Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_mm.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

10. Транснац. (міжн.) корп. Як об’єкт міжн. Менеджменту.

ТНК – п-во, що об’єднує юр. осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів д-ті в 2 і > країнах та здійснює проведення взаємозв’язаної політики і спільної стратегії завдяки одному чи кільком центрам прийняття рішень. (ЮНКТАД)

Існує і багато інших хар-тик ТНК - наявність власників у різних країнах, міжн. склад працівників, у т. ч. менеджерів, міжн. мислення вищого керівництва, джерела прибутку в різних країнах, міжн. структура активів, продаж на закордонних ринках і т. ін.

Класифікація МК. К.Барлетт і С.Гошала. Міжн. орг.-ція – координоване об’єднання, в якому материнська компанія передає до закордонних ринків знання, компетенцію і досвід; Мультинац. орг-ція – децентралізоване об’єднання активів і відповідальностей, які дозволяють враховувати міс­цеві відмінності в процесі здійснення зарубіж. операцій; Глобальна орг-ція – централізований бізнес, в якому переважна більшість активів і рішень є об’єктом централізованого керівництва; Транснац. орг-ція - інтегрована мережа, в якій ефективність збалансована з локальною відповідальністю з метою досягнення глобальної конк-ті і гнучкості орг-ції шляхом корпоративного навчання та інновацій.

У курсі «ММ» ці терміни, за винятком глоб. організації, вважаються синонімами, адже у всіх МК загальним є рух товарів, послуг, капіталу, технологій, інформацій, менеджменту між нац. економіками.

Організація бізнесу в МК ґрунтується на спеціалізації окремих відділень і материнської компанії на певних видах продукції чи видів д-ті. Існує 2 моделі спеціалізації: 1)Горизонтальна інтеграція – взаємодію відділень МК, за якої виготовлення і реалізація певної продукції на міжн. ринки закріплюється за відповідними відділеннями з урахуванням усіх витрат; 2)вертикальна - спеціалізація окремих відділень за стадіями технологічного процесу й зосередженні виготовлення кінцевої продукції в незначній к-ті філій, які поставляють її на світові ринки (н-д, нафтовими міжн. компаніями).

6.Ера національних держав (1945-1970 рр.)

Ера нац. держав (1945-1970) – четвертий з періодів розвитку МБ за концепцією амер. дослідника Р.Робінсона. Періоду притаманні 2 особливості розвитку. З одного боку, це - становлення і бурхливий розвиток десятків нових нац. держав, які отримали у спадщину від концесійної ери в певному розумінні розвинутий ек. базис і певну кадрово-технологічну структуру. З іншого боку, у спадщину дісталися і всі недоліки колоніального госп. розвитку: від монопродуктових економік до тяжких фін. проблем. Попри всі недоліки, це стало першим поштовхом для значного розвитку МБ: адже відносно закриті для ЗЕД колоніальні імперії за історично найкоротший термін перетворилися в безліч самостійних гравців на зовн. ринку, незалежні держави проводили активний пошук ринків збуту традиційних продуктів свого експорту і були активними реципієнтами для будь-яких інвестицій. Оскільки ж активні акції на зовн. ринку вимагали самі по собі значної фін. підтримки, то цей неадекватний попит на фін. послуги різко підштовхнув розвиток міжн. ринків капіталів, появу і розвиток низки нових фін. інструментів, зростання сфери міжн. аудиту і консалтингу.

З іншого боку, наймогутніші американські корпорації, використовуючи переваги домінуючого положення США у післявоєнний період, вперше практично здійснили прорив до мультинаціонального бізнесу, тобто до якісно нового ступеня розвитку міжнародного бізнесу фірми, коли весь світ стає, по суті, ареною її конкурентної боротьби і сферою фірмових інтересів. У 60-70 роки їх догнали і перегнали європейські та японські суперники. Завоювання ринків товарів та послуг завжди опосередковується, і в свою чергу опосередковує ще більш жорстку боротьбу тих же суперників на міжнародних, регіональних та національних ринках капіталів, технологій, робочої сили, інформації і т.д.

Реальне просування національної економіки до ефективного виробництва і сфери послуг потребує певного комплексу, що називається “пакет розвитку”, що включає: технології, капітал, інформації, кваліфікацію і компетентність персоналу, консалтингову підтримку та ін. Але отримати це “відразу і разом”, у 70-ті роки було складно, тому країни, що розвивались і їх фірми брали різні елементи пакету в різних країнах і у різних фірм, роблячи його “оптимальним для себе”. Оскільки для реального мультинаціонального бізнесу весь світ - поле його ділової гри, то формування такого пакету для власних цілей або в інтересах партнерів тут можна здійснювати найбільш ефективно.

Подальший розвиток мультинаціональності в міжнародному бізнесі, з зовнішньої точки зору, йшов шляхом зростання кількості МНК, хоча в 70 і 80-ті роки спостерігається якісний прорив: в число найбільших МНК входять фірми країн, що розвиваються і знаходяться на різних ступенях розвитку: Південна Корея, Філіппіни, Індії, Тайваню і т.д. Але внутрішній зміст цього процесу як раз і підготував перехід міжнародного бізнесу до найвищої точки його розвитку - глобалізації.

Цей період розвитку цивілізації взагалі і міжнародного бізнесу зокрема проходить під знаком революційних технологічних змін, за якими йдуть економічні, соціальні і політичні зміни. Комп’ютерна революція і значний розвиток телекомунікацій практично змінили обличчя всіх традиційних технологій шляхом виведення їх на якісно новий рівень.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]