- •1. Державна мова – мова професійного спілкування.
- •2. Мовне законодавство та мовна політика в Україні
- •3. Комунікативне призначення мови в професійній сфері
- •4. Професійна мовнокомунікативна компетенція
- •5.Статус української мови як держаної.
- •6. Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови
- •7. Мова і культура мовлення в житті професіонального комунікатора
- •9. Словники у професійному мовленні. Типи словників
- •10. Мовний, мовленнєвий етикет. Стандартні етикетні ситуації
- •11. Парадигма мовних формул. Вибір мовних одиниць у мовленні
- •12. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів
- •14. Текст як форма реалізації професійної діяльності
- •15. Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування
- •16. Види, типи і форми професійного спілкування
- •17. Невербальні компоненти спілкування. Слухання і його роль в комунікації
- •18. Гендерні аспекти спілкування
- •19. Поняття ділового спілкування. Види та моделі спілкування
- •20. Поняття комунікації, типи комунікації, перешкоди та барєри комунікації
- •21.Поняття про ораторську (риторичну) компетенцію
- •22. Публічний виступ як важливий засіб комунікації переконання. Види публічного мовлення
- •23. Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування
- •25. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій. Мовленнєві, стилістичні, композиційні та комунікативні принципи презентації
- •26. Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види співбесід. Співбесіда з роботодавцем
- •27. Етикет телефонної розмови
- •28. Нарада, збори, перемовини, дискусії як форми колективного обговорення
- •29. Збори як форма прийняття рішення. Нарада
- •30. Дискусія. «Мозковий штурм»
- •31. Класифікація документів
- •32. Національний стандарт україни. Склад реквізитів документів
- •33. Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів
- •34. Оформлення сторінки
- •35. Документація з кадрово-контрактних питань
- •36. Довідково-інформаційні документи
- •37.Етикет службового листування
- •38. Наукова комунікація як складова фахової діяльності
- •39. Українська термінологія у професійному спілкуванні
- •40. Історія і сучасні проблеми української термінології
- •41. Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціалізована термінологія
- •42. Термінологія обраного фаху
- •43. Кодифікація і стандартизація термінів
- •44. Особливості наукового тексту і професійного наукового викладу думки. Жанри наукових досліджень
- •45. Оформлювання результатів наукової діяльності.
- •46. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці
- •47. Анотування і реферування наукових текстів
- •48. Основні правила бібліографічного опису, оформлювання покликань
- •49. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату
- •50. Стаття як самостійний науковий твір
- •51.Основні вимоги до оформлювання курсової,бакалаврської робіт. Рецензія,відгук.
- •53.Форми і види перекладу
- •54.Буквальний,адекватний,реферативний,анотацій ний переклади.
- •55.Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою.
- •56.Переклад термінів
- •57.Особливості редагування наукового тексту
- •58.Найпоширеніші синтаксичні помилки у наукових текстах та шляхи їх подолання.
54.Буквальний,адекватний,реферативний,анотацій ний переклади.
При повному письмовому перекладі розрізняють переклад буквальний і адекватний. При буквальному перекладі залишають граматичні конструкції та порядок слів оригіналу, які не властиві рідній мові. Цей вид перекладу припускає наявність повної відповідності між елементами обох мов, хоч така відповідність у більшості випадків відсутня]. На початкових етапах навчання студентів буквальний переклад можна використовувати як етап на шляху опанування адекватним перекладом. Адекватний (повноцінний) переклад А.В. Федоров визначає як переклад, що відповідає оригіналу за функцією (повноцінність передачі) і обраними засобами (повноцінність мови і стилю) Адекватний переклад точно передає зміст тексту із застосуванням відповідних граматичних конструкцій, термінології й дотриманням стилю. У практичній діяльності технічних перекладачів велике місце відводиться реферуванню й анотуванню документів. Реферування – короткий виклад мовою перекладу змісту первинного документу. Реферативний переклад повинен включати наступні елементи: найменування документу, прізвище автора, резюме змісту, що включає основні дані, технологію, умови облаштування і функціонування . Анотування – складання короткої характеристики матеріалу з посиланням на джерело. Анотація складається таким чином, щоб інформація, викладена в ній, була зрозумілою якомога ширшому колу читачів і звичайно не містить будь-яких формул або цифрових даних. Анотація є закінченою логічною одиницею, яка дає читачеві можливість обґрунтовано вирішити, чи варто йому знайомитися з цією публікацією, чи ні . При цьому перекладацький реферат і анотація не заміщають текст оригіналу, а лише представляють його. Переклади такого типу називають сигнальними. Реферативний сигнальний переклад розкриває зміст і структуру оригіналу, а анотаційний сигнальний переклад – дає лише найзагальніше уявлення про первинний документ. Об’єм реферативного перекладу залежно від об’єму оригіналу складає 1-2 стор. друкарського тексту, об’єм анотаційного перекладу – від 2 до 10 фраз. За сигнальним перекладом замовник повинен зрозуміти, чи потрібний йому повний переклад первинного документу або його фрагмента, чи необхідний пошук додаткових документів, чи доцільне придбання того або іншого устаткування тощо.
Буквальний переклад називають також дослівним, у такому перекладі можуть зберігатися порядок слів та граматичні конструкції, невластиві мові, якою перекладають
Адекватний переклад точно передає зміст оригіналу, його стиль, і відповідає усім нормам літературної мови
Реферативний переклад - 1) письмовий переклад заздалегідь відібраних частин оригіналу, що складають зв'язний текст; 2) виклад основних положень змісту оригіналу, що супроводжується висновками й оцінюванням. Реферативний переклад у 5-10 і більше разів коротший за оригінал.
Анотаційний переклад - це стисла характеристика оригіналу, що є переліком основних питань, іноді містить критичну оцінку. Такий переклад дає фахівцеві уявлення про характер оригіналу (наукова стаття, технічний опис, науково-популярна книга), про його структуру (які питання розглянуто, у якій послідовності, висновки автора), про призначення, актуальність оригіналу, обґрунтованість висновків тощо. Обсяг анотації не може перевищувати 500 друкованих знаків.
