2. Поняття проекту як стадії життєвого циклу розвитку бізнес-ідеї. Характерні риси проекту та класифікація типів проектів.

с.18 (схема), с. 21. рис 1.22

Ксерокс, бАРДИШ

Формою реалізації інвестиційної діяльності на підприємстві є інвестиційний проект. Інвестиційний проект представляє собою системно обмежений і закінчений комплекс заходів, документів і робіт, економічним результатом якого є зростання багатства інвестора, фінансовим результатом – прибуток (дохід), метеріально-речовим – нові або реконструйовані основні фонди ( комплекси об'єктів), або ж придбання і використання фінансових інструментів або нематеріальних активів з наступним отриманням доходу.

Інвестиційний проект як об'єкт управління. Поняття «інвестицій­ний проект» в останні роки широко застосовується фахівцями різних про­філів. Причому часто в нього закладається неоднаковий зміст. Буквально У перекладі «проект» - це «кинутий уперед». Таким чином, будь-який проект - це перспективна розробка, а інвестиційний проект - це розробка, пов'язана з інвестиційними вкладеннями. У методичних рекомендаціях з оцінки ефективності інвестиційних проектів і їх відбору для фінансування поняття «інвестиційний проект» визначається з двох позицій:

1) як справа, діяльність, захід, що припускають здійснення комп­лексу будь-яких дій, що забезпечують досягнення визначених цілей (одержання визначених результатів) через визначений проміжок часу;

2)як система організаційно-правових і розрахунково-фінансових документів, необхідних для здійснення будь-яких дій або таких діЯ що описують.

Галузь застосування зазначених понять різна. У визначенні поняття «інвестиції», присутня найважливіша ознака інвестицій - спрямованість на досягнення поставленої мети. Ця ж ознака властива будь-якому про­екту як і ознаки скоординованого комплексу дій, тимчасового обмеження та індивідуальності виконання. З цих позицій перше визначення відповідає усім вимогам, що висуваються до інвестиційного проекту:

_- має бути спрямований на досягнення поставленої мети, визна­ченої в кількісному вираженні, і завершуватися при досягненні запланованих показників;

_{- п}овинен являти собою комплекс взаємозалежних заходів, ви­конання яких забезпечує досягнення поставленої мети;

_- часовий відрізок здійснення проекту має бути чітко обмежений і структурований;

- інвестиційний проект повинен розроблятися в тісному зв'язку з умовами його реалізації, тобто бути індивідуальним. Разом з тим друге визначення (друга позиція) застосовується частіше, оскільки воно пов'язане з процесом розробки інвестиційного проекту. Тимчасове обмеження виконання будь-якого інвестиційного проекту означає, що досягнення поставленої мети відбувається тим раніше, чим менше час розробки проектно-кошторисної документації та інших заходів. Це ж визначає і величину одержуваного ефекту від реалізації інвестиційного проекту.

Таким чином, галуззю застосування першого визначення є розгляд інвестиційного проекту як об'єкта управління, друге визначення забезпе­чує характеристику повного складу проектно-кошторисної документації, процесу її розробки, обґрунтування, експертизи, ухвалення рішення про реалізацію проекту.

І Отже обидва визначення взаємно доповнюють одне інше в процесі ви-" н'ішн ходу розробки і здійснення інвестиційного проекту.

Проект як специфічний вид діяльності. Існують принаймні чотири ознаки, що виділяють проект серед інших заходів і видів діяльності.

1. Орієнтація на досягнення поставленої мети. Будь-яка люд­ська діяльність характеризується поставленою метою. Однак постановка чітких цілей у сфері проектної діяльності набуває особливого сенсу. Як правило, в інших сферах діяльності мета може коректуватись і навіть радикально переглядатись з ура­хуванням мінливих умов і потреб. Проектна діяльність є більш «твердою» з погляду поставлених цілей: радикальна відмова від первісних цілей фактично означає «смерть» проекту (при цьому, однак, може відбутись «народження» нового проекту). Чітка постановка кінцевої мети проекту допомагає успішно ре­алізовувати проект через правильне формулювання проміжних цілей і задач. Протягом останніх десятиліть була розроблена чітка методологія формулювання і досягнення цілей, викорис­товувана для планування проектної діяльності.

