Основною перевагою форми:

• простота і наочність записів синтетичного обліку. Проте при використанні великої кількості синтетичних рахунків;

• наявність в одному реєстрі систематичних і хронологічних записів звільняє від необхідного складання оборотної відомості по синтетичних рахунках;

• зберігається складання оборотних відомостей тільки по аналітичних рахунках;

• звірка синтетичного обліку з аналітичним виконується безпосередньо за даними Журналу-Головної книги.

Основним недоліком форми є:

• ця форма втрачає наочність записів;

• окрім цього, ведення обліку у книжкових регістрах утруднює використання обчислювальної техніки при опрацюванні облікової інформації;

• Журналом-Головною книгою незручно користуватися при великій кількості синтетичних рахунків;

• крім того, цій формі притаманні всі недоліки меморіально-ордерної форми;

• Журнал-Головна форма може бути з успіхом застосована тільки на підприємствах з невеликим обсягом господарських операцій.

3. Побудова журнально-ордерної форми обліку.

Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на застосуванні журналів-ордерів, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідних для синтетичного і аналітичного обліку.

1. Для кожного рахунку у відповідному журналі-ордері відображаються суми всіх господарських операцій, а також номери рахунків, дебет яких змінюється в результаті цієї операції.

Для запобігання повторних записів журнали-ордери побудовано за кредитовою ознакою:

- всі господарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунка і дебету кореспондуючих з ним рахунків.

Кредитову ознаку взято в основу будови журналів-ордерів тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій. Кредит рахунка в більшості випадків показує мовби початок руху засобів, звідки вони надходять, а дебет — його закінчення, тобто куди засоби надходять або де вони використані.

Журнали-ордери побудовані таким чином, що в них відображають однорідні за економічним змістом операції, а також операції, що взаємопов’язані між собою. Тому ряд журналів-ордерів (2 с.-г., 3 с.-г., 4 с.-г., 8 с.-г., 10 с.-г., 11 с.-г., 12 с.-г., 13 с.-г., 15 с.-г.) передбачені для обліку операцій по кредиту декількох синтетичних рахунків. В цьому випадку для кожного синтетичного рахунка виділено окремий розділ.

Для забезпечення правильного групування даних первинних документів у журналах-ордерах передбачено типову кореспонденцію по кредиту рахунків бухгалтерського обліку і наведено перелік показників, необхідних для складання періодичної та річної звітності. В журналах-ордерах, що призначені для синтетичного та аналітичного обліку, крім того, передбачено позиції аналітичного обліку (журнали-ордери № 6 с.-г., № 7 с.-г., № 8 с.-г. та ін.).

Синтетичний журнал-ордер і відомості побудовані за принципом накопичення даних у хронологічному порядку, повно і безперервно документально відображають господарські операції.

Аналітичний журнал-ордер і відомості, побудовані за принципом накопичення даних у розрізі контрагентів. Дозволяють забезпечити контроль за виконанням обов’язків.