Класифікаційні ознаки та типи проектів, які фінансуються.
Лекційні питання 2,3.
Сутність та типи регресу.
Лекційне питання 4.
Форми повернення коштів при проектному фінансуванні: характеристика системи участі в майбутніх прибутках проекту.
Головною привабливістю схеми проектного фінансування для інвесторів є можливість одержання більшого розміру доходу від інвестицій. Це досягається застосуванням схем розподілу кінцевих результатів проекту. Найчастіше при цьому використовуються системи участі в прибутку, роялті та довгострокового кредитування з урахуванням регресу.
Участь у прибутку припускає, що інвестор стає співвласником проекту. При цьому інвестиції спрямовуються на придбання цінних паперів майбутнього підприємства (найчастіше привілейованих акцій). Після завершення проекту він одержує дивіденди доти, доки не буде прийнято рішення про продаж акцій. Цю форму доцільно використовувати при довгостроковій дії результату проекту. Така ситуація характерна при освоєнні нових технологій і створенні нових виробництв.
Приклад розрахунку дохідності інвестора при використанні цієї форми подано в табл. 17.3.
Якщо результат проекту пов'язаний з одержанням відносно короткострокового ефекту (наприклад, при освоєнні нового продукту в умовах конкурентного ринку), то найбільш доцільним є одержання фіксованої частки від результату проекту в обмежений період часу. Така система повернення інвестицій називається роялті. Найчастіше як база роялті використовується обсяг продажу, а розмір роялті встановлюють у відсотках до нього.
У табл. 17.4 подано типовий розрахунок дохідності від інвестицій при використанні цієї форми повернення запозичених коштів.
Залежно від конкретної спрямованості проекту можливе застосування й інших показників. Наприклад, при реалізації проекту, спрямованого на ресурсозбереження, як база роялті може використовуватися сума економії ресурсу.
Незважаючи на наявність методів оцінювання та аналізу проекту, різноманітні форми регресів та додаткового страхування, вигідні для інвесторів форми повернення коштів, фінансування проектів все одно є ризиковим. Передбачити майбутнє неможливо, а тому наші уявлення про очікувані результати частіше за все будуть відрізнятися від реальності. Тому встановлення умов забезпечення інвестицій та відповідних ним форм повернення коштів завжди буде мати елементи гри. Правильно передбачивши рівень майбутньої ефективності нововведення, високу ймовірність його впровадження та обравши найбільш раціональну схему участі у проекті можна отримати прибутки, які значно перевищать середній ринковий рівень, і навпаки.
Роялті, як форма повернення вкладених в проект коштів.
ВСТУП: Форми повернення коштів при проектному фінансуванні: характеристика системи участі в майбутніх прибутках проекту.
+
Активні та пасивні учасники проектного фінансування.
Учасники проекту реалізують різні інтереси у процесі здійснення проекту, формують власні вимоги відповідно до цілей та мотивації і впливають на проект, виходячи зі своїх інтересів, компетенції та ступеня залучення до проекту.
Склад учасників проекту, їх ролі, розподіл функцій і відповідальності залежать від типу, виду, масштабу й складності проекту, а також від фаз його життєвого циклу. Для визначення складу учасників проекту, побудови його функціональної та організаційної структур для кожного проекту на стадії розробки концепції необхідно визначити:
предметну галузь — цілі, завдання, роботи та основні результати, тобто що потрібно зробити, щоб реалізувати проект, а також його масштаби, складність, припустимі строки;
відношення власності, залученої до процесу здійснення проекту (що скільки коштує та кому належить?);
основні ідеї реалізації проекту (як зробити?);
основні активні учасники проекту (хто робитиме?);
основні пасивні учасники проекту (кого стосується проект?);
які мотивації учасників проекту? (можливий прибуток, збитки, ризик і т. ін.).
Відповіді на ці запитання дозволяють виявити учасників проекту, їхні цілі, мотивації, визначити взаємовідносини та на цій основі прийняти обґрунтовані рішення щодо організації та управління проектом.
Розглянемо функції деяких учасників проекту детальніше.
Ініціатор — сторона, яка є автором ідеї проекту, його попереднього обґрунтування та пропозицій по здійсненню. Ініціатором може виступати практично кожний з учасників проекту, але в остаточному підсумку ділова ініціатива по здійсненню проекту повинна виходити від замовника проекту.
Замовник — головна сторона, зацікавлена у здійсненні проекту та досягненні його результатів. Замовник, тобто майбутній власник та користувач результатами проекту, визначає основні вимоги та масштаб проекту, забезпечує фінансування проекту за рахунок своїх коштів чи коштів залучених інвесторів, укладає контракти з головними виконавцями проекту, несе відповідальність за цими контрактами, керує процесом взаємодії між усіма учасниками проекту.