2. Обмежена тривалість у часі. Проект виконується протягом визначеного (як правило, заздалегідь установленого) терміну. У нього є більш-менш виражені початок і кінець. Проект закін­чується, коли досягнуті основні його цілі. Запорукою успішної реалізації проекту є оптимальний розподіл зусиль і ресурсів у часі, що забезпечується складанням графіків виконання робіт і заходів у рамках проектної діяльності. Дана ознака властива саме проекту, тому що інші види діяльності можуть здійсню­ватися у формі «разових» заходів і робіт або, навпаки, бути «безперервними» (наприклад, випуск товарів не має чіткого закінчення в часі і залежить від ринкової кон'юнктури).

3. Координоване виконання взаємозалежних дій. Проект склад­ний по своїй суті: він включає виконання багатьох дій (опе­рацій, заходів, робіт), що повинні бути певним чином ув'язані між собою в часі і просторі. Одні дії повинні здійснюватися паралельно, інші - мати строгу послідовність; будь-яке пору­шення синхронізації може поставити проект під загрозу. До­сить часто окремі види операцій у рамках проекту здійснюють різні суб'єкти (фізичні і юридичні особи) - учасники проектної діяльності. Оскільки проект - це складна система, що утворю­ється із взаємозалежних частин, існує сукупність спеціальних методів (системний аналіз) мінімізації ризиків і максимізації ефективності проектної діяльності.

4. Унікальність. Кожен проект має неповторні особливості й ознаки. Не існує абсолютно ідентичних проектів, навіть якщо в їх основі лежать однакові дії.

Будь-яка проектна діяльність має неминучі обмеження, серед яких обов'язковими є такі три («потрійні обмеження»):

1) обмеження в часі (випливає із згаданої вище особливості про­ектної діяльності обмеженої тривалості у часі);

2) грошово ресурсні обмеження;

3) обмеження, обумовлені технічним завданням (вимоги до видів і якості робіт й операцій, техніко-економічні показники об'єкта інвестиційної діяльності та ін.).

Наявні й ІНШІ обмеження, серед яких особливо слід виділити зовнішні умови реалізації проекту (інституціональні, економічні, правові та ін.).

Інвестиційні проекти, розроблені і реалізовані в рамках інвес­тиційної політики підприємства, регіону, галузі, мають різну спрямованість, обумовлену такими моментами:

■ масштабністю розв'язуваних проблем;

■ галузевою приналежністю;

■ маркетинговою ситуацією на ринку;

■ інвестиційними пріоритетами;

■ розмірами підприємства і його фінансових можливостей;

■ науково-технічною базою підприємства і технічним рівнем його виробництва;

■ ступенем впливу технології на соціальну й екологічну сфери;

■ вимогами до якості;

■ особливостями фінансування (з власних та бюджетних коштів, іноземних інвестицій).

Масштабність розв'язуваних проблем є однією з основних ознак класифі­кації інвестиційних проектів. Масштаб інвестиційного проекту визначається в залежності від впливу його результатів на один або кілька ринків - товар­ний, фондовий, праці, а також на екологічну і соціальну ситуації. Відповідно до цього інвестиційні проекти поділяються на глобальні, великомасштабні, регіональні, галузеві і локальні.

Глобальними називаються інвестиційні проекти, реалізація яких впли­ває на політичну, економічну, соціальну або екологічну ситуацію планети. До них відносяться насамперед проекти, пов'язані з освоєнням космосу, світового океану, розвитком атомної енергетики, засобів комунікацій і подібні їм.

Великомасштабними є інвестиційні проекти, що впливають на еко­номічну, соціальну та екологічну обстановку в країні, але не стосуються інших країн. Це можуть бути проекти освоєння нових родовищ корисних копалин (якщо вони не змінюють світових зв'язків), проекти в галузі охо­рони здоров'я, освіти і подібні їм.

Регіональними називаються інвестиційні проекти, що істотно вплива­ють на економічну, соціальну або екологічну ситуацію в місті, районі, області. Т.ікими є проекти будівництва нових або розширення і реконструкції діючих підприємств, від яких залежить зниження рівня безробіття, підвищення ЖИТ тєвого рівня населення або зміна екологічної ситуації в даному регіоні.

Галузевими є інвестиційні проекти, що впливають на загальний еко­номічний розвиток окремої галузі і зміну її місця в галузевій структурі и іродного господарства.

Локальними вважаються інвестиційні проекти, реалізація яких не ро­бить істотного впливу ні на економічну, соціальну та екологічну ситуацію її регіонах, ні на рівень і структуру цін на товарних ринках.

Залежно від ступеня новизни товару, а також маркетингової ситуації на ринках, де він представлений, інвестиційні проекти поділяються на гру­пи «Л», «Б», «В» і «Г».

