- •7.091002 “Біотехнічні та медичні апарати і системи”
- •Лабораторна робота №1.
- •Теоретичні відомості
- •Медичні рідинні термоперетворювачі
- •Електричні термометри опору
- •Терморезисторні перетворювачі
- •Термоелектричні термоперетворювачі
- •Ємнісні, або сегнетоелектричні термоперетворювачі
- •Термошумові перетворювачі
- •Напівпровідникові перетворювачі
- •Електролітичні перетворювачі температури
- •Термоіндикаторні перетворювачі
- •Термоперетворювачі інфрачервоного випромінення
- •Експериментальна частина
- •Література
- •Лабораторна робота №2.
- •Мал. 3. Конструкція ємнісного давача
- •Експерементальна частина
- •Поляриметричний пристрій
- •Мал.2. Схема поляриметра.
- •Принцип роботи
- •Конструкція.
- •Мал.3. Будова датчика дкс
- •Підготовка до роботи.
- •Настройка по укп–1.
- •Мал.4. Будова кювета
- •Настройка по сахарозі.
- •Експериментальна частина.
- •Література
- •Лабораторна робота n4.
- •Теоретичні відомості.
- •Мал.1. Схема пристрою для вимірювання рН з скляними електродами.
- •Мал.2. Частинні потенціали з яких складається вимірювальний потенціал u кола з скляним електродом:
- •Хід роботи.
- •Порядок роботи
- •Експериментальна частина.
- •Мал.2. Блок-схема установки
- •Характеристика приладу:
- •Хід роботи.
- •Література
- •Лабораторна робота №6.
- •Теоретичні відомості
- •Мал.1. Умовне зображення деформації дроту
- •Мал.2. Дротяний тензодатчик.
- •Рекомендації до оформлення роботи:
- •Література
- •Лабораторна робота №8.
- •Теоретичні відомості
- •1. Призначення.
- •2. Умови експлуатації.
- •3. Технічні дані.
- •4. Будова і принцип роботи.
- •Підготовка до роботи.
- •Вказівки мір безпеки.
- •Література
Поляриметричний пристрій
Досліджувана проба знаходиться між двома однаковими поляризаторами, один із яких може повертатися і є аналізатором (мал.2.). Кут повороту цього поляризатора відносно першого визначають за поділками лімба, жорстко зв’язаного з аналізатором. В початковому стані поляризатори перетинаються, тобто кут між площинами поляризації складає 90°.
Мал.2. Схема поляриметра.
1 – поляризатор; 2 – напівтіньовий елемент; 3 – проба; 4 – аналізатор; 5 – лімб.
Пропускна властивість Т установки для звичайного світла визначається рівнянням:
(7)
де D – пропускна властивість поляризаторів для звичайного світла (на практиці D=0,3–0,4).
Якщо проба оптично не активна D=0 (із врахуванням малої фонової пропускної можливості). Якщо проба оптично активна і повертає площину поляризації на кут φ, то пропускна здатність збільшується і визначається залежністю:
(8)
Кут визначають поворотом аналізатора доти, коли Т=0. Так як cos2 близько нуля змінюється слабо, то чутливість такої поляриметричної установки в точці відліку низька внаслідок кінцевого значення порогу визначення яскравості. Для підвищення чутливості застосовують метод напівтіней, коли поле зору розділяють на одну або більше зон, площини поляризації яких нахилені на кілька градусів.
Принцип роботи
Вимірювання вмісту цукру побудоване на властивостях розчину цукру повертати площину поляризації світла, яке проходить через нього на кут пропорційний концентрації цукру в розчині (і довжині проходження світла).
Вимірювання кута повороту площини поляризації у даному приладі визначається з ефекту Фарадея.
Якщо промінь плоскополяризованого світла проходить через прозоре середовище, яке знаходиться в магнітному полі, то площина поляризації повертається на кут, пропорційний силі магнітного поля, довжині середовища і постійній Верде, яка залежить від природи прозорого середовища і довжини хвилі світла. Напрям обертання площини поляризації визначається напрямом магнітного поля.
Таким чином, якщо на шляху світла, розвернутого розчином цукру на кут +φ, помістити електромагнітну котушку із сердечником з магнітоактивного скла і створити таке магнітне поле, яке поверне площину поляризації світла на кут -φ, то пройде компенсація.
Вимірюючи струм компенсації, із допомогою приладу, градуйованого в міжнародних цукрових градусах, одержимо значення вмісту цукру в розчині.
Конструкція.
На мал.3 зображено будову датчика ДКС. Датчик виконаний у вигляді вертикальної колонки. Кожух 1, який закриває освітлювач, кріпиться до корпусу 2 байонетним з’єднанням. В корпусі 3 освітлювача закріплені: світлофільтр 4, дзеркала 5,6 і лампа 7. Положення лампи регулюється гвинтом 8. Дзеркало 5 тримається в потрібному положенні зажимом 9.
Корпус освітлювача через втулку 10 кріпиться до головки 11, яка у свою чергу прикріплена до верхнього корпусу 2. В головці 11 розташований об’єктив 12 і точкова діафрагма 13, закріплена на гвинтах 14. На нижню частину головки закручується кільце 15, яке закріплює поляризатор 16, прижимаючи його через фторопластове кільце 17 до корпусу 2.
Всередині корпусу 2 закріплений модулятор 18. Зверху корпусу 2 закручені упори 19, на яких висить бленда 20, яка закриває робочу камеру датчика.
Робоча камера виконана у втулці 21, яка з’єднує між собою верхній корпус 2, і нижній корпус 22. У втулці 21 є спеціальний отвір для термометра 23, який контролює температуру в робочі й камері.
У робочу камеру вставляється кювета 24, заповнена досліджуваним розчином.
Нижній отвір у робочій камері закритий захисним склом 25.
