Експериментальна частина.

Блок-схема установки:

Мал.2. Блок-схема установки

1, 2, 3, 4 – канали реографа;

5 – реограф;

6 – біооб’єкт.

Характеристика приладу:

• Прилад працює від мережі змінного струму частотою 50 Гц з номінальною напругою 220 В ± 10 % .

• Час встановлення робочого режиму приладу після включення - не більше 5 хв.

• Діапазон вимірювання імпедансу - від 10 до 250 Ом. З похибкою вимірювання імпедансу ± 10 % одиниць відліку.

• Верхня гранична частота каналів реограми - не менше 30 Гц.

• Нижня гранична частота каналів реограми - не більше 0,3 Гц.

• Частота зондуючого струму:

для 1 каналу – (40 ± 4) кГц

для 2 каналу – (50 ± 5) кГц

для 3 каналу – (70 ± 7) кГц

для 4 каналу – (100 ± 10) кГц

Хід роботи.

1. Перед включенням приладу в мережу встановіть кнопки управління в слідуючому положенні:

а) перемикач режиму роботи приладу в нижньому положенні;

б) перемикач індикації базового імпедансу |000| - е верхньому положенні;

в) один за одним нажніть перемикачі індикації базового імпедансу, кожного реографічного каналу. На цифровому індикаторі понині появитися цифри 100 ± 8.

2. Наложіть електроди на об’єкт і закріпіть їх з допомогою стрічки.

3. Включіть прилад. Дайте прогрітися 5 хв. І прокалібруйте його.

4. Проведіть вимірювання шляхом зміни частоти зондуючого струму на 1-4 каналах, та зміною конструкції електродів.

5. Проведіть необхідні розрахунки та занесіть дані в таблицю.

6. Порахуйте похибки вимірювання.

7. Зробіть необхідні висновки.

Таблиця 4.

№	1 канал		2 канал		3 канал		4 канал
	1	R2	R1	R2	R1	R2	R1	R2
1
2
3
4
5

Література

1. Большая медицинская энциклопедия. - М,: Медицина, І988 .

2. Техническое описание и инструкция по эксплуатации реографа Р4 - 04,

3. Инструкция по применению реографа.

Лабораторна робота №6.

Тема: дослідження швидкодії тензометричного перетворювача сили при м’язових скороченнях.

Мета роботи: дослідити швидкодію тензометричного перетворювача.

Прилади і матеріали: вольтметр В7-21А, блок живлення ВИП-009, осцилограф С1‑79, тензометричний датчик, набір ваг.

Теоретичні відомості

Основна фізіологічна функція м’язів – це відповідати скороченням на появлення в еферентних нервах хвилі збудження. Загальний скорочувальний ефект м’язів складається із скорочення складових окремих м’язових волокон. Збудження, яке виникає в нервовій клітині передається по аксону до його кінця, де він є розгалужений у м’язових волокнах і утворює так званий нервово-м’язовий синапс (кінцева рухома пластина). З допомогою нервово-м’язового синапсу здійснюється активна передача збудження з нервового на м’язове волокно.

Якщо сила подразнення достатня, то у відповідь на неї нерв розповсюджує збудження і м’язове волокно відповідає скороченням.

Із багатьох фізичних, хімічних і фізико-хімічних явищ, зв’язаних із процесом збудження найбільша кореляція є при реєстрації біопотенціалів, де враховують часові, кількісні і якісні показники. Для м’язових волокон і самих м’язів зовнішнім проявленням збудження служить їх скорочення. М’язи і іннервіруючий нерв утворюють своєрідну функціональну систему, яка має свої особливі закономірності.

Вивчення фізіології нервів та м’язів дозволяє вирішувати багато питань пов’язаний з розумінням роботи нервової системи та при захворюваннях або травматичних пошкодженнях опорно-рухового апарату людини.

Порівняння межі сили подразнювача та реєстрація відгуку скорочувального м’яза дозволяє визначити степінь порушення в рухомих аксонах та в області рухомих кінцевих пластинок, а також амплітуду скорочень гладких чи поперечних м’язів.

Електричні методи вимірювання переміщень і сили скорочення м’язів в медичних дослідженнях за останні роки постійно витісняють старі механічні та оптичні методи.

Причини широкої популярності тензометричних електричних пристроїв можна пояснити наступним чином:

а) можливість швидкого одержання результатів;

б) можливість проведення вимірювань у віддалених і малодоступних місцях і при умовах, коли механічні або оптичні тензометри використати неможливо;

в) можливість вимірювати та реєструвати дуже швидкі зміни переміщень і деформації при скороченні м’язів;

г) перетворення вимірювальних параметрів в електричну величину, що дає можливість досягти високої точності вимірювання;

1. Принцип роботи дротяних тензодатчиків. Принцип роботи дротяного тензодатчика побудований на зміні активного опору дроту при його деформації. Зміна активного опору дроту відбувається з двох причин: по-перше, змінюються геометричні розміри дроту (довжина l, переріз S); по-друге, при деформації змінюється питомий опір матеріалу дроту. Ці величини визначають активний опір дроту:

(1)