Інвестиційні проекти групи «А» спрямовані на розробку і виробництво товару, що не має ні вітчизняних, ні закордонних аналогів.

До інвестиційних проектів групи «Б» зараховують ті, які спрямовані на розробку і виробництво товарів світового рівня, що мають попит на зовнішньому ринку.

Інвестиційні проекти групи «В» спрямовані на розробку і виробництво товарів, що заміщують імпортні і мають більш низький рівень цін.

Інвестиційні проекти групи «Г» орієнтовані на розробку і виробництво товарів, що мають попит на внутрішньому ринку.

Крім того, класифікація інвестицій, що характеризує можливий зв'язок інвестиційних рішень, дозволяє виділити такі інвестиційні проекти:

■ незалежні, здійснювані паралельно або послідовно і спрямовані на досягнення різних локальних цілей (наприклад, автоматиза­цію бухгалтерського обліку, освоєння нової продукції, впрова­дження системи внутрішнього безперервного транспорту);

■ залежні (проект освоєння нової технології, що вимагає корінної реконструкції очисних споруджень);

■ альтернативні (кілька варіантів проектів реконструкції, тех­нічного переозброєння виробництва, з яких необхідно вибрати найбільш ефективний);

■ взаємодоповнюючі (конверсійний проект з перепрофілювання виробництва, що вимагає згодом розробки проектів, які вирішу­ють проблеми в соціальній сфері, транспортних системах).

Усі перераховані проектні рішення можуть розглядатись з часової по­зиції як:

■ довгострокові (понад 3 роки);

■ середньострокові (1-3 роки);

■ короткострокові (до 1 року);

■ оперативні (протягом 1 року).

Ступінь новизни проектних рішень визначає і ріисиь ри:<ику проекту, що є черговою ознакою класифікації:

■ низький ризик характерний для рі.....їм, по інінттиціях в інтен­сифікацію виробництва на базі освоєної МХКІКИ;

■ середній ризик мають проекти, орієнтовані на збільшення об­сягів продажу існуючої продукції;

■ високий ризик властивий проектам, до яких новий товар розробляється. Виробляється і просувається на ринок;

■ дуже високий ризик властивий інвестиціям у дослідженні й ін­новації.

Залежно від того, яке рішення покладене в основу інвестиційного про­екту, інвестиційний цикл має різну тривалість і склад етапів. Відповідно до цього інвестиційні проекти поділяються на проекти:

■ з повним інвестиційним циклом, включаючи будівельно-мон­тажні роботи;

■ з неповним інвестиційним циклом.

Виокремлюють ще й так звані «бездефектні проекти», основним чин­ником яких є підвищена якість (атомні електростанції, греблі мости тощо).

За видами розрізняють проекти комерційні та некомерційні залежно від мети проекту - одержати прибуток або соціальний ефект.

За характером і сферою діяльності виділяють такі проекти:

т промислові - спрямовані на випуск і продаж нових видів про­дукції (як правило, вони пов'язані з будівництвом, удоскона­ленням технологій, розширенням присутності на ринку, рекон­струкцією та модернізацією існуючих виробництв);

■ економічні - спрямовані на приватизацію підприємств, роз­виток ринку капіталів, реформування оподаткування та інші макроекономічні перетворення;

■ організаційні - спрямовані на реформування системи управ­ління, проведення різноманітних конференцій і семінарів, ство­рення нових організацій;

■ дослідницькі - зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів, матеріалів, конструкцій тощо;

■ соціальні - пов'язані з реформуванням системи соціального захисту, охороною здоров'я і довкілля, подоланням наслідків природних та екологічних катастроф, соціальних потрясінь.

Підготовка і аналіз реальних інвестиційних проектів суттєво залежать від того, якого саме роду ці інвестиції, тобто на вирішення якого з завдань що стоїть перед підприємством вони спрямовані. З цієї точки зору усі можливі різновиди інвестиційних проектів можна (звісно, з певним ступенем умовності ) звести у наступні групи.

1. Інвестиційні проекти, що мають на меті підвищення ефективності. Метою таких проектів є насамперед створення умов для зниження витрат підприємства за рахунок заміни обладнання, підвищення кваліфікації персоналу, переміщення виробничих потужностей у регіони з більш вигідними умовами виробництва.

2. Інвестиційні проекти з розширення виробництва мають на меті розширення можливостей випуску товарів для вже сформованих ринків в рамках існуючих виробництв.

3. Інвестиційні проекти з створення нових виробництв забезпечують створення абсолютно нових підприємств, де планується виробляти товари (або надавати послуги), що раніше підприємством не випускалися, або ж дозволять підприємству вийти на нові для нього ринки з товарами що вже випускаються.

