17. Фройд — Юнгу, 31 грудня 1911

Дорогий друже,

...фрау Ц. багато чого наговорила мені про Вас і Пфістера, якщо тільки її натяки можна назвати „розмовою”; думаю, що ні він, ні Ви не досягли ще необхідної об'єктивності у своїй практиці. Ви все ще включаєтеся, віддаєте пацієнтові чималу частину себе і чогось очікуєте від нього. Дозвольте мені, поважному старому майстрові, сказати Вам, що ця техніка завжди виявлялася нерозумною; куди правильніше зберігати стриманість і ясність сприйняття. Ми ніколи не повинні дозволяти нашим бідним невротикам виводити нас із себе. Думаю, що зараз украй потрібна стаття про „контр-перенос”; звичайно, ми не будемо публікувати її, а поширимо екземпляри серед своїх.

Якщо Ви відчуваєте якусь образу на мене, немає потреби використовувати фрау Ц. як привід її виразити... Краще дочекайтеся моєї наступної помилки і обговоріть її прямо зі мною. Моя остання розмова такого роду відбулася з Ференчі, який вважав, що я надто холодний і потайний, і гірко скаржився на недолік симпатії з моєї сторони, але в результаті повністю визнав, що помилявся і що моя поведінка була розумною. Я не заперечую, що люблю залишатися правим. У будь-якому випадку, це сумнівний привілей, тому що дістається він з віком. Біда з Вами, молодими людьми, у тому, що Ви недостатньо розумієтесь на Ваших батьківських комплексах.

А тепер прийміть мої найкращі побажання будинку на озері і всім його мешканцям у новому 1912 р.

18. Юнг — Фройду, 9 січня 1912

...”поважний старий майстер” не повинен боятися моїх образ, особливо коли він виявляється правим. Я аж ніяк не відчуваю себе виведеним з рівноваги, не жаліюсь і на нестачу симпатії, як Ференчі. У цьому відношенні у Вас більше прав жалітися на мене.

...Для мене кардинальне правило полягає у тому, що аналітик сам повинен володіти тією свободою, яку, в свою чергу, здобуває клієнт. В іншому випадку аналітик або грає не свою роль, або, як Ви кажете, доходить до безумства. Я думаю, що це скоріше питання різних стилів життя, ніж принципових розходжень. Я не претендую на загальність моїх поглядів, тому у мене немає приводу для "образи".

19. Фройд — Юнгу, 29 лютого 1912

...Немає сумнівів, що я був вимогливим кореспондентом, і я не можу заперечувати, що чекав Ваших листів з великим нетерпінням і відповідав на них негайно. Я пропускав без уваги колишні ознаки зневаги з Вашої сторони; але цього разу ситуація здається мені більш серйозною... Я взяв себе в руки і швидко справився з моїм надлишковим лібідо. Мені не хотілося робити цього, але я був радий тому, як швидко мені це вдалося. З тих пір і нічого не вимагаю і нічого не боюся. Як ми знаємо, безвідповідальність — річ, несумісна з глибинною психологією...

20. Юнг — Фройду, 3 березня 1912

...що стосується інших Ваших зауважень, я повинен зізнатися, що ніколи не міг звільнитися від думки, що те, що я зробив і зараз роблю для поширення психоаналізу, повинно бути набагато більш важливим для Вас, ніж мої особисті недоліки... Я ніколи не хотів зайняти Ваше перше місце, і єресь не бродить у моїй крові...Оскільки в мене немає професійних амбіцій, я можу дозволити собі визнавати помилки. Нехай Заратустра говорить за мене: „Той погано платить вчителеві, хто залишається лише учнем”...

Цьому Ви навчили мене через психоаналіз. На ділі, наслідуючи Вас, я повинен бути стійким, зокрема по відношенню до Вас...