Інвестор(и) — сторона(и), що вкладає інвестиції в проект. Якщо інвестор та замовник не одна й та сама особа, то інвесторами звичайно виступають банки, інвестиційні фонди та інші організації. Інвестори вступають у ділові відносини із замовником, контролюють виконання контрактів і здійснюють розрахунки з іншими сторонами по мірі виконання проекту. Інвестори є повноправними партнерами проекту та співвласниками всього майна, яке залучається за рахунок їх інвестицій, доки їм не буде повернуто всі кошти, отримані по контракту із замовником чи за кредитною угодою.
Керівник проекту — юридична (фізична) особа, якій замовник та інвестор делегують повноваження щодо здійснення проекту — планування, контролю та координації робіт усіх учасників проекту. Склад функцій і повноважень керівника проекту визначається контрактом із замовником. Однак перед керівником проекту та його командою звичайно висувається завдання всеосяжного керівництва та координації робіт продовж усього життєвого циклу проекту до досягнення визначених у ньому цілей і результатів при додержанні встановлених строків, бюджету та якості.
Команда проекту — специфічна організаційна структура, очолювана керівником проекту та створена на період здійснення проекту. Завдання команди — виконання функцій управління проектом для ефективного досягнення цілей проекту. Склад і функції команди проекту залежать від масштабів, складності та інших характеристик проекту. Проте в усіх випадках склад команди повинен забезпечувати високий професійний рівень усіх покладених на нього обов’язків.
Контрактор (генеральний контрактор) — сторона чи учасник проекту, що вступає до відносин із замовником та бере на себе обов’язок за виконання робіт по контракту (це може бути увесь проект чи його частина). До функцій генконтрактора належать укладання контракту із замовником (інвестором), добір та укладання угод із субконтракторами, забезпечення координації їх робіт та прийняття виконаного обсягу, оплата праці співвиконавців. Контрактором може виступати керівник проекту чи інші активні учасники проекту.
Субконтрактор — вступає в договірні відносини з контрактором чи субконтрактором більш високого рівня. Несе відповідальність за виконання робіт чи послуг відповідно до умов контракту.
Проектувальник — юридична особа, що виконує за контрактом проектно-дослідницькі роботи в межах проекту. Вступає в договірні відносини з генконтрактором проекту чи безпосередньо із замовником.
Генеральний підрядник — юридична особа, чия пропозиція прийнята замовником. Несе відповідальність за виконання робіт відповідно до умов контракту. Добирає субпідрядників та укладає угоди з ними на виконання окремих робіт і послуг. У будівельних проектах роль генпідрядника звичайно виконують будівельні або проектно-будівельні фірми чи організації.
Постачальники — субконтрактори, які здійснюють різні види поставок на контрактній основі (матеріали, устаткування, транспортні засоби та ін.).
Ліцензори — організації, що виділяють ліцензії на право володіння земельною ділянкою, проведення торгів, виконання окремих видів робіт і послуг і т. ін.
Органи влади — сторона, що задовольняє свої інтереси шляхом отримання податків від учасників проекту, висуває та підтримує екологічні, соціальні та інші суспільні й державні вимоги, пов’язані з реалізацією проекту.
Власник земельної ділянки — юридична (фізична) особа, яка є власником земельної ділянки, залученої до проекту. Вступає у відносини із замовником та передає на договірній основі право користування чи володіння цією ділянкою землі.
Виробник кінцевої продукції проекту — здійснює експлуатацію створених основних фондів та виробляє кінцеву продукцію. Головна мета — отримання прибутку від продажу готової продукції споживачам. Бере участь на всіх фазах проекту та взаємодіє з основними учасниками проекту. Його роль і функції залежать від частки власності у кінцевих результатах проекту. В багатьох випадках є замовником та виробником продукції за проектом.
Споживачі кінцевої продукції — юридичні та фізичні особи, які є покупцями й користувачами кінцевої продукції, що встановлюють вимоги до виробленої продукції та наданих послуг і формують попит на них. За рахунок коштів споживачів відшкодовуються витрати на проект і формується прибуток усіх учасників проекту.
Інші учасники проекту. На здійснення проекту впливають й інші сторони з оточення проекту, які, по суті, також можуть належати до учасників проекту. Це — конкуренти основних учасників проекту; громадські групи та населення, чиї економічні і позаекономічні інтереси зачіпає реалізація прое-кту; спонсори проекту; різні консалтингові, інжинірингові, юридичні організації, залучені до процесу здійснення проекту, та ін.
.
