання наразі в Законі немає. Але це нам говорить вже про те, що у звітності окремо не зазначатиметься сума сплачених соцвнесків.

Також важливо зазначити, що за наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями зі сплати ЄСВ зобов’язань зі сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання зі сплати ЄСВ виконуються в першу чергу та мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати зарплати (п. 12 ст. 9 Закону №2464).