4. Інвестиційні проекти реалізація яких задовольнить вимоги органів державного управління. Необхідність у реалізації таких проектів виникає у випадку, коли підприємство стикається з необхідністю задовольнити вимоги влади стосовно екологічних стандартів, безпеки продукції або ж інших умов функціонування, які не можуть бути забезпеченими лише за рахунок удосконалення процесів, видів, типів, форм і методів управління.

У зв'язку з наявністю багатьох різновидів проектів під час їхнього детального дослідження виникає необхідність у пев­ній систематизації шляхом визначення класифікаційних ознак.

Інвестиційні проекти класифікують:

1. За об'єктом інвестування проекти бувають:

• фінансові проекти — здійснюються на основі фінансових інвестицій, під якими необхідно розуміти вкладення коштів у різ­номанітні фінансові інструменти, серед яких найбільшу ча­стку займають цінні папери;

• проекти реального інвестування — здійснюються на ос­нові інвестування в реальні активи (основні фонди підприємства тощо).

2. За терміном реалізації:

• короткострокові;

• середньострокові;

• довгострокові.

У різних джерелах пропонуються різні варіанти тривалості проектів кожного виду.

3. Стосовно один до одного:

• незалежні – такі, які можливо реалізовувати одночасно. При цьому характеристики їх реалізації не впливають один на одного;

• альтернативні (конкуруючі) – такі, які неможливо реалізовувати одночасно через те, що вони передбачають досягнення однієї мети або вимагають для своєї реалізації одні й ті самі обмежені ресурси, однак не грошові. З переліку альтернативних проектів може бути реалізовано лише один;

• взаємодоповнюючі (взаємозв’язані)– такі, які можуть бути реалізовані лише одночасно.

4. За масштабами:

• глобальні – проекти, реалізація яких торкається інтересів декількох країн;

• народногосподарські – проекти, реалізація яких вплине на державу загалом чи на окремі великі її території;

• великомасштабні – проекти, у результатах реалізації яких зацікавлені певні регіони;

• локальні (малі) – проекти, що реалізуються в межах окремого підприємства.

У закордонній практиці кількісним критерієм поділу проектів за масштабністю є обсяг коштів, необхідних для їх реалізації:

• малі (до 10 млн дол.);

• середні (10-50 млн дол.);

• великі (50-100 млн дол.);

• грандіозні (більше 100 млн дол.).

5. За основними напрямами (за характером загальної мети, на досягнення якої направлений проект):

• комерційні – проекти, головною метою яких є отримання прибутку;

• екологічні – проекти, спрямовані на вирішення екологічних проблем: покращення якості довкілля, природокористування тощо;

• соціальні – проекти, спрямовані на розв’язання соціальних проблем (зменшення безробіття, поліпшення якості медичних послуг тощо);

• інші.

6. За характером цільового завдання проекти класифікують на:

• антикризові, мета яких — забезпечення позитивних показників обсягів та динаміки реалізації про­дукції, прибутковості та фінансової стійкості;

• маркетингові — в організаційному відношенні це сукупність усіх дій, спрямованих на підтримку та розвиток одного виду діяльності фірми, що визначає певну технологічну структуру: збирання інформації, її оцінка; об­ґрунтування та прийняття оптимальних управлінських рішень; координуючий вплив на різні сторони діяльності фірми;

• навчальні проекти. Їхньою метою є одер­жання певного фаху чи його підвищення;

• інноваційні — це проекти, пов'язані з трансфор­муванням наукових досліджень та розробок або інших нау­ково-технічних досягнень у новий чи удосконалений продукт, упроваджений на ринок, у новий удосконалений технологіч­ний процес, що використовується у практичній діяльності, або у новий підхід до соціальних послуг;

• реструк­туризації. Мета проектів реструктуризації — покращання виробни­чо-економічних показників підприємства та компаній за рахунок реформування систем організації та управління;

• надзвичайні — проекти, пов'язані з виникненням та не­обхідністю ліквідації надзвичайних ситуацій.

7. За видами фінансування

• проекти із затвердженими фондами (затвердженим фінансуванням), які знаходяться на тій або іншій стадії реалізації (але не закінчені).

• проекти з незатвердженим фінансуванням діляться на залежних від: а) самого підприємства — рішення щодо інвестування приймає керівництво підприємства; б) споживача — фінансування відкривається лише в разі, якщо підприємство виграє в тендері контракт на постачання продукції.