2. Види та особливості розробки планів діяльності підприємства щодо забезпечення особистої безпеки та захисту майна в екстремальних умовах

Однією з особливостей сьогодення є висока фізична та психологічна напруга при вирішенні всіх життєвих завдань, у тому числі і в процесі виробництва. Таку напругу, зокрема, створюють умови навколишнього середовища, інформаційна насиченість нашого буття, підвищена емоційність взаємовідносин та сприйняття різних ситуацій підприємницької діяльності. Разом з тим в окремих випадках виникають ситуації, за яких підприємства, банки, установи та їхні працівники піддаються серйозному впливу досить напружених, майже критичних обставин, які характеризуються високим рівнем загрози їхньому здоров’ю, життю та діяльності. Такі ситуації заведено називати екстремальними. За своїм походженням екстремальні ситуації бувають психологічного (ідеологічного) характеру, пов’язані з дією різного роду (шантаж, використання психотропних (наркотичних) речовин та спеціальних психотехнічних комунікацій, зомбіювання, дискредитація, наклеп, поширення негативних чуток тощо) факторів психологічного (ідеологічного) впливу; фізичного характеру пов’язані з загрозою застосування сили у будь-якому вигляді (терористичні акти, розбійні напади, захват заручників і т. п.); стихійного характеру (землетруси, повені, бурі тощо);техногенного (радіаційні або хімічні аварії та атаки, виробничі аварії, пожежі).

Класифікуючи екстремальні ситуації відповідно до характеру їх впливу на банк та його працівників, можна виділити такі:

- ситуації, що виникають навколо банку і стосуються тільки його;

- ситуації, що виникають навколо працівників банку і мають суттєвий вплив на банк;

- ситуації, що виникають у колективах банку або навколо них і створюють напружені умови їх роботи;

- ситуації, в які банк або його працівники потрапляють випадково.

Дії екстремальних ситуацій, як правило, спрямовані на завдання банку матеріальної або моральної шкоди та шкоди його працівникам. Так, матеріальна шкода банку може виникати внаслідок фінансових збитків, яких він може зазнавати через вимушеність окремих працівників банку приймати неефективні рішення; втрату майна, обладнання, техніки банку внаслідок їх пошкодження та знищення від терористичних актів, пожеж, стихійного лиха або техногенних аварій і катастроф; упущення вигоди або збитки від несанкціонованої втрати інформації банку з обмеженим доступом; витрат банку, пов’язаних з ліквідацією наслідків дії екстремальних ситуацій.    У свою чергу, моральна шкода банку може виражатись у зниженні його іміджу та позицій на ринку. Моральна шкода, завдана працівникам банку, може виявлятись через різні стреси, психологічний розлад у роботі і поведінці, пониженні психологічної стійкості до різних загроз (страх, невпевненість у собі і т. п.), порушенні загальноприйнятих принципів моралі.    Крім того, працівники банку можуть зазнавати фізичної шкоди від дій екстремальних ситуацій. Насамперед це може бути пов’язано з послабленням їхнього здоров’я, хворобами, каліцтвом, загибеллю та ін. 

Основними причинами та джерелами екстремальних ситуацій можуть бути недобросовісні дії конкурентів, протиправна діяльність злочинців, різкі зміни правових умов, невиконання зобов’язань партнерами, сили природи, техногенні процеси виробничої діяльності підприємств, безпечна поведінка окремих осіб. Дії екстремальних ситуацій, як правило, бувають раптовими, внаслідок чого банк та його працівники не мають можливості заздалегідь підготуватись до них і не завжди можуть правильно реагувати на перші ознаки та прояви таких ситуацій. Водночас саме перші хвилини (години) мають вирішальне значення для подальшого розвитку ситуацій. Тому банки повинні прогнозувати можливість створення навколо їхніх установ різних видів екстремальних ситуацій і розробляти відповідні кризові плани. Ці плани мають передбачати порядок дій установ банків у період загрози та наступу екстремальних ситуацій, а також дії щодо ліквідації їх наслідків. Крім того, у зазначених планах можуть передбачатись заходи забезпечення безпеки персоналу та майна банків, їх ресурсів, а також заходи, спрямовані на забезпечення комерційної діяльності в умовах дії екстремальних ситуацій. Як приклад, можна навести варіант структури кризового плану одного з українських банків. Зокрема план містить:

- план фізичної безпеки:

- заходи щодо захисту персоналу банку, його цінностей, грошей, майна, обладнання, техніки, споруд;

- заходи, спрямовані на обмеження доступу у банк сторонніх осіб;

- заходи щодо попередження скоєння будь-яких протизаконних дій, якими може бути створено загрозу наступу екстремальної ситуації;

- плани дій під час загрози підриву вибухового пристрою або його підриву, нападу на установу банку, захвату заручників на території банку, при стихійних лихах, пожежі, техногенних аваріях та катастрофах:

- схема сповіщення про наявність загрози;

- заходи щодо евакуації персоналу, грошей, цінностей;

- схема зв’язку;

- місце для пункту управління діями банку в період екстремальної ситуації;

- заходи щодо взаємодії з правоохоронними органами, підрозділами Державної протипожежної охорони, службою медичної допомоги;

- перелік невідкладних заходів, вжиття яких необхідне у зв’язку з ситуацією, що склалася;

- склад групи управління діями банку в екстремальній ситуації та наказ про її створення;

- склад евакуаційних команд та команд рятівників, місце їх розташування та порядок дії стосовно ситуації, що склалася;

- інструкція персоналу банку щодо поведінки у разі загрози наступу екстремальної ситуації або під час її наступу (порядок субординації);

- список документів і цінностей для особливої охорони та евакуації;

При збільшенні масштабів небезпеки і набуванні ними зримих обрисів фірма розробляє і здійснює спеціальні плани, що містять шляхи і способи вирішення проблем і різні цільові програми. Інтенсивність роботи над ними багато в чому залежить від швидкості розвитку ситуації, насамперед у зовнішньому середовищі.