- •7.091002 “Біотехнічні та медичні апарати і системи”
- •Лабораторна робота №1.
- •Теоретичні відомості
- •Медичні рідинні термоперетворювачі
- •Електричні термометри опору
- •Терморезисторні перетворювачі
- •Термоелектричні термоперетворювачі
- •Ємнісні, або сегнетоелектричні термоперетворювачі
- •Термошумові перетворювачі
- •Напівпровідникові перетворювачі
- •Електролітичні перетворювачі температури
- •Термоіндикаторні перетворювачі
- •Термоперетворювачі інфрачервоного випромінення
- •Експериментальна частина
- •Література
- •Лабораторна робота №2.
- •Мал. 3. Конструкція ємнісного давача
- •Експерементальна частина
- •Поляриметричний пристрій
- •Мал.2. Схема поляриметра.
- •Принцип роботи
- •Конструкція.
- •Мал.3. Будова датчика дкс
- •Підготовка до роботи.
- •Настройка по укп–1.
- •Мал.4. Будова кювета
- •Настройка по сахарозі.
- •Експериментальна частина.
- •Література
- •Лабораторна робота n4.
- •Теоретичні відомості.
- •Мал.1. Схема пристрою для вимірювання рН з скляними електродами.
- •Мал.2. Частинні потенціали з яких складається вимірювальний потенціал u кола з скляним електродом:
- •Хід роботи.
- •Порядок роботи
- •Експериментальна частина.
- •Мал.2. Блок-схема установки
- •Характеристика приладу:
- •Хід роботи.
- •Література
- •Лабораторна робота №6.
- •Теоретичні відомості
- •Мал.1. Умовне зображення деформації дроту
- •Мал.2. Дротяний тензодатчик.
- •Рекомендації до оформлення роботи:
- •Література
- •Лабораторна робота №8.
- •Теоретичні відомості
- •1. Призначення.
- •2. Умови експлуатації.
- •3. Технічні дані.
- •4. Будова і принцип роботи.
- •Підготовка до роботи.
- •Вказівки мір безпеки.
- •Література
Експериментальна частина.
Блок-схема установки:
Мал.2. Блок-схема установки
1, 2, 3, 4 – канали реографа;
5 – реограф;
6 – біооб’єкт.
Характеристика приладу:
Прилад працює від мережі змінного струму частотою 50 Гц з номінальною напругою 220 В ± 10 % .
Час встановлення робочого режиму приладу після включення - не більше 5 хв.
Діапазон вимірювання імпедансу - від 10 до 250 Ом. З похибкою вимірювання імпедансу ± 10 % одиниць відліку.
Верхня гранична частота каналів реограми - не менше 30 Гц.
Нижня гранична частота каналів реограми - не більше 0,3 Гц.
Частота зондуючого струму:
для 1 каналу – (40 ± 4) кГц
для 2 каналу – (50 ± 5) кГц
для 3 каналу – (70 ± 7) кГц
для 4 каналу – (100 ± 10) кГц
Хід роботи.
Перед включенням приладу в мережу встановіть кнопки управління в слідуючому положенні:
а) перемикач режиму роботи приладу в нижньому положенні;
б) перемикач індикації базового імпедансу |000| - е верхньому положенні;
в) один за одним нажніть перемикачі індикації базового імпедансу, кожного реографічного каналу. На цифровому індикаторі понині появитися цифри 100 ± 8.
Наложіть електроди на об’єкт і закріпіть їх з допомогою стрічки.
Включіть прилад. Дайте прогрітися 5 хв. І прокалібруйте його.
Проведіть вимірювання шляхом зміни частоти зондуючого струму на 1-4 каналах, та зміною конструкції електродів.
Проведіть необхідні розрахунки та занесіть дані в таблицю.
Порахуйте похибки вимірювання.
Зробіть необхідні висновки.
Таблиця 4.
№ |
1 канал |
2 канал |
3 канал |
4 канал |
||||
1 |
R2 |
R1 |
R2 |
R1 |
R2 |
R1 |
R2 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Література
Большая медицинская энциклопедия. - М,: Медицина, І988 .
Техническое описание и инструкция по эксплуатации реографа Р4 - 04,
Инструкция по применению реографа.
Лабораторна робота №6.
Тема: дослідження швидкодії тензометричного перетворювача сили при м’язових скороченнях.
Мета роботи: дослідити швидкодію тензометричного перетворювача.
Прилади і матеріали: вольтметр В7-21А, блок живлення ВИП-009, осцилограф С1‑79, тензометричний датчик, набір ваг.
Теоретичні відомості
Основна фізіологічна функція м’язів – це відповідати скороченням на появлення в еферентних нервах хвилі збудження. Загальний скорочувальний ефект м’язів складається із скорочення складових окремих м’язових волокон. Збудження, яке виникає в нервовій клітині передається по аксону до його кінця, де він є розгалужений у м’язових волокнах і утворює так званий нервово-м’язовий синапс (кінцева рухома пластина). З допомогою нервово-м’язового синапсу здійснюється активна передача збудження з нервового на м’язове волокно.
Якщо сила подразнення достатня, то у відповідь на неї нерв розповсюджує збудження і м’язове волокно відповідає скороченням.
Із багатьох фізичних, хімічних і фізико-хімічних явищ, зв’язаних із процесом збудження найбільша кореляція є при реєстрації біопотенціалів, де враховують часові, кількісні і якісні показники. Для м’язових волокон і самих м’язів зовнішнім проявленням збудження служить їх скорочення. М’язи і іннервіруючий нерв утворюють своєрідну функціональну систему, яка має свої особливі закономірності.
Вивчення фізіології нервів та м’язів дозволяє вирішувати багато питань пов’язаний з розумінням роботи нервової системи та при захворюваннях або травматичних пошкодженнях опорно-рухового апарату людини.
Порівняння межі сили подразнювача та реєстрація відгуку скорочувального м’яза дозволяє визначити степінь порушення в рухомих аксонах та в області рухомих кінцевих пластинок, а також амплітуду скорочень гладких чи поперечних м’язів.
Електричні методи вимірювання переміщень і сили скорочення м’язів в медичних дослідженнях за останні роки постійно витісняють старі механічні та оптичні методи.
Причини широкої популярності тензометричних електричних пристроїв можна пояснити наступним чином:
а) можливість швидкого одержання результатів;
б) можливість проведення вимірювань у віддалених і малодоступних місцях і при умовах, коли механічні або оптичні тензометри використати неможливо;
в) можливість вимірювати та реєструвати дуже швидкі зміни переміщень і деформації при скороченні м’язів;
г) перетворення вимірювальних параметрів в електричну величину, що дає можливість досягти високої точності вимірювання;
1. Принцип роботи дротяних тензодатчиків. Принцип роботи дротяного тензодатчика побудований на зміні активного опору дроту при його деформації. Зміна активного опору дроту відбувається з двох причин: по-перше, змінюються геометричні розміри дроту (довжина l, переріз S); по-друге, при деформації змінюється питомий опір матеріалу дроту. Ці величини визначають активний опір дроту:
(